Гетманцев прокоментував наміри опозиції оскаржити банківський закон у Конституційному суді (Відео)
Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, повідомив свою позицію щодо конституційності щойно ухваленого Радою закону про банки. Він пояснив повноваження судів у сфері ліквідації банків.
Будь-яке рішення Національного банку може бути оскаржене в суді, і, якщо права власника при ліквідації банку було порушено, він отримає компенсацію. Про це у середу, 13 травня, на брифінгу у парламенті заявив Данило Гетманцев, народний депутат від фракції "Слуга народу".
"Будь-яке рішення Національного банку може бути оскаржене в суді. Ми навіть не дискутуємо це питання”, - заявив депутат.
За словами Гетманцева, колишні акціонери "ПриватБанку" і не наполягають на поверненні їм акцій. Але у законі про банки є норма: збитки, які поніс власник, відшкодовуються лише грошима. Тому що повернути фізичне майно - банк - після його ліквідації, та ще й коли минуло багато часу, вже неможливо, - сказав він.
"Щодо конституційності/неконституційності цього закону. Скільки юристів - стільки і думок. Ми розглядали це питання на комітеті, ми заслуховували міністра юстиції і дійшли висновку, що законопроект відповідає Конституції. Якщо колеги звернуться до Конституційного суду - а в них є для цього достатньо підписів, то Конституційний суд дасть свою професійну відповідь. Усі демократичні процедури діють", - підсумував Данило Гетманцев.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.
Російське МЗС вкотре заявило про «системні удари» по Києву, але реакція в Україні та світі була іронічною. Коментатори наголосили, що ці погрози виглядають як відчайдушні спроби залякати дипломатів, проте насправді вони лише демонструють деградацію російської дипломатії.
Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат заявив, що жодна країна світу не може гарантувати стовідсоткове відбиття масованих комбінованих ударів, особливо за несприятливих погодних умов.
Держсекретар США Марко Рубіо заявив, що глава МЗС РФ Сергій Лавров під час телефонної розмови попросив його донести до президента Дональда Трампа повідомлення від Володимира Путіна про майбутні удари по Києву.
Після заяв Москви про «системні удари» по Києву перші реакції іноземних посольств засвідчили: дипломатичні місії залишаються на місці й не планують евакуації. Західні дипломати наголосили, що їхня присутність у столиці є символом підтримки України та сигналом Кремлю, що шантаж не працює.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що погрози Москви щодо нових масованих ударів по Києву мають на меті залякати іноземних дипломатів і створити атмосферу страху. Він підкреслив, що Україна не очікує успіху цього шантажу, а світ повинен відповісти додатковими пакетами допомоги та санкцій проти Росії.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Росія продовжить завдавати ударів по Києву, попередивши про це Сполучені Штати. Він наголосив, що атаки будуть «системними» і спрямованими на «центри ухвалення рішень», фактично визнавши намір Кремля тримати столицю України під постійним терором.
Керівник Служби безпеки України Євген Хмара заявив, що далекобійні удари українських сил поступово змінюють хід війни та наближають справедливий мир.
Згідно з новими опитуваннями, рейтинг Володимира Путіна знизився до найнижчого рівня від початку вторгнення в Україну. Російське суспільство дедалі більше демонструє втому від війни, а економічні труднощі та міжнародні санкції підривають довіру до влади.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що співвідношення втрат у війні проти України є критичним для Росії: її армія втрачає у 3,5 раза більше військових, ніж українська. Він наголосив, що ці дані свідчать про провал російської стратегії та підтверджують ефективність української оборони.
Європейський Союз заявив, що контакти з Москвою показали справжню природу російської політики: Кремль не має наміру завершувати війну, а використовує переговори як інструмент тиску та дезінформації.