Фінкомітет Верховної Ради "потонув" в поправках до "банківського" закону, - нардеп Железняк
Комітет Верховної Ради України з питань фінансової, податкової та митної політики розглянув майже 2,5 тисячі правок до другого читання законопроєкту №2571-д "Про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності". Прийняття вказаного документу необхідне Україні для продовження програми співпраці з Міжнародним валютним Фондом (МВФ).
Парламентський комітет з питань фінансової діяльності розглянув майже 2,5 тисячі правок до законопроєкту №2571-д "Про удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності" і розійшовся на перерву до 22 квітня. Кількість розглянутих правок становить лише 15% від усіх правок, яких загалом 16 586.
"І так, на сьогодні засідання Комітету завершено. Зупинилися на 2437 правок. З цікавого, голосування за останній розділ (зміни у Цивільний Кодекс) набрало 12 голосів з 13 необхідних. Тому перейдемо до цього питання завтра о 10:00", - написав перший заступник голови комітету ВРУ з питань фінансів Ярослав Железняк на своїй сторінці у Facebook.
Нагадаємо, Верховна Рада 30 березня проголосувала в першому читанні за законопроєкт №2571-д про банківську діяльність, ухвалення якого є однією з двох умов укладення нової угоди з Міжнародним валютним фондом. До другого читання до законопроєкту було подано 16 тис. 572 поправки, що стало абсолютним рекордом в історії українського парламентаризму. Пізніше голова профільного комітету Данило Гетманцев повідомив про відхилення комітетом 4 тисячі 770 поправок із загальної кількості запропонованих.
На минулому тижні підкомітет з питань банківської діяльності фінансового комітету ВР ухвалив рішення розглядати у другому читанні законопроєкт №2571-д на засіданні профільного комітету за розділами.
"Ми не йтимемо за кожною поправкою окремо, а розглядатимемо розділами. Таких розділів 63 (відповідно до абзаців згідно з текстом законопроєкту до першого читання) і голосуватимемо кожен абзац окремо... Спочатку згідно зі 119 статтею регламенту затверджуватимемо кожен абзац, а якщо поправки до нього не увійшли, то вони будуть вважатися відхиленими. Причому, дається можливість і членам комітету та ініціаторам поправок коротко виступити. Приблизно, якщо все буде за повною процедурою, то через 21 годину ми закінчимо розгляд цього законопроєкту на комітеті ", - розповів Железняк.
ПолітикаГенеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
ПолітикаПопри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
ПолітикаМіністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.
ПолітикаУкраїнські військові експерти заявили, що іранські дрони-камікадзе «Shahed», які Росія активно застосовує проти українських міст та енергетичної інфраструктури, мають обмежений ресурс і можуть використовуватися лише до літа 2026 року.
ПолітикаУ сучасній війні перемагає не лише той, хто має силу, а й той, хто зберігає холодну концентрацію в умовах постійного тиску. Штурмовий підрозділ ГУР МО України «Артан Х», що діє у складі спецпідрозділу «Артан», працює саме за таким принципом — зосередженість на завданні попри шум війни.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про скасування запланованих переговорів із Росією, пояснивши це відсутністю конструктивної позиції Кремля. За його словами, Москва намагається використати переговорний процес як інструмент тиску та пропаганди, а не як реальний шлях до миру.
ПолітикаБританське видання The Telegraph опублікувало аналітичний матеріал, у якому розглянуло стратегічні помилки Володимира Путіна у війні проти України.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що російська влада планує продовжувати агресію проти України щонайменше до вересня 2026 року.
ПолітикаУ ексклюзивному інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera президент Володимир Зеленський детально описав поточний стан російської армії та перспективи війни. За його словами, РФ зазнає катастрофічних втрат, які фактично паралізували її наступальний потенціал.
ПолітикаГенеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
ПолітикаПопри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
ПолітикаМіністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.