ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити колишньому меру Слов'янська Штепі понад три тисячі євро
Сьогодні, 24 жовтня, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) опублікував своє рішення у справі ексмера Слов'янська Нелі Штепи, обвинуваченої в сепаратизмі.
Відповідне рішення суд ухвалив 24 жовтня.
Так, у рішенні суддівської колегії ЄСПЛ зазначено, що Україна повинна виплатити Нелі Штепі 2600 євро моральної компенсації і 1000 євро в якості компенсації судових витрат.
Як відомо, навесні 2017 року Штепа зверталася до ЄСПЛ зі скаргою на порушення проти неї трьох статей Європейської конвенції з прав людини.
У своєму позові до ЄСПЛ, ексмер Слов'янська скаржилася на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини.
У скарзі Штепа зазначила, що її попереднє утримання було тривалим і невиправданим. Крім того, вона скаржилася на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, що кримінальне провадження проти неї було необґрунтовано тривалим.
Як відомо, Нелі Штепа потрапила до в'язниці в липні 2014-го через підтримку російських диверсійно-терористичних груп під час захоплення ними міста Слов'янська, де Штепа була мером.
Під час окупації Слов'янська в 2014 році Штепа закликала жителів до участі в сепаратистському референдумі і відкрито підтримувала Росію.
До слова, в ув'язненні Штепа часу дарма не втрачала і написала докторську дисертацію. Таким чином, Штепа сіла за ґрати кандидатом фізико-математичних наук, а вийшла з готовою докторською дисертацією.
20 вересня 2017 року суд змінив запобіжний захід для ексмера Слов'янська з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.
Крім цього, суд дозволив ексмеру Слов'янська з 20 по 24 листопада тимчасово залишити місце проживання для проведення медичного обстеження в Києві.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.