Дробович розповів, чому Інститут нацпам'яті виступає проти Великого Гербу
Антон Дробович розповів, що Інститут національної пам’яті вважає, що Малого Герба України цілком достатньо. Попередні розробки Великого Герба завершувалися скандалами.
Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович розповів в інтерв'ю УНІАН про те, яким має бути Великий Герб України. Він нагадав, що днями Верховна Рада ухвалила постанову про розробку ескізу Великого Герба України, і вже розпочалась гаряча дискусія, яким має бути Великий Герб. Дробович підкреслив, що Інституту національної пам’яті не підтримує цю ідею взагалі, адже є більш нагальні питання. Інститут національної пам’яті поважає рішення Верховної Ради і долучиться до цих дебатів, але Малого Герба України цілком достатньо, сказав Дробович. Малий Герб сприймається суспільством, він зрозумілий, а усі попередні конкурси на Великий Герб не були успішні. Дробович нагадав, що традиція створення великих гербів пов’язана з колишніми імперіями, до складу яких входили території з різними геральдичними традиціями, символами, які потрібно було об’єднати в один великий герб. В Україні немає такої потреби. Дробович підкреслив, що тризуб абсолютно добре сприймається як на Донбасі, як у Криму, так і на заході країни, і в її центрі.
Раніше голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович розповів, що демонтувати герб з пам'ятника Батьківщини-матері у Києві реально, але нині через коронакризу цим не займатимуться. До того ж, декомунізація одного з найвідоміших радянських пам'ятників, Батьківщини-матері у Києві, найбільш дорога. ASPI news писал, що Антон Дробович прокоментував ситуацію із зірками на мосту Патона та загальною декомунізацією.
Американська адміністрація планує створити стимули для Росії, аби залучити її до мирних переговорів щодо України та послабити її союз із Китаєм. Такий підхід викликає занепокоєння серед українців, адже може перетворити війну на інструмент глобальної гри між великими державами.
Президент України Володимир Зеленський визнав, що має погане передчуття щодо мирних переговорів із Росією. Він пояснив, що увага США нині змістилася на конфлікт в Ірані, і це відчутно впливає на українське питання. За його словами, дипломатичні зустрічі постійно відкладаються, а Москва відмовляється від будь-яких форматів, які не відповідають її інтересам.
Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас у жорсткій заяві відкинула пропозицію прем’єра Бельгії про можливу нормалізацію відносин із Росією. Вона наголосила, що будь-яке повернення до звичайних контактів із Москвою лише посилить агресію та призведе до нових воєн.
Росія не готова припиняти агресію навіть у разі повного захоплення Донбасу. Заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова та риторика Кремля свідчать, що Москва прагне розширити свої вимоги й не збирається зупиняти війну, доки Україна не погодиться на капітуляційні умови.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна має ще кілька пропозицій, які можуть допомогти завершити війну, і закликав до щоденного пошуку варіантів мирної угоди.
Президент України Володимир Зеленський закликав президента США Дональда Трампа та прем’єр-міністра Великої Британії Кіра Стармера зустрітися й «перезавантажити відносини». У розмові з британськими журналістами він наголосив, що нинішні суперечки між Вашингтоном і Лондоном щодо використання британських військових баз для операцій США створюють небезпечний прецедент.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ не злякається іранських погроз, які пролунали на тлі звинувачень у нібито підтримці Ізраїлю. Він наголосив, що українці вже давно живуть у реальності постійних загроз і не дозволять диктувати собі умови страхом.
Президент України Володимир Зеленський у розмові з New York Post розкрив масштаби російської мобілізації, заявивши, що Кремль щомісяця кидає на фронт до 45 тисяч людей. Українські військові змушені ліквідовувати приблизно таку ж кількість окупантів, аби стримати подальший наступ.
Президент Володимир Зеленський у розмові з New York Post заявив, що Україна потребує тисячі дронів-перехоплювачів, аби стримати російські масовані атаки, які вже сягають сотень безпілотників на добу.
Президент Володимир Зеленський у розмові з New York Post заявив, що Україна прагне миру і хоче, аби Сполучені Штати довіряли саме їй, а не маніпулятивним сигналам Володимира Путіна. Він підкреслив, що Київ і Вашингтон є союзниками у справі припинення війни, і закликав щодня шукати нові варіанти мирної угоди.
Американська адміністрація планує створити стимули для Росії, аби залучити її до мирних переговорів щодо України та послабити її союз із Китаєм. Такий підхід викликає занепокоєння серед українців, адже може перетворити війну на інструмент глобальної гри між великими державами.
Президент України Володимир Зеленський визнав, що має погане передчуття щодо мирних переговорів із Росією. Він пояснив, що увага США нині змістилася на конфлікт в Ірані, і це відчутно впливає на українське питання. За його словами, дипломатичні зустрічі постійно відкладаються, а Москва відмовляється від будь-яких форматів, які не відповідають її інтересам.
Голова дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас у жорсткій заяві відкинула пропозицію прем’єра Бельгії про можливу нормалізацію відносин із Росією. Вона наголосила, що будь-яке повернення до звичайних контактів із Москвою лише посилить агресію та призведе до нових воєн.
Росія не готова припиняти агресію навіть у разі повного захоплення Донбасу. Заяви міністра закордонних справ Сергія Лаврова та риторика Кремля свідчать, що Москва прагне розширити свої вимоги й не збирається зупиняти війну, доки Україна не погодиться на капітуляційні умови.