Фінкомітет Верховної Ради "потонув" в поправках до "банківського" закону, - нардеп Железняк
Комітет Верховної Ради України з питань фінансової, податкової та митної політики розглянув майже 2,5 тисячі правок до другого читання законопроєкту №2571-д "Про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності". Прийняття вказаного документу необхідне Україні для продовження програми співпраці з Міжнародним валютним Фондом (МВФ).
Парламентський комітет з питань фінансової діяльності розглянув майже 2,5 тисячі правок до законопроєкту №2571-д "Про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності" і розійшовся на перерву до 22 квітня. Кількість розглянутих правок становить лише 15% від усіх правок, яких загалом 16 586.
"І так, на сьогодні засідання Комітету завершено. Зупинилися на 2437 правок. З цікавого, голосування за останній розділ (зміни у Цивільний Кодекс) набрало 12 голосів з 13 необхідних. Тому перейдемо до цього питання завтра о 10:00", - написав перший заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів Ярослав Железняк на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, Верховна Рада 30 березня проголосувала в першому читанні за законопроєкт №2571-д про банківську діяльність, ухвалення якого є однією з двох умов укладення нової угоди з Міжнародним валютним фондом. До другого читання до законопроєкту було подано 16 тис. 572 поправки, що стало абсолютним рекордом в історії українського парламентаризму. Пізніше голова профільного комітету Данило Гетманцев повідомив про відхилення комітетом 4 тисячі 770 поправок із загальної кількості запропонованих.
На минулому тижні підкомітет з питань банківської діяльності фінансового комітету ВР ухвалив рішення розглядати у другому читанні законопроєкт №2571-д на засіданні профільного комітету за розділами.
"Ми не йтимемо за кожною поправкою окремо, а розглядатимемо розділами. Таких розділів 63 (відповідно до абзаців згідно з текстом законопроєкту до першого читання) і голосуватимемо кожен абзац окремо... Спочатку згідно зі 119 статтею регламенту затверджуватимемо кожен абзац, а якщо поправки до нього не увійшли, то вони будуть вважатися відхиленими. Причому, дається можливість і членам комітету та ініціаторам поправок коротко виступити. Приблизно, якщо все буде за повною процедурою, то через 21 годину ми закінчимо розгляд цього законопроєкту на комітеті ", - розповів Железняк.
Російська влада дедалі важче знаходить бажаючих поповнювати лави армії для війни проти України.
Росія вже зазнала стратегічної поразки у протистоянні з Україною та поступово втрачає статус одного з ключових центрів впливу у світі, тому Кремль дедалі активніше намагається досягти своїх цілей через інформаційні операції та спроби розхитати ситуацію всередині українського суспільства.
Російський диктатор Володимир Путін опинився під хвилею критики після спроби пояснити результати застосування новітньої балістичної ракети «Орєшнік».
Україна змогла створити оборонну екосистему, аналогів якій сьогодні немає серед країн НАТО, перетворивши війну на потужний стимул для технологічного прориву та стрімкого розвитку власного військово-промислового комплексу.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський виступив із жорсткою заявою щодо рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».
Україна отримала рідкісну можливість змінити динаміку війни та перехопити стратегічну ініціативу завдяки стрімкому розвитку безпілотних технологій і маосштабним ударам по критично важливих об’єктах у російському тилу.
Президент України Володимир Зеленський готовий використовувати будь-які доступні канали комунікації та навіть найменші можливості, якщо вони можуть наблизити завершення війни та досягнення справедливого миру.
Президент України Володимир Зеленський у День Сил безпілотних систем наголосив на вирішальній ролі дронів у сучасній війні та подякував військовослужбовцям, які щодня завдають ударів по російських силах на фронті й у глибокому тилу ворога.
Україна веде активну роботу із західними партнерами щодо отримання додаткових ракет-перехоплювачів для систем Patriot, зокрема тих боєприпасів, термін придатності яких наближається до завершення.
Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко повідомила про безпрецедентне збільшення видатків на сектор безпеки та оборони, після того як Верховна Рада підтримала зміни до державного бюджету.
Російська влада дедалі важче знаходить бажаючих поповнювати лави армії для війни проти України.
Росія вже зазнала стратегічної поразки у протистоянні з Україною та поступово втрачає статус одного з ключових центрів впливу у світі, тому Кремль дедалі активніше намагається досягти своїх цілей через інформаційні операції та спроби розхитати ситуацію всередині українського суспільства.
Російський диктатор Володимир Путін опинився під хвилею критики після спроби пояснити результати застосування новітньої балістичної ракети «Орєшнік».
Україна змогла створити оборонну екосистему, аналогів якій сьогодні немає серед країн НАТО, перетворивши війну на потужний стимул для технологічного прориву та стрімкого розвитку власного військово-промислового комплексу.