Євросоюз забезпечив дві третини снарядів для України – Каллас
Голова дипломатії Євросоюзу Кая Каллас повідомила, що вже вдалося забезпечити дві третини боєприпасної ініціативи ЄС, яка передбачає постачання Україні 2 мільйонів артснарядів на 5 мільярдів євро.
Про це вона заявила, прибувши на Раду ЄС із закордонних справ. Водночас вона визнала, що нинішніх зусиль недостатньо. Цьогоріч країни Євросоюзу вже взяли на себе оборонні зобов’язання на 23 мільярди євро, що перевищує минулорічні обсяги. Проте, на думку Каллас, для досягнення миру потрібно збільшити не лише допомогу Україні, а й тиск на Кремль.
Каллас наголосила, що війна не може завершитися без політичної волі обох сторін. Однак, на відміну від України, Росія продовжує демонструвати бажання воювати, тому міжнародна спільнота має діяти рішучіше.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.