В Офісі президента заявили, що більшість учасників протесту на Банковій не знали про підготовлювані погроми
Акція, яка мала донести українській владі, що судова система потребує апгрейду, перетворилася на свято вандалів. Замість того, щоб на прикладі активіста Сергія Стерненка вказати на діри в судочинстві, в Києві активісти влаштували акцію руйнувань.
Таку думку висловив радник керівника офісу президента Михайло Подоляк під час спілкування з журналістом видання "Сегодня". Тепер, для того, щоб Банкову довести до ладу необхідно два мільйони гривень.
"Ми бачимо наразі приклад не протестної акції, а бачимо приклад конкретного вандалізму. Тобто, вчора ми мали велику акцію, яка мала сказати, донести до держави щось на зразок того, що необхідно робити з судовою системою на прикладі активіста Стерненка. Але все це перетворилося на дуже потужну і руйнівну акцію, яка зруйнувала практично пам'ятку архітектури", – сказав Подоляк.
Радник керівника Офісу президента зазначив, що більшість присутніх людей на акції, хотіли висловити своє ставлення через мирний протест. Однак 10% з них підготували інший сценарій.
Подоляк підкреслив, що нинішня українська влада не має наміру заважати проведенню мирних акцій, і те, що сталося в суботу ввечері, 20 березня, для правоохоронців було несподіванкою. Він також зазначив, що для відновлення колишнього вигляду споруд необхідно близько 2 мільйонів гривень і приблизно два тижні часу.
Також радник керівника Офісу президента України Михайло Подоляк в діях тих учасників мітингу на Банковій, які били вікна і палили вогонь, побачив спробу спровокувати правоохоронців. Він уточнив, що протестувальники хотіли "спровокувати якесь дике насильство" або агресію з боку поліції.
ASPI news, своєю чергою, повідомляло, що 20 березня в Києві, біля будівлі офісу президента України, активісти організували чергову акцію на підтримку Сергія Стерненка. Її учасники розмалювали фасад будівлі, кидали фаєри та палили табличку "Президент України".
Крім того, заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко назвав дії протестувальників під офісом президента на підтримку Стерненка провокацією, а не мирною акцією. Заступник міністра підкреслив, що більшість мітингувальників не порушували порядок, тільки "кілька десятків людей будуть нести відповідальність за хуліганські дії".
Сергій Лавров перетворив парад у Москві на арену погроз: глава МЗС Росії заявив, що Україна та країни Заходу нібито готують провокації, аби зірвати святкування 9 травня. Його слова стали черговим доказом того, що Кремль використовує символічні дати для залякування світу.
Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією, яке має діяти з 8 по 10 травня. Ініціатива приурочена до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, але в Києві наголошують: перемир’я може стати лише тактичною паузою для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до 9 травня заявив, що українці відзначають цей день як пам’ять про перемогу над нацизмом, а не як шоу російської пропаганди. Він підкреслив, що сучасна боротьба України проти агресії є продовженням тієї ж історичної місії — зупинити зло, яке прагне поневолити народи.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
The Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом нагадав світові, що українці вже вдруге за 81 рік змушені зупиняти тотальне зло. Президент назвав сучасну російську агресію «оновленою версією нацизму» з маркуванням «зроблено в Росії» та закликав вільний світ до єдності.
Сергій Лавров перетворив парад у Москві на арену погроз: глава МЗС Росії заявив, що Україна та країни Заходу нібито готують провокації, аби зірвати святкування 9 травня. Його слова стали черговим доказом того, що Кремль використовує символічні дати для залякування світу.
Президент США Дональд Трамп заявив про домовленість щодо триденного припинення вогню між Україною та Росією, яке має діяти з 8 по 10 травня. Ініціатива приурочена до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом, але в Києві наголошують: перемир’я може стати лише тактичною паузою для Кремля.
Президент України Володимир Зеленський у своєму зверненні до 9 травня заявив, що українці відзначають цей день як пам’ять про перемогу над нацизмом, а не як шоу російської пропаганди. Він підкреслив, що сучасна боротьба України проти агресії є продовженням тієї ж історичної місії — зупинити зло, яке прагне поневолити народи.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.