Єврокомісія готує новий план фінансування України
Єврокомісія розглядає спільний борг та двосторонні гранти для покриття дефіциту фінансування в Україні.
Про це повідомило Euractiv. За словами трьох джерел, знайомих з цим питанням, Європейська комісія розглядає можливість поповнення колосального дефіциту фінансування України за рахунок коштів, залучених зі спільного боргу ЄС та двосторонніх грантів держав-членів.
Ці дві можливості, які будуть викладені в документі Комісії з варіантами дій для Києва, який буде розповсюджено серед столиць найближчими тижнями, додаються до так званого варіанту "репараційного кредиту".
Згідно з інформацією трьох джерел, знайомих із процесом, ці варіанти будуть викладені у спеціальному документі Комісії, який розповсюдять серед європейських столиць найближчими тижнями. Вони доповнять уже запропонований "репараційний кредит" на 140 мільярдів євро - ініціативу, що передбачає використання заморожених російських активів, які зберігаються у брюссельській кліринговій палаті Euroclear.
За словами джерел, репараційний кредит є кращим варіантом підтримки України для Комісії, попри відмову Бельгії підтримати цю схему на саміті лідерів ЄС у Брюсселі в жовтні. Багато країн-членів, включаючи Німеччину та країни Балтії, поділяють цю думку.
Бельгія успішно пом'якшила висновки Ради минулого місяця, які зрештою доручили Комісії розробити "варіанти" для підтримки фінансових потреб Києва, в яких конкретно не згадувалося про використання російських активів, заморожених після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер пообіцяв заблокувати схему репараційних кредитів, якщо інші держави-члени не розділять юридичні та фінансові ризики, пов'язані з кредитом, а інші країни ЄС не використовуватимуть російські суверенні активи, що зберігаються у їхніх власних юрисдикціях разом з Бельгією.
За оцінками Комісії, в ЄС за межами Бельгії зберігаються російські суверенні активи на суму 25 мільярдів євро. Німеччина, Франція та Люксембург є серед інших країн ЄС, які, як вважається, володіють частиною цих активів.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.
У річницю Чорнобильської трагедії президент Володимир Зеленський заявив, що російські атаки безпілотниками над атомними об’єктами ставлять світ на межу нової техногенної аварії.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський оголосив масштабні перевірки забезпечення військ, наголосивши, що армія має отримувати все необхідне для ефективної оборони.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до тристоронніх переговорів із США та Росією в Азербайджані. Він наголосив, що Київ прагне миру, але лише на умовах, які відповідають національним інтересам та не передбачають поступок агресору.
У США під час вечері кореспондентів Білого дому стався напад: 31-річний учитель із Каліфорнії Коул Аллен відкрив стрілянину, змусивши президента Дональда Трампа та його дружину Меланію терміново залишити захід.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Європа фактично оголосила Росії «відкриту війну» через підтримку України. Він пригрозив, що наслідки такої політики будуть серйозними для всього континенту, намагаючись представити допомогу Києву як пряму загрозу Москві.
Трагічна війна в Україні, яка забрала тисячі життів і принесла безліч страждань, має один позитивний наслідок — вона об’єднала суспільство та зробила його сильнішим.
Керівник Офісу президента Кирило Буданов заявив, що з 2023 року Україна системно отримує звернення від іноземних країн із проханням обмежити атаки на нафтову інфраструктуру Росії.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду та Раді національної безпеки і оборони опрацювати питання збереження природи та культурної спадщини Українських Карпат.
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас закликала Росію припинити атаки на ядерні об’єкти України напередодні 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Вона наголосила, що такі дії становлять загрозу не лише для України, а й для всієї Європи, і є неприпустимими у сучасному світі.
Президент Володимир Зеленський після зустрічі з європейськими лідерами заявив, що Україна є ключовим фактором безпеки для Європи. Він наголосив, що ЄС потребує України не менше, ніж Україна потребує ЄС, адже без Києва неможливо уявити нову архітектуру стабільності на континенті.