Допит Мендель: ГПУ вимагає відповідей від Офісу президента
Генпрокурор Юрій Луценко повторно просить Офіс президента пояснити публічні заяви прессекретарки президента Юлії Мендель про те, що українські бійці "допускають обстріли цивільних об'єктів на сході України".
Про це theБабелю повідомили джерела в ГПУ.
Перший запит ГПУ надіслала до Офісу президента 5 липня, але Банкова повернула його без розгляду. У Зеленського тоді заявили, що слідчий посилався на неправильну статтю Кримінально-процесуального Кодексу і Генпрокуратура не мала законних підстав вимагати від ОП спростування або підтвердження публічних заяв Мендель.
У повторному запиті Луценко нагадав, що ігнорування документа "не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України та суперечить цілям і завданням кримінального провадження".
"З вашої відповіді вбачається, що ГПУ нібито не мала законних підстав для такого запиту, оскільки слідчий послався на ст. 93 (збір доказів) КПК України, тоді як повинен був керуватися нормами ст. 159 КПК, яка регламентує порядок отримання тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді. Але таке тлумачення норм КПК Офісом президента не відповідає законодавству і не дає підстав для відмови Мендель Ю. від надання свідчень", — йдеться в листі ГПУ.



У Генпрокуратурі додали, що відмова відповідати на запит — це спроба ОП ухилитися від надання інформації.
Нагадаємо, 6 червня у прямому ефірі телеканалу 1+1 у ток-шоу "Право на владу" Мендель заявила, що бувають випадки, коли українські військові на Донбасі, відповідаючи на провокації терористів, стріляють по цивільних об'єктах, в результаті чого гинуть мирні жителі.
"Дуже часто наші військові піддаються на провокації. Коли стріляють з житлового будинку, школи, садка, будь-якого місця, де знаходяться цивільні люди. І після цього починається обстріл цього будинку. Таким чином гинуть наші люди, українці. Власне, мова йшла про те, щоб не піддаватися на провокації", — сказала вона.
У ГПУ зазначили, що в Росії розслідують понад 230 кримінальних справ стосовно бійців ВСУ і добробатів, які брали участь в АТО і ООС, і вже заочно звинуватили близько 70 українських військовослужбовців у нібито обстрілах об'єктів цивільної інфраструктури. Українська сторона спростувала ці звинувачення і подала матеріали до офісу прокурора Міжнародного кримінального суду.
Мендель 1 липня приходила на допит в Генеральну прокуратуру, але відмовилася свідчити.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.