Допит Мендель: ГПУ вимагає відповідей від Офісу президента
Генпрокурор Юрій Луценко повторно просить Офіс президента пояснити публічні заяви прессекретарки президента Юлії Мендель про те, що українські бійці "допускають обстріли цивільних об'єктів на сході України".
Про це theБабелю повідомили джерела в ГПУ.
Перший запит ГПУ надіслала до Офісу президента 5 липня, але Банкова повернула його без розгляду. У Зеленського тоді заявили, що слідчий посилався на неправильну статтю Кримінально-процесуального Кодексу і Генпрокуратура не мала законних підстав вимагати від ОП спростування або підтвердження публічних заяв Мендель.
У повторному запиті Луценко нагадав, що ігнорування документа "не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України та суперечить цілям і завданням кримінального провадження".
"З вашої відповіді вбачається, що ГПУ нібито не мала законних підстав для такого запиту, оскільки слідчий послався на ст. 93 (збір доказів) КПК України, тоді як повинен був керуватися нормами ст. 159 КПК, яка регламентує порядок отримання тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді. Але таке тлумачення норм КПК Офісом президента не відповідає законодавству і не дає підстав для відмови Мендель Ю. від надання свідчень", — йдеться в листі ГПУ.



У Генпрокуратурі додали, що відмова відповідати на запит — це спроба ОП ухилитися від надання інформації.
Нагадаємо, 6 червня у прямому ефірі телеканалу 1+1 у ток-шоу "Право на владу" Мендель заявила, що бувають випадки, коли українські військові на Донбасі, відповідаючи на провокації терористів, стріляють по цивільних об'єктах, в результаті чого гинуть мирні жителі.
"Дуже часто наші військові піддаються на провокації. Коли стріляють з житлового будинку, школи, садка, будь-якого місця, де знаходяться цивільні люди. І після цього починається обстріл цього будинку. Таким чином гинуть наші люди, українці. Власне, мова йшла про те, щоб не піддаватися на провокації", — сказала вона.
У ГПУ зазначили, що в Росії розслідують понад 230 кримінальних справ стосовно бійців ВСУ і добробатів, які брали участь в АТО і ООС, і вже заочно звинуватили близько 70 українських військовослужбовців у нібито обстрілах об'єктів цивільної інфраструктури. Українська сторона спростувала ці звинувачення і подала матеріали до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
Мендель 1 липня приходила на допит в Генеральну прокуратуру, але відмовилася свідчити.
Новопризначений голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров заявив, що головним завданням на новій посаді стане посилення можливостей відомства, розширення міжнародної співпраці та забезпечення СЗР необхідними ресурсами для ефективного захисту національних інтересів.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія може змінити пріоритети повітряних атак і зосередити удари на об'єктах водопостачання. За його словами, українська влада вже готується до такого сценарію, посилюючи захист критичної інфраструктури та координуючи дії з місцевими громадами.
Президент США Дональд Трамп отримав нове вікно можливостей для активізації мирних переговорів між Україною та Росією.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний висловив переконання, що Києву варто зосередитися на створенні нових європейських механізмів безпеки, оскільки перспектива членства в НАТО, на його думку, є недосяжною.
Україна готується укласти ще 15 міжнародних угод у межах формату Drone deals, який передбачає не лише співпрацю у сфері безпілотників, а й довгострокове фінансування українського оборонного виробництва та інтеграцію бойового досвіду з партнерами.
Президент Володимир Зеленський доручив українським дипломатам активізувати роботу напередодні виборчих кампаній у державах-партнерах, щоб не допустити послаблення міжнародної підтримки України та ефективно протидіяти спробам Росії впливати на політичні процеси за кордоном.
Президент Володимир Зеленський поставив перед українськими послами нові зовнішньополітичні завдання, серед яких одним із ключових напрямків визначив розвиток відносин із Китаєм.
Президент Зеленський повідомив, що найближчими тижнями Україна планує укласти низку нових міжнародних домовленостей, які мають зміцнити обороноздатність держави, розширити військово-технічне співробітництво із союзниками та забезпечити додаткову підтримку українського оборонно-промислового комплексу.
Україна найближчими місяцями не зможе отримати американську ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів PAC-3 для зенітних ракетних комплексів Patriot. Про це заявив постійний представник США при НАТО Метью Вітакер, наголосивши, що переговори щодо такої співпраці тривають, однак завершити їх до початку зими не вдасться.
Для створення повноцінного антибалістичного щита Україні необхідно близько 100 систем FREJYA. Про це заявив президент Володимир Зеленський, наголосивши, що реалізація проєкту дозволить не лише захистити українське небо, а й у перспективі зробити нову систему основою європейської протиракетної оборони.
Новопризначений голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров заявив, що головним завданням на новій посаді стане посилення можливостей відомства, розширення міжнародної співпраці та забезпечення СЗР необхідними ресурсами для ефективного захисту національних інтересів.
Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія може змінити пріоритети повітряних атак і зосередити удари на об'єктах водопостачання. За його словами, українська влада вже готується до такого сценарію, посилюючи захист критичної інфраструктури та координуючи дії з місцевими громадами.
Президент США Дональд Трамп отримав нове вікно можливостей для активізації мирних переговорів між Україною та Росією.
Посол України у Великій Британії Валерій Залужний висловив переконання, що Києву варто зосередитися на створенні нових європейських механізмів безпеки, оскільки перспектива членства в НАТО, на його думку, є недосяжною.