Голова Нацполіції та керівник Консультативної місії Європейського Союзу обговорили шляхи подальшої співпраці
Очільник Національної поліції Іван Вигівський провів зустріч з головою Консультативної Місії Європейського Союзу Рольфом Холмбо. На зустрічі йшлося про продовження реалізації спільних проєктів, а також наближення стандартів діяльності правоохоронного сектору до норм права та стандартів Європейського Союзу.
Голова Нацполіції Іван Вигівський подякував іноземним партнерам за багаторічну підтримку.
«Від початку створення Національної поліції України та впродовж всього цього часу Консультативна місія Європейського Союзу в Україні є одним із ведучих партнерів у трансформації нашої поліції відповідно до кращих світових зразків».
Іван Вигівський додав, що сьогодні поліцейські окрім своїх звичайних поліцейських функцій, в умовах воєнного стану отримали ще нові, непритаманні поліції завдання. Йдеться про участь у бойових діях, стабілізаційних заходах, евакуації, розслідуванні воєнних злочинів та ідентифікації невстановлених тіл громадян.
Відтак для відомства є досить важлива підтримка представників КМЕС щодо організації тренінгових курсів. Зокрема з початку цього року, із залученням іноземних спеціалістів, поліцейські пройшли навчання з організації роботи з забезпечення стабілізаційних заходів на деокупованих та прилеглих до них територіях України, а також тактичної медичної допомоги.
«Представники Національної поліції України взяли участь у навчаннях та семінарах щодо обміну передовим досвідом за участі польових командирів Європейських сил жандармерії, НАТО і ООН. Водночас ми тісно співпрацюємо з нашими колегами з Європолу, Європейської Комісії, Фронтексу та державами-членами ЄС питання протидії нелегальному обігу зброї, боєприпасів та вибухових речовин»,- наголосив Голова Нацполіції.
Іван Вигівський зазначив, що на шляху України до Європейського Союзу трансформується і поліцейське відомство відповідно до європейських стандартів.
«Імплементація права ЄС в законодавство України та її практична реалізація стане важливим напрямом діяльності Національної поліції в найближчі роки і ми потребуватимемо консультативної підтримки з боку Місії. Особливо в питаннях правоохоронного співробітництва, впровадження та використання Шенгенської інформаційної системи, роботи інформаційних систем, побудованих за стандартами ЄС», – зазначив Голова Нацполіції Іван Вигівський.
Окремо були детально обговорені подальші спільні кроки, направлені на імплементацію Комплексного стратегічного плану реформування органів правопорядку як частини сектору безпеки і оборони України на 2023-2027 роки, який перебуває у переліку пріоритетних напрямків діяльності КМЄС в Україні.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.