Годжес закликав прийняти Україну до НАТО та Євросоюзу й пояснив, що це дасть Заходу
Україна має стати членом НАТО, а також увійти до Європейського Союзу. Це необхідно не лише Україні, а й її західним партнерам, оскільки включення української держави до складу цих двох блоків допоможе запобігти подальшій агресії Володимира Путіна вже проти країн Заходу.
Таку думку у статті для журналу Europäische Sicherheit & Technik висловив колишній командувач сил США в Європі генерал Бен Годжес. Він підкреслив: Захід разом з Україною цього разу можуть покласти край російській загрозі.
Він назвав Росію, яка веде "завойовницьку війну проти України та агресію проти всієї Європи", "першою і найнебезпечнішою в короткостроковій перспективі загрозою" для європейських країн. Окрім РФ такими загрозами, на думку Годжеса, є Іран, Китай та Північна Корея.
При цьому українці за допомогою Заходу зуміли істотно знекровити Росію, яка уявляла себе "наддержавою". Як висловився Годжес, "путінська війна проти України перетворила російську економіку на руїни", а більша частина військовослужбовців РФ "показують себе некомпетентними та корумпованими". І таким станом речей Захід має скористатися, щоб покласти край російській загрозі. "Нам є сенс підготуватись до розвалу путінського режиму – організувати себе для перемоги", – заявив Годжес.
Перемога, у його розумінні, полягає не просто у припиненні вогню на лінії фронту. "Перемога означає відтиснення російських збройних сил до міжнародно визнаних кордонів України 1991 року. І так, це включає Крим. Перемога також включає повернення десятків тисяч викрадених українських дітей, притягнення до відповідальності за воєнні злочини Росії в Міжнародному кримінальному суді, використання російських коштів для відновлення України і вступ України до НАТО.
І досягти цієї перемоги для України є цілком реальним, за умови достатньої підтримки з боку західних партнерів. "Якщо ми, глобальний Захід, особливо Сполучені Штати, Німеччина, Велика Британія та Франція, діятимемо спільно, я зберігаю оптимізм, що Україна справді переможе у цій війні", – констатував Годжес.
При цьому він наголосив, що вважає ймовірність використання Росією ядерної зброї низькою. А от поразка України в оборонній війні з Росією для Заходу, на думку Годжеса, означатиме старт відліку до початку російської агресії вже проти західних країн. Він прогнозує: якщо Україна програє війну, ризик нападу Росії на країни НАТО з використанням звичайних коштів стане набагато вищим.
Годжес також розкритикував політику адміністрації Джо Байдена: попередній президент, на думку генерала, не зумів донести до американського народу простої думки: перемога України над агресором Росією – у стратегічних інтересах США. А це, у свою чергу, призвело до непослідовної, суперечливої політики та підтримки України, що здійснюється "по краплях". "Україна має бути в змозі атакувати цілі в глибокому тилу Росії без обмежень, які їй встановлюють США або інші держави. Велика російська маса – штаб-квартири, артилерія, логістика – має бути знищена точними ударами", – наголосив Годжес.
На його думку, 2025 рік, ймовірно, стане "роком промислового змагання", і Захід разом з Україною може виграти у Росії це "змагання" – з урахуванням Заходу, що багаторазово перевищує російську економічну міць. При цьому екскомандувач військ США в Європі вважає, що незалежно від результатів російсько-української війни Заходу потрібна нова стратегія стримування Росії. І Київ, на його думку, може стати "оплотом проти чітко сформульованих планів Путіна щодо подальшого завоювання Європи".
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.