Гаазький суд може вивчити злочинні дії Росії на території України
Карім Хан, прокурор міжнародного кримінального суду, висловив занепокоєння ситуацією в Україні. І пообіцяв, що суд може взятися за цю справу.
МКС (міжнародний кримінальний суд) з 2015 року уповноваженний розслідувати порушення міжнародного гуманітарного права, скоєних на території України, включаючи тимчасово окуповані території. Про це Карім Хан повідомив у офіційній заяві.
"Слідкую за подіями в Україні та навколо неї… Нагадую всім сторонам, які вчиняють насильство на українській території, що мій офіс може втілити свою юрисдикцію для розслідування будь-яких актів геноциду, злочинів проти людства та військових злочинів, вчинених в Україні", — йдеться у заяві.
Прокурор обіцяє повернутися до цього питання після повернення з відрядження у Бангладеш. Щоправда, факт міжнародного злочину агресії не може стати предметом розслідування, бо ні Україна, ні Росія не є сторонами Римського статуту МКС.
Україна може претендувати тільки на розслідування щодо окремих осіб, причетних до злочинів, передбачених міжнародним гуманітарним правом, причому обвинувачуваними можуть стати ті, що "скоював ці злочини, у тому числі давав накази, або робив інший внесок у скоєння таких злочинів".
ASPI news повідомляло, аби зупинити загибель людей, Володимир Зеленський закликав президента Росії Володимира Путіна сісти за стіл переговорів. Внаслідок нападу військ РФ на Україну тільки за один день, 24 лютого, загинули щонайменше 137 людей.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.