Фон дер Ляєн опинилася під розслідуванням через чат із Зеленським: у ЄС перевіряють правила прозорості
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
У центрі уваги опинився не зміст переговорів, а питання дотримання правил прозорості в роботі інституцій Євросоюзу.
Європейська омбудсменка Тереза Анжинью розпочала перевірку дій голови Єврокомісії після запиту щодо доступу до повідомлень у спеціальному чаті, який використовувався для комунікації між ключовими політичними фігурами Європи та України. За інформацією ЗМІ, у листуванні могли обговорюватися питання координації союзників, підтримки Києва та спільної позиції щодо міжнародних партнерів.
Причиною уваги контролюючих органів стала відмова Єврокомісії розкривати ці повідомлення. У Брюсселі пояснили, що оприлюднення такої комунікації може зашкодити міжнародним відносинам Європейського Союзу та вплинути на дипломатичні процеси. Водночас критики вважають, що європейські інституції повинні забезпечувати більшу відкритість у питаннях, які мають значний суспільний інтерес.
За даними європейських ЗМІ, серед учасників закритого спілкування могли бути президент України Володимир Зеленський, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні та інші високопосадовці. Обговорення, як повідомляється, стосувалися вироблення спільної позиції Європи в умовах війни Росії проти України та змін у міжнародній політиці.
Для Урсули фон дер Ляєн це не перший випадок, коли її роботу перевіряють через питання прозорості. Глава Єврокомісії раніше вже опинялася під критикою через стиль ухвалення важливих рішень та використання неформальних каналів комунікації. Нове розслідування знову підняло дискусію про межі конфіденційності у дипломатії та право громадян ЄС знати, як ухвалюються ключові рішення.
Водночас у Єврокомісії наголошують, що сам факт існування закритих каналів спілкування між лідерами є нормальною практикою міжнародної політики. Переговори між державами та союзниками часто потребують конфіденційності, особливо коли йдеться про питання безпеки, оборони та війни.
Скандал навколо листування набув особливого значення через роль фон дер Ляєн у формуванні політики ЄС щодо України. Саме під її керівництвом Єврокомісія стала одним із головних центрів координації фінансової, політичної та санкційної підтримки Києва після початку повномасштабної агресії Росії.
Тепер європейські контролюючі органи мають з’ясувати, чи були дотримані всі вимоги щодо доступу до документів та офіційних комунікацій. Розслідування може стати важливим тестом для Євросоюзу, який намагається поєднати дипломатичну ефективність із принципами відкритості та підзвітності.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Президент України Зеленський заявив про суттєве зростання рівня занепокоєння серед громадян Росії, посилаючись на дані українських розвідувальних структур та внутрішні документи, отримані з території держави-агресора.
Президент України Зеленський оголосив про запуск масштабної 40-денної операції Служби безпеки України, яка має на меті посилити тиск на Росію та створити додаткові умови для завершення війни.
Серія вибухів на території Росії завдала значних пошкоджень одному з ключових об’єктів паливної інфраструктури країни — Московському нафтопереробному заводу. За попередніми оцінками, відновлення підприємства може тривати близько шести місяців, що створює додатковий тиск на російську енергетичну систему та військову логістику.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив про своєрідне вибачення перед Україною через роль Мінська у війні, розв’язаній Росією, та пояснив, чому білоруська армія досі не бере безпосередньої участі у бойових діях проти України.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.