Допит Мендель: ГПУ вимагає відповідей від Офісу президента
Генпрокурор Юрій Луценко повторно просить Офіс президента пояснити публічні заяви прессекретарки президента Юлії Мендель про те, що українські бійці "допускають обстріли цивільних об'єктів на сході України".
Про це theБабелю повідомили джерела в ГПУ.
Перший запит ГПУ надіслала до Офісу президента 5 липня, але Банкова повернула його без розгляду. У Зеленського тоді заявили, що слідчий посилався на неправильну статтю Кримінально-процесуального Кодексу і Генпрокуратура не мала законних підстав вимагати від ОП спростування або підтвердження публічних заяв Мендель.
У повторному запиті Луценко нагадав, що ігнорування документа "не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України та суперечить цілям і завданням кримінального провадження".
"З вашої відповіді вбачається, що ГПУ нібито не мала законних підстав для такого запиту, оскільки слідчий послався на ст. 93 (збір доказів) КПК України, тоді як повинен був керуватися нормами ст. 159 КПК, яка регламентує порядок отримання тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді. Але таке тлумачення норм КПК Офісом президента не відповідає законодавству і не дає підстав для відмови Мендель Ю. від надання свідчень", — йдеться в листі ГПУ.



У Генпрокуратурі додали, що відмова відповідати на запит — це спроба ОП ухилитися від надання інформації.
Нагадаємо, 6 червня у прямому ефірі телеканалу 1+1 у ток-шоу "Право на владу" Мендель заявила, що бувають випадки, коли українські військові на Донбасі, відповідаючи на провокації терористів, стріляють по цивільних об'єктах, в результаті чого гинуть мирні жителі.
"Дуже часто наші військові піддаються на провокації. Коли стріляють з житлового будинку, школи, садка, будь-якого місця, де знаходяться цивільні люди. І після цього починається обстріл цього будинку. Таким чином гинуть наші люди, українці. Власне, мова йшла про те, щоб не піддаватися на провокації", — сказала вона.
У ГПУ зазначили, що в Росії розслідують понад 230 кримінальних справ стосовно бійців ВСУ і добробатів, які брали участь в АТО і ООС, і вже заочно звинуватили близько 70 українських військовослужбовців у нібито обстрілах об'єктів цивільної інфраструктури. Українська сторона спростувала ці звинувачення і подала матеріали до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
Мендель 1 липня приходила на допит в Генеральну прокуратуру, але відмовилася свідчити.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.
Командир спецпідрозділу ЗСУ Мадяр заявив, що російська столиця захищається застарілими радянськими системами протиповітряної оборони, які не відповідають сучасним викликам.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова заявила, що масовані українські атаки дронами на військові цілі в Росії мають змусити Кремль переглянути свої розрахунки.
Уряд Естонії підтвердив, що країна вперше знищила безпілотник, який порушив її повітряний простір. Інцидент стався у ніч на 18 травня, коли військові засоби протиповітряної оборони зафіксували невідомий апарат, що рухався з боку російського кордону.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні повідомив, що російська економіка зазнає серйозних втрат через удари українських сил по нафтогазовій інфраструктурі. За його словами, Москва вже змушена зупиняти роботу окремих свердловин, що є прямим наслідком українських атак.
Офіційний Київ заявив, що Москва використовує Мінськ як полігон для демонстрації ядерної сили, а це є порушенням міжнародних норм і сигналом небезпечної ескалації.
Кремлівський речник заявив, що «Москва не бачить причин для занепокоєння», тоді як український президент попередив про реальну небезпеку втягування Мінська у війну.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що російські війська втратили будь-які можливості створювати загрозу Запоріжжю після успішної операції українських сил у Степногірську.
У ніч на 17 травня українські сили здійснили одну з наймасштабніших атак дронами по території Росії, зосередивши удари на Московському регіоні. За даними російських джерел, у небі над столицею було зафіксовано сотні безпілотників, які спричинили пошкодження стратегічних будівель та хаос у роботі аеропортів.
У Москві дедалі більше усвідомлюють, що війна проти України може закінчитися без перемоги для Росії. Джерела в Кремлі повідомляють, що там уже обговорюють сценарії «невиграшного завершення», однак сам Володимир Путін не має чіткого плану, як вийти з глухого кута.
У ніч на 18 травня Росія здійснила чергову масовану атаку на українську енергетичну інфраструктуру. Президент Володимир Зеленський заявив, що ворог намагається системно знищити енергетику країни, аби позбавити українців світла та тепла.