Генпрокурор Костін розповів про розслідування вбивств українських полонених
В Україні розслідується 18 кримінальних проваджень за фактами вбивства 38 військовополонених російськими окупантами. Про це в етері національного телемарафону повідомив генеральний прокурор України Андрій Костін.
"Ми розпочинаємо розслідування злочинів щодо військовополонених одразу, як тільки отримаємо інформацію. Ці злочини є не поодинокими. Це не "ексцес виконавця". Ми бачимо це як цілеспрямовану політику Росії, метою якої є знищення українського народу, тобто геноцид", - підкреслив Костін.
Загалом в Україні розслідується 18 кримінальних проваджень за фактами вбивства 38 військовополонених. До того ж серед понад 500 підозрюваних у воєнних злочинах, 97 - підозрюють в умисних вбивствах, вісім з них вже засуджено.
Костін навів результати окремих розслідувань. Зокрема наприкінці січня до довічного ув'язнення засуджено командира батальйону РФ за вбивство захисника України та катування цивільних на Чернігівщині, а також про вбивства українських військовополонених. "На початку грудня з'явилась інформація про вбивства наших бійців, які здавалися в полон ворогу. За цими фактами також було розпочато розслідування. Слідство встановило, що ворог використовував військовополонених українських бійців як живий щит. В результаті було вбито одного військовополоненого військовослужбовця сил оборони України. Доля ще двох невідома", - сказав генпрокурор.
Костін повідомив, що ідентифіковано підрозділ, ймовірно, причетний до цього злочину. Це "псковська десантна дивізія", відома воєнними злочинами на Київщині, зокрема в Бучі.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.