ЄСПЛ зобов'язав Україну виплатити колишньому меру Слов'янська Штепі понад три тисячі євро
Сьогодні, 24 жовтня, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) опублікував своє рішення у справі ексмера Слов'янська Нелі Штепи, обвинуваченої в сепаратизмі.
Відповідне рішення суд ухвалив 24 жовтня.
Так, у рішенні суддівської колегії ЄСПЛ зазначено, що Україна повинна виплатити Нелі Штепі 2600 євро моральної компенсації і 1000 євро в якості компенсації судових витрат.
Як відомо, навесні 2017 року Штепа зверталася до ЄСПЛ зі скаргою на порушення проти неї трьох статей Європейської конвенції з прав людини.
У своєму позові до ЄСПЛ, ексмер Слов'янська скаржилася на порушення пункту 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини.
У скарзі Штепа зазначила, що її попереднє утримання було тривалим і невиправданим. Крім того, вона скаржилася на порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, що кримінальне провадження проти неї було необґрунтовано тривалим.
Як відомо, Нелі Штепа потрапила до в'язниці в липні 2014-го через підтримку російських диверсійно-терористичних груп під час захоплення ними міста Слов'янська, де Штепа була мером.
Під час окупації Слов'янська в 2014 році Штепа закликала жителів до участі в сепаратистському референдумі і відкрито підтримувала Росію.
До слова, в ув'язненні Штепа часу дарма не втрачала і написала докторську дисертацію. Таким чином, Штепа сіла за ґрати кандидатом фізико-математичних наук, а вийшла з готовою докторською дисертацією.
20 вересня 2017 року суд змінив запобіжний захід для ексмера Слов'янська з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронного засобу контролю.
Крім цього, суд дозволив ексмеру Слов'янська з 20 по 24 листопада тимчасово залишити місце проживання для проведення медичного обстеження в Києві.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.