Допит Мендель: ГПУ вимагає відповідей від Офісу президента
Генпрокурор Юрій Луценко повторно просить Офіс президента пояснити публічні заяви прессекретарки президента Юлії Мендель про те, що українські бійці "допускають обстріли цивільних об'єктів на сході України".
Про це theБабелю повідомили джерела в ГПУ.
Перший запит ГПУ надіслала до Офісу президента 5 липня, але Банкова повернула його без розгляду. У Зеленського тоді заявили, що слідчий посилався на неправильну статтю Кримінально-процесуального Кодексу і Генпрокуратура не мала законних підстав вимагати від ОП спростування або підтвердження публічних заяв Мендель.
У повторному запиті Луценко нагадав, що ігнорування документа "не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України та суперечить цілям і завданням кримінального провадження".
"З вашої відповіді вбачається, що ГПУ нібито не мала законних підстав для такого запиту, оскільки слідчий послався на ст. 93 (збір доказів) КПК України, тоді як повинен був керуватися нормами ст. 159 КПК, яка регламентує порядок отримання тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді. Але таке тлумачення норм КПК Офісом президента не відповідає законодавству і не дає підстав для відмови Мендель Ю. від надання свідчень", — йдеться в листі ГПУ.



У Генпрокуратурі додали, що відмова відповідати на запит — це спроба ОП ухилитися від надання інформації.
Нагадаємо, 6 червня у прямому ефірі телеканалу 1+1 у ток-шоу "Право на владу" Мендель заявила, що бувають випадки, коли українські військові на Донбасі, відповідаючи на провокації терористів, стріляють по цивільних об'єктах, в результаті чого гинуть мирні жителі.
"Дуже часто наші військові піддаються на провокації. Коли стріляють з житлового будинку, школи, садка, будь-якого місця, де знаходяться цивільні люди. І після цього починається обстріл цього будинку. Таким чином гинуть наші люди, українці. Власне, мова йшла про те, щоб не піддаватися на провокації", — сказала вона.
У ГПУ зазначили, що в Росії розслідують понад 230 кримінальних справ стосовно бійців ВСУ і добробатів, які брали участь в АТО і ООС, і вже заочно звинуватили близько 70 українських військовослужбовців у нібито обстрілах об'єктів цивільної інфраструктури. Українська сторона спростувала ці звинувачення і подала матеріали до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
Мендель 1 липня приходила на допит в Генеральну прокуратуру, але відмовилася свідчити.
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.
Під час пресконференції 9 травня Володимир Путін заявив, що “справа добігає кінця”, коментуючи удари по території Росії. Державні ЗМІ одразу подали це як натяк на швидке завершення війни.
У день параду 9 травня Володимир Путін заявив про «незламність» Росії, але Володимир Зеленський відповів саркастично, наголосивши, що паради не приховають провалів на фронті. Обмін тролінгом між двома лідерами став символом інформаційної війни, яка триває паралельно з бойовими діями.
Увечері 10 травня Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що Україна офіційно передала російській стороні список із тисячі осіб, які перебувають у полоні від початку широкомасштабного вторгнення.
Умєров у Вашингтоні обговорив із американськими партнерами можливі формати зустрічей і переговорів на рівні лідерів для завершення війни. Зеленський наголосив, що Україна готова до діалогу, але лише на умовах, які гарантують суверенітет і безпеку держави.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що готовий до зустрічі з Володимиром Зеленським у будь-якій третій країні, але виключно для підписання мирної угоди. У Києві такі заяви називають маніпуляцією, адже Москва продовжує війну й не демонструє реальних кроків до миру.
Зеленський оголосив про підготовку масштабного обміну полоненими у форматі “1000 на 1000”, який має відбутися найближчим часом за посередництва США. Це стане найбільшим кроком у звільненні українських військових від початку війни.
Російська влада заявила, що будь-які перемовини можливі лише після того, як українські війська залишать Донбас. Такий ультиматум озвучили представники Кремля, фактично заблокувавши будь-які перспективи діалогу.
Начальник столичної поліції Іван Фацевич заявив, що атаки на правоохоронців та працівників ТЦК під час мобілізації не лише підривають порядок, а й фактично допомагають ворогу. Він закликав суспільство до відповідальності та наголосив, що захист держави – це спільна справа кожного українця.
У день параду 9 травня Володимир Путін прагнув показати світові міць російської армії, але насправді продемонстрував її виснаження. Українські удари по території РФ та провали на фронті зробили святкову демонстрацію символом занепаду режиму.
Путін несподівано змінив тон у висловлюваннях про президента України, назвавши його “паном Зеленським” і заявивши про готовність до зустрічі, що контрастує з його попередньою агресивною риторикою. Це стало предметом обговорення експертів, які вбачають у такій зміні сигнал про можливі дипломатичні маневри Кремля.