Експерти пояснили погром будівлі Офісу Зеленського прихильниками Стерненка відсутністю судової реформи

Безлад під Офісом президента 20 березня 2021 року від прихильників засудженого одеського активіста Сергія Стерненка відбувся за повної байдужості збоку співробітників поліції. Кому й для чого надсилалися ці сигнали, розбиралося ASPI news.

У суботу на Банковій радикали закидали фаєрами ОП, підпалили двері до будівлі, та розбили скло. Паралельно фасад був розмальований образливими написами на адресу міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та президента Володимира Зеленського.

Попри, розташування поліційних автозаків неподалік у сусідньому кварталі, правоохоронці не затримали жодного радикала на місці подій. Дивно, бо під час минулої акції, 23 лютого, поліція повністю перекрила доступ до Офісу президента, тоді ж трапилося кілька силових сутичок та затримань. Цього разу поліція демонстративно не втручалася у перебіг подій, хоча й відбувалося псування майна та наруга над державними символами.

По гарячих слідах подій під ОП заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко повідомив, що безлад на Банковій був ініційований лідером партії "Європейська солідарність" Петром Порошенком. Зрозуміло, що в "ЄС" відразу ж відхрестилися від причетності до заворушень. Послідовники різних політичних сил називають діаметрально протилежні версії щодо справжніх організаторів погрому. Втім, всі вони переконані – це була провокація.

На думку відомого політичного блогера Олега Шарпа, акція була розрахована насамперед на президента Володимира Зеленського та електорат "Слуги народу". Головна мета – маргіналізувати антипрезидентські протести та звинуватити в організації акції Порошенко. Про це свідчить миттєвий виступ Антона Геращенка з відповідними тезами та розповсюдження даної версії провладними Telegram-каналами. Також організатори мали на меті, вважає блогер, наповнити інформаційний простір другорядним шумом на тлі провалу боротьби з COVID-19 та економічними негараздами. Та й, зрештою, спробувати пересварити між собою проукраїнські сили.

"На цьому тлі не бачу жодного мотиву бути причетним до цього "ЄС". Тепер я наочно розумію, навіщо напередодні суботньої події було створено Центр протидії дезінформації. Судячи з інформаційної атаки на Порошенка, зокрема й для цього", – зазначив Шарп.

Нардеп VIII скликання Борислав Береза вважає, що подія під ОП є відповіддю на судове свавілля, оскільки мирні протести поки не досягали мети.

"Ця історія, на деякій час, виштовхне Зеленського з тої теплої ванни, що йому організував глава ОП Андрій Єрмак. І це може позитивно вплинути на ситуацію. Сподіваюсь, що Зеленський зможе зрозуміти, що не все так гарно, як йому розповідають. Хоча він може хотіти вірити, що все це була постановка Порошенка. Я дуже не хочу, щоб все це переросло у якусь колотнечу. І мені сподобалось, що сьогодні не було бійок з поліцією, щоб не провокувати ще більший протест. Але я розумію й те, що мовчання та пасивна позиція не допоможе змінити ситуацію, коли суди керуються з Банкової, а рішення часто ухвалюють в інтересах замовника, а не згідно з духом та буквою закону", – сказав Береза.

Нардеп VIII скликання переконаний, що зараз у Зеленського з'явився шанс запустити судову реформу. "Головне, щоб цією реформою опікувалися не колишнє оточення Януковича чи хтось з Банкової, а українські правозахисники, правники та судді до яких є довіра в професійному середовищі та в суспільстві, а також за допомогою наших західних партнерів", – додав Береза.

"Мирні засоби тиску на владу ще не вичерпали себе. Тому вважаю, що спроба підпалу Офісу президента була явно не потрібна. Адже тут вже йдеться нищення інституту президента. До того ж такі речі маргіналізують протест. А маргіналізація протесту – в інтересах влади. Звісно, якщо вибіркове правосуддя буде і надалі нормою в Україні, це спонукатиме все більше громадян до радикальних дій. Хотілося б, щоб влада схаменулася. Але чи схаменеться?", – підсумував політолог Сергій Таран.

Згодом в Офісі президента розповіли, для того, щоб Банкову довести до ладу необхідно два мільйони гривень. Також радник керівника офісу президента Михайло Подоляк наголосив, що замість того, щоб на прикладі активіста Сергія Стерненка вказати на діри в судочинстві, в Києві активісти влаштували акцію руйнувань.