Генасамблея ООН ухвалила резолюцію щодо мілітаризації Криму та акваторії Чорного та Азовського морів
Про це повідомив у Facebook Президент України Петро Порошенко.
"Сьогодні зроблено ще один важливий крок на шляху до деокупації Криму. Резолюція засвідчила однозначну оцінку світової спільноти щодо триваючої протиправної поведінки Кремля", - написав Порошенко..
Також він зазначив, що цивілізований світ занепокоєний небезпекою, яку несе Росія як на суші, так і на морі.
Крім того, глава держави заявив, що російська влада хоче перетворити Чорноморсько-Азовський регіон на сіру зону свого виключного контролю.
"За" проголосувало 66 країн, "проти" проголосувало 19 країн, "утрималося" - 72. Для підтримки цієї резолюції вимагалося не менше двох третин голосів країн-членів ООН.
"Світова спільнота єдина у своїй позиції – Кремль має негайно та безумовно звільнити українських моряків та повернути Україні військові кораблі. Нинішня резолюція також підкреслює необхідність подальшої консолідації міжнародних зусиль для відновлення суверенітету і територіальної цілісності, включно з Кримом, як єдиного шляху з відновлення безпеки та стабільності в Європі", - резюмував Президент. Нагадаємо, 25 листопада російські судна обстріляли та захопили українські кораблі біля Керченської протоки. Шестеро українських моряків дістали поранення. Загалом на трьох суднах були 24 українських військових, двоє з них службовці СБУ. Усіх українців взяли під варту на 2 місяці. Їх звинуватили у незаконному перетині кордону Російської Федерації в Чорному морі. 29 листопада українців вивезли в СІЗО до Москви.
Нагадаємо, 25 листопада російські судна обстріляли та захопили українські кораблі біля Керченської протоки. Шестеро українських моряків дістали поранення. Загалом на трьох суднах були 24 українських військових, двоє з них службовці СБУ. Усіх українців взяли під варту на 2 місяці. Їх звинуватили у незаконному перетині кордону Російської Федерації в Чорному морі. 29 листопада українців вивезли в СІЗО до Москви.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.