Гетманцев прокоментував наміри опозиції оскаржити банківський закон у Конституційному суді (Відео)
Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, повідомив свою позицію щодо конституційності щойно ухваленого Радою закону про банки. Він пояснив повноваження судів у сфері ліквідації банків.
Будь-яке рішення Національного банку може бути оскаржене в суді, і, якщо права власника при ліквідації банку було порушено, він отримає компенсацію. Про це у середу, 13 травня, на брифінгу у парламенті заявив Данило Гетманцев, народний депутат від фракції "Слуга народу".
"Будь-яке рішення Національного банку може бути оскаржене в суді. Ми навіть не дискутуємо це питання”, - заявив депутат.
За словами Гетманцева, колишні акціонери "ПриватБанку" і не наполягають на поверненні їм акцій. Але у законі про банки є норма: збитки, які поніс власник, відшкодовуються лише грошима. Тому що повернути фізичне майно - банк - після його ліквідації, та ще й коли минуло багато часу, вже неможливо, - сказав він.
"Щодо конституційності/неконституційності цього закону. Скільки юристів - стільки і думок. Ми розглядали це питання на комітеті, ми заслуховували міністра юстиції і дійшли висновку, що законопроект відповідає Конституції. Якщо колеги звернуться до Конституційного суду - а в них є для цього достатньо підписів, то Конституційний суд дасть свою професійну відповідь. Усі демократичні процедури діють", - підсумував Данило Гетманцев.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.