Євросоюз пообіцяв відреагувати на визнання "ЛДНР" Росією: подробиці
Укази російського президента Володимира Путіна про визнання "незалежності" так званих "Луганської" та "Донецької" "народних республік" є грубим порушенням Мінських угод та міжнародного права. Євросоюз разом із партнерами відреагують на це рішення.
Глава Кремля Володимир Путін грубо порушив міжнародне право та Мінські угоди, визнавчи у якості "суб'єктів" терористичні організації. Про це у Твіттері написав глава Європейської ради Шарль Мішель.
"Визнання двох сепаратистських територій в Україні є грубим порушенням міжнародного права, територіальної цілісності України та Мінських угод. ЄС та його партнери відреагують єдністю, твердістю та рішучістю", - заявив Шарль Мішель.
The recognition of the two separatist territories in #Ukraine is a blatant violation of international law, the territorial integrity of Ukraine and the #Minsk agreements
— Charles Michel (@eucopresident) February 21, 2022
EU and its partners will react with unity, firmness and determination in solidarity @ZelenskyyUa @POTUS
ASPI news інформувало, що на визнання Росії терористичних угруповань "ЛДНР" потрібно дати відповідь у вигляді санкцій. Про це заявив прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький. У свою чергу Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що від реакції світової спільноти та від запровадження санкцій проти Російської Федерації залежать її подальші кроки. Нагадаємо, що на екстреному засіданні Ради Безпеки ООН Україна вимагала від Росії скасувати рішення про визнання "незалежності" т.зв. "ЛДНР" та вивести свої війська з окупованих територій.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Україна буде продовжувати відповідати на російські атаки таким чином, щоб системно послаблювати можливості Росії вести та затягувати війну.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.