ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити колишньому меру Слов'янська Штепі понад три тисячі євро
Сьогодні, 24 жовтня, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) опублікував своє рішення у справі ексмера Слов'янська Нелі Штепи, обвинуваченої в сепаратизмі.
Відповідне рішення суд ухвалив 24 жовтня.
Так, у рішенні суддівської колегії ЄСПЛ зазначено, що Україна повинна виплатити Нелі Штепі 2600 євро моральної компенсації і 1000 євро в якості компенсації судових витрат.
Як відомо, навесні 2017 року Штепа зверталася до ЄСПЛ зі скаргою на порушення проти неї трьох статей Європейської конвенції з прав людини.
У своєму позові до ЄСПЛ, ексмер Слов'янська скаржилася на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини.
У скарзі Штепа зазначила, що її попереднє утримання було тривалим і невиправданим. Крім того, вона скаржилася на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, що кримінальне провадження проти неї було необґрунтовано тривалим.
Як відомо, Нелі Штепа потрапила до в'язниці в липні 2014-го через підтримку російських диверсійно-терористичних груп під час захоплення ними міста Слов'янська, де Штепа була мером.
Під час окупації Слов'янська в 2014 році Штепа закликала жителів до участі в сепаратистському референдумі і відкрито підтримувала Росію.
До слова, в ув'язненні Штепа часу дарма не втрачала і написала докторську дисертацію. Таким чином, Штепа сіла за ґрати кандидатом фізико-математичних наук, а вийшла з готовою докторською дисертацією.
20 вересня 2017 року суд змінив запобіжний захід для ексмера Слов'янська з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.
Крім цього, суд дозволив ексмеру Слов'янська з 20 по 24 листопада тимчасово залишити місце проживання для проведення медичного обстеження в Києві.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що найближчої ночі Росія може здійснити один із наймасштабніших повітряних ударів останнього часу.
Російський правитель Володимир Путін отримав різку відповідь від Польщі після своїх заяв про нібито майбутній поділ України.
Російський диктатор Володимир Путін почав активніше формувати інформаційну схему, за якою відповідальність за затяжну та виснажливу війну проти України має лежати не лише на ньому, а й на російських чиновниках, депутатах та суспільстві загалом.
Україна та Сполучені Штати можуть суттєво поглибити стратегічну співпрацю, оскільки дедалі більше стають взаємно необхідними партнерами не лише у сфері безпеки, а й у розвитку оборонних технологій, промисловості та економіки.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що питання повернення тимчасово окупованого Криму наразі не обговорюється безпосередньо в межах мирного переговорного процесу.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов повідомив про досягнення важливих домовленостей під час зустрічі української та американської делегацій у Білому домі.
Президент України Володимир Зеленський почав поступово знаходити спільну мову з частиною американського політичного руху MAGA, який тривалий час критично ставився до підтримки Києва.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що ситуація на фронті змінилася на користь України, а Росія втратила стратегічну ініціативу.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що попри значні втрати російської армії та дедалі складніше становище Кремля, Володимир Путін не демонструє готовності припинити бойові дії.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що президент США Дональд Трамп прагне якнайшвидшого завершення війни, однак головною перепоною для мирного процесу залишається позиція Кремля.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що найближчої ночі Росія може здійснити один із наймасштабніших повітряних ударів останнього часу.
Російський правитель Володимир Путін отримав різку відповідь від Польщі після своїх заяв про нібито майбутній поділ України.
Російський диктатор Володимир Путін почав активніше формувати інформаційну схему, за якою відповідальність за затяжну та виснажливу війну проти України має лежати не лише на ньому, а й на російських чиновниках, депутатах та суспільстві загалом.
Україна та Сполучені Штати можуть суттєво поглибити стратегічну співпрацю, оскільки дедалі більше стають взаємно необхідними партнерами не лише у сфері безпеки, а й у розвитку оборонних технологій, промисловості та економіки.