Гаазький суд може вивчити злочинні дії Росії на території України
Карім Хан, прокурор міжнародного кримінального суду, висловив занепокоєння ситуацією в Україні. І пообіцяв, що суд може взятися за цю справу.
МКС (міжнародний кримінальний суд) з 2015 року уповноваженний розслідувати порушення міжнародного гуманітарного права, скоєних на території України, включаючи тимчасово окуповані території. Про це Карім Хан повідомив у офіційній заяві.
"Слідкую за подіями в Україні та навколо неї… Нагадую всім сторонам, які вчиняють насильство на українській території, що мій офіс може втілити свою юрисдикцію для розслідування будь-яких актів геноциду, злочинів проти людства та військових злочинів, вчинених в Україні", — йдеться у заяві.
Прокурор обіцяє повернутися до цього питання після повернення з відрядження у Бангладеш. Щоправда, факт міжнародного злочину агресії не може стати предметом розслідування, бо ні Україна, ні Росія не є сторонами Римського статуту МКС.
Україна може претендувати тільки на розслідування щодо окремих осіб, причетних до злочинів, передбачених міжнародним гуманітарним правом, причому обвинувачуваними можуть стати ті, що "скоював ці злочини, у тому числі давав накази, або робив інший внесок у скоєння таких злочинів".
ASPI news повідомляло, аби зупинити загибель людей, Володимир Зеленський закликав президента Росії Володимира Путіна сісти за стіл переговорів. Внаслідок нападу військ РФ на Україну тільки за один день, 24 лютого, загинули щонайменше 137 людей.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Президент України Володимир Зеленський досяг важливого дипломатичного результату в Парижі, де Україна разом із дев’ятьма європейськими державами офіційно започаткувала Антибалістичну коаліцію.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Парижа провів переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном, у ході яких відзначив французького лідера орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород України.
Російський правитель Володимир Путін заявив про намір продовжити інтенсивні удари по території України, давши зрозуміти, що Кремль не збирається згортати військову кампанію попри зростаючий міжнародний тиск і нові пакети підтримки Києва.
Начальник Офісу президента України Кирило Буданов став однією з ключових фігур у формуванні сучасної української стратегії виснаження Росії, яка дедалі сильніше впливає на військовий і економічний потенціал країни-агресора.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас прокоментувала оновлення українського уряду, наголосивши, що Брюссель очікує від нового складу Кабінету міністрів безперервного виконання реформ, необхідних для вступу України до ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав країни Європейського Союзу підтримати створення спільної антибалістичної системи під українським лідерством, наголосивши, що саме ліквідація російської переваги у балістичних озброєннях стане одним із ключових факторів безпеки всього європейського континенту.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.