Гаазький суд може вивчити злочинні дії Росії на території України
Карім Хан, прокурор міжнародного кримінального суду, висловив занепокоєння ситуацією в Україні. І пообіцяв, що суд може взятися за цю справу.
МКС (міжнародний кримінальний суд) з 2015 року уповноваженний розслідувати порушення міжнародного гуманітарного права, скоєних на території України, включаючи тимчасово окуповані території. Про це Карім Хан повідомив у офіційній заяві.
"Слідкую за подіями в Україні та навколо неї… Нагадую всім сторонам, які вчиняють насильство на українській території, що мій офіс може втілити свою юрисдикцію для розслідування будь-яких актів геноциду, злочинів проти людства та військових злочинів, вчинених в Україні", — йдеться у заяві.
Прокурор обіцяє повернутися до цього питання після повернення з відрядження у Бангладеш. Щоправда, факт міжнародного злочину агресії не може стати предметом розслідування, бо ні Україна, ні Росія не є сторонами Римського статуту МКС.
Україна може претендувати тільки на розслідування щодо окремих осіб, причетних до злочинів, передбачених міжнародним гуманітарним правом, причому обвинувачуваними можуть стати ті, що "скоював ці злочини, у тому числі давав накази, або робив інший внесок у скоєння таких злочинів".
ASPI news повідомляло, аби зупинити загибель людей, Володимир Зеленський закликав президента Росії Володимира Путіна сісти за стіл переговорів. Внаслідок нападу військ РФ на Україну тільки за один день, 24 лютого, загинули щонайменше 137 людей.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.