ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити колишньому меру Слов'янська Штепі понад три тисячі євро
Сьогодні, 24 жовтня, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) опублікував своє рішення у справі ексмера Слов'янська Нелі Штепи, обвинуваченої в сепаратизмі.
Відповідне рішення суд ухвалив 24 жовтня.
Так, у рішенні суддівської колегії ЄСПЛ зазначено, що Україна повинна виплатити Нелі Штепі 2600 євро моральної компенсації і 1000 євро в якості компенсації судових витрат.
Як відомо, навесні 2017 року Штепа зверталася до ЄСПЛ зі скаргою на порушення проти неї трьох статей Європейської конвенції з прав людини.
У своєму позові до ЄСПЛ, ексмер Слов'янська скаржилася на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини.
У скарзі Штепа зазначила, що її попереднє утримання було тривалим і невиправданим. Крім того, вона скаржилася на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, що кримінальне провадження проти неї було необґрунтовано тривалим.
Як відомо, Нелі Штепа потрапила до в'язниці в липні 2014-го через підтримку російських диверсійно-терористичних груп під час захоплення ними міста Слов'янська, де Штепа була мером.
Під час окупації Слов'янська в 2014 році Штепа закликала жителів до участі в сепаратистському референдумі і відкрито підтримувала Росію.
До слова, в ув'язненні Штепа часу дарма не втрачала і написала докторську дисертацію. Таким чином, Штепа сіла за ґрати кандидатом фізико-математичних наук, а вийшла з готовою докторською дисертацією.
20 вересня 2017 року суд змінив запобіжний захід для ексмера Слов'янська з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.
Крім цього, суд дозволив ексмеру Слов'янська з 20 по 24 листопада тимчасово залишити місце проживання для проведення медичного обстеження в Києві.
Попри рекордну співпрацю з Альянсом, Україна досі не отримала запрошення до НАТО. Як пояснює The Telegraph, головною причиною є політичний фактор — вплив Росії та страх деяких країн перед прямим конфліктом.
Під час онлайн-спілкування з журналістами Володимир Зеленський пояснив, що Україна вже підписала стратегічні контракти з трьома країнами Близького Сходу на постачання дронів-перехоплювачів. Президент підкреслив, що ці угоди принесуть мільярди доларів експортерам, однак головним завданням залишається забезпечення українських військових.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що удари по російських нафтопереробних заводах стали результативнішими завдяки розвитку українських далекобійних дронів. Він підкреслив, що це не ракети від партнерів, а власні технології, які дозволяють бити по глибокому тилу ворога та зменшувати його енергетичні можливості.
Під час візиту до Катару Володимир Зеленський заявив, що українські військові фахівці напрацювали конкретні рішення для посилення протиповітряної оборони цієї країни. За його словами, українські технології боротьби з дронами та балістичними загрозами вже довели свою ефективність, і саме тому Катар зацікавлений у довгостроковій співпраці з Києвом.
Під час дискусії на саміті G7 Кая Каллас розкритикувала Сполучені Штати за те, що вони не посилюють тиск на Росію, нагадуючи про обіцянки Вашингтона рік тому. Марко Рубіо у відповідь заявив, що Америка робить усе можливе для припинення війни, і запропонував ЄС взяти на себе більше відповідальності, якщо він вважає, що може діяти ефективніше.
Під час онлайн-спілкування з журналістами Володимир Зеленський пояснив, що сигнали з переговорів свідчать: гарантії безпеки від США будуть надані лише після виходу ЗСУ з Донбасу.
Марко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
На тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
Брюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
Європейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
Попри рекордну співпрацю з Альянсом, Україна досі не отримала запрошення до НАТО. Як пояснює The Telegraph, головною причиною є політичний фактор — вплив Росії та страх деяких країн перед прямим конфліктом.
Під час онлайн-спілкування з журналістами Володимир Зеленський пояснив, що Україна вже підписала стратегічні контракти з трьома країнами Близького Сходу на постачання дронів-перехоплювачів. Президент підкреслив, що ці угоди принесуть мільярди доларів експортерам, однак головним завданням залишається забезпечення українських військових.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що удари по російських нафтопереробних заводах стали результативнішими завдяки розвитку українських далекобійних дронів. Він підкреслив, що це не ракети від партнерів, а власні технології, які дозволяють бити по глибокому тилу ворога та зменшувати його енергетичні можливості.
Під час візиту до Катару Володимир Зеленський заявив, що українські військові фахівці напрацювали конкретні рішення для посилення протиповітряної оборони цієї країни. За його словами, українські технології боротьби з дронами та балістичними загрозами вже довели свою ефективність, і саме тому Катар зацікавлений у довгостроковій співпраці з Києвом.