ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити колишньому меру Слов'янська Штепі понад три тисячі євро
Сьогодні, 24 жовтня, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) опублікував своє рішення у справі ексмера Слов'янська Нелі Штепи, обвинуваченої в сепаратизмі.
Відповідне рішення суд ухвалив 24 жовтня.
Так, у рішенні суддівської колегії ЄСПЛ зазначено, що Україна повинна виплатити Нелі Штепі 2600 євро моральної компенсації і 1000 євро в якості компенсації судових витрат.
Як відомо, навесні 2017 року Штепа зверталася до ЄСПЛ зі скаргою на порушення проти неї трьох статей Європейської конвенції з прав людини.
У своєму позові до ЄСПЛ, ексмер Слов'янська скаржилася на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини.
У скарзі Штепа зазначила, що її попереднє утримання було тривалим і невиправданим. Крім того, вона скаржилася на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, що кримінальне провадження проти неї було необґрунтовано тривалим.
Як відомо, Нелі Штепа потрапила до в'язниці в липні 2014-го через підтримку російських диверсійно-терористичних груп під час захоплення ними міста Слов'янська, де Штепа була мером.
Під час окупації Слов'янська в 2014 році Штепа закликала жителів до участі в сепаратистському референдумі і відкрито підтримувала Росію.
До слова, в ув'язненні Штепа часу дарма не втрачала і написала докторську дисертацію. Таким чином, Штепа сіла за ґрати кандидатом фізико-математичних наук, а вийшла з готовою докторською дисертацією.
20 вересня 2017 року суд змінив запобіжний захід для ексмера Слов'янська з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.
Крім цього, суд дозволив ексмеру Слов'янська з 20 по 24 листопада тимчасово залишити місце проживання для проведення медичного обстеження в Києві.
Україна воює не лише за власне існування, а й за створення нової системи глобальної безпеки, оскільки нинішній світовий порядок виявився нездатним ефективно протистояти агресії.
Російська влада продовжує шукати нові пояснення для виправдання повномасштабного вторгнення в Україну.
Кремль відкинув ідею створення буферної зони на Донбасі, яка фігурує серед пропозицій України, США та Європи щодо припинення війни.
Україна отримала нову партію ракет для протиповітряної оборони, зокрема додаткові боєприпаси для комплексів Patriot та ракети AIM.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що в разі потенційного нападу Росії на Естонію захищати країну передусім має НАТО.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що іноземні партнери позитивно сприйняли перший в історії України парад повітряних, наземних і морських безпілотних систем, який відбувся у Києві до Дня Незалежності.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що Варшава та Київ не мають наміру повертатися до залежності від Москви.
Американський генерал у відставці та колишній спецпредставник президента США з питань України Кіт Келлог заявив, що Москва помилково вважає себе стороною, яка перемагає у війні.
У Польщі заявили про можливе серйозне погіршення відносин з Україною та іншими європейськими державами, якщо Степана Бандеру і Романа Шухевича перепоховають у Національному пантеоні України. Варшава водночас наголошує, що продовжує підтримувати Київ у війні проти Росії.
Українські пілоти одночасно використовують радянські винищувачі та сучасні західні літаки, зокрема F-16 і Mirage. Як розповів Юрій Ігнат, перехід на нову техніку відбувся у надзвичайно стислий термін, а результати роботи українських льотчиків вражають навіть представників НАТО.
Україна воює не лише за власне існування, а й за створення нової системи глобальної безпеки, оскільки нинішній світовий порядок виявився нездатним ефективно протистояти агресії.
Російська влада продовжує шукати нові пояснення для виправдання повномасштабного вторгнення в Україну.
Кремль відкинув ідею створення буферної зони на Донбасі, яка фігурує серед пропозицій України, США та Європи щодо припинення війни.
Україна отримала нову партію ракет для протиповітряної оборони, зокрема додаткові боєприпаси для комплексів Patriot та ракети AIM.