Допит Мендель: ГПУ вимагає відповідей від Офісу президента
Генпрокурор Юрій Луценко повторно просить Офіс президента пояснити публічні заяви прессекретарки президента Юлії Мендель про те, що українські бійці "допускають обстріли цивільних об'єктів на сході України".
Про це theБабелю повідомили джерела в ГПУ.
Перший запит ГПУ надіслала до Офісу президента 5 липня, але Банкова повернула його без розгляду. У Зеленського тоді заявили, що слідчий посилався на неправильну статтю Кримінально-процесуального Кодексу і Генпрокуратура не мала законних підстав вимагати від ОП спростування або підтвердження публічних заяв Мендель.
У повторному запиті Луценко нагадав, що ігнорування документа "не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України та суперечить цілям і завданням кримінального провадження".
"З вашої відповіді вбачається, що ГПУ нібито не мала законних підстав для такого запиту, оскільки слідчий послався на ст. 93 (збір доказів) КПК України, тоді як повинен був керуватися нормами ст. 159 КПК, яка регламентує порядок отримання тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді. Але таке тлумачення норм КПК Офісом президента не відповідає законодавству і не дає підстав для відмови Мендель Ю. від надання свідчень", — йдеться в листі ГПУ.



У Генпрокуратурі додали, що відмова відповідати на запит — це спроба ОП ухилитися від надання інформації.
Нагадаємо, 6 червня у прямому ефірі телеканалу 1+1 у ток-шоу "Право на владу" Мендель заявила, що бувають випадки, коли українські військові на Донбасі, відповідаючи на провокації терористів, стріляють по цивільних об'єктах, в результаті чого гинуть мирні жителі.
"Дуже часто наші військові піддаються на провокації. Коли стріляють з житлового будинку, школи, садка, будь-якого місця, де знаходяться цивільні люди. І після цього починається обстріл цього будинку. Таким чином гинуть наші люди, українці. Власне, мова йшла про те, щоб не піддаватися на провокації", — сказала вона.
У ГПУ зазначили, що в Росії розслідують понад 230 кримінальних справ стосовно бійців ВСУ і добробатів, які брали участь в АТО і ООС, і вже заочно звинуватили близько 70 українських військовослужбовців у нібито обстрілах об'єктів цивільної інфраструктури. Українська сторона спростувала ці звинувачення і подала матеріали до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
Мендель 1 липня приходила на допит в Генеральну прокуратуру, але відмовилася свідчити.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.
Володимир Зеленський оголосив про створення нової комплексної економічної стратегії, яка має стати фундаментом для відновлення та довгострокового розвитку України. Президент наголосив: країна повинна перейти від залежності від зовнішньої допомоги до власної фінансової самодостатності.
Кирило Буданов закликав європейських партнерів визнати «ексклюзивність» України та прискорити процес її вступу до Євросоюзу. Він наголосив, що жодна країна раніше не проходила шлях інтеграції в умовах повномасштабної війни, а розвиток української економіки стане вигідною інвестицією для всього ЄС.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що російські втрати у війні значно перевищують українські – у 3,5 раза. Він наголосив, що це свідчить про ефективність української оборони та про те, що Кремль не досягає своїх цілей, попри масові атаки.
Олександр Сирський заявив, що Україна уважно стежить за ситуацією на білоруському кордоні, де Росія може розгорнути нову хвилю наступальних дій. Він підкреслив: ЗСУ готові до будь-якого сценарію, але ризик атаки з півночі залишається високим.
Президент Володимир Зеленський заявив, що санкції проти Росії вже довели свою силу, змінивши динаміку війни та посиливши позиції України на міжнародній арені.
Джей Ді Венс заявив, що президент США Дональд Трамп зробив більше для порятунку України, ніж будь-який інший світовий лідер. Він наголосив, що саме дії Трампа стали вирішальними у зміцненні позицій Києва та стримуванні російської агресії.
Андрій Єрмак опинився у центрі юридичного скандалу: його захист подав скаргу на запобіжний захід, призначений колишньому керівнику Офісу Президента. Адвокати наполягають, що рішення суду є необґрунтованим і порушує права їхнього клієнта.
Ротації на фронті стали однією з найскладніших проблем для української армії. Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський визнав: через постійні атаки ворога та виснаження особового складу здійснювати планові заміни бійців дедалі важче. Це створює додаткове навантаження на тих, хто вже місяцями перебуває на передовій.
Німеччина стала головним донором українського енергосектору, виділивши понад 1,3 мільярда євро на відновлення та модернізацію критичної інфраструктури. Ця допомога перетворила Берлін на ключового партнера Києва у боротьбі за енергетичну стійкість під час війни.
Павло Паліса, бригадний генерал та заступник керівника Офісу Президента України, заявив, що Володимир Путін може оголосити загальну мобілізацію в Росії після вересневих виборів до Держдуми.