Цуцкірідзе назвав масштаб розшуку за зверненнями ТЦК: до поліції надійшло понад 1,5 мільйона повідомлень

Від початку 2026 року територіальні центри комплектування та соціальної підтримки направили до Національної поліції понад 1,5 мільйона звернень щодо розшуку військовозобов’язаних, яких ТЦК вважають такими, що ухиляються від призову під час мобілізації. 

Водночас у Нацполіції наголошують: кількість таких звернень не можна ототожнювати з кількістю кримінальних проваджень. Відповідні цифри озвучив виконувач обов’язків голови Національної поліції Максим Цуцкірідзе в інтерв’ю «Цензор.НЕТ». За його словами, лише протягом 2026 року поліція отримала від територіальних центрів комплектування понад 1,5 мільйона звернень щодо встановлення місця перебування громадян, які, за інформацією ТЦК, не виконують вимоги, пов’язані з мобілізаційним обліком.

Цуцкірідзе зазначив, що питання взаємодії між поліцією та військовим командуванням, зокрема щодо розшуку військовозобов’язаних, обговорювали під час відповідних робочих зустрічей. Правоохоронці отримують звернення ТЦК у межах передбачених законодавством процедур, після чого здійснюють необхідні заходи для встановлення місця перебування відповідних осіб.

Водночас керівник Нацполіції окремо звернув увагу на принципову різницю між розшуковими зверненнями ТЦК та кримінальними справами. Сам факт того, що територіальний центр передав інформацію до поліції, не означає автоматичного відкриття кримінального провадження проти людини за ухилення від мобілізації.

За весь період дії воєнного стану слідчі Національної поліції розслідували понад 20 тисяч кримінальних проваджень, пов’язаних з ухиленням від призову на військову службу під час мобілізації. Таким чином, масштаб кримінальних розслідувань є значно меншим за кількість звернень ТЦК щодо розшуку.

Найбільше кримінальних проваджень за такими фактами зареєстровано у Дніпропетровській області — понад 1,9 тисячі. На Закарпатті йдеться приблизно про 1,5 тисячі справ. Понад тисячу проваджень розслідували також у Волинській, Миколаївській та Одеській областях. Значна кількість справ припала на Львівську, Вінницьку, Харківську та Сумську області.

Паралельно правоохоронці перевіряють можливі порушення та зловживання, пов’язані безпосередньо з мобілізаційними процесами. За даними, наведеними Цуцкірідзе, поліція перевіряла обставини можливого незаконного бронювання майже 2,5 тисячі військовозобов’язаних.

Окремий напрям роботи стосується військово-лікарських комісій. Як повідомив посадовець, уже було скасовано близько 6,5 тисячі незаконних рішень ВЛК, а підозри отримали 76 керівників територіальних центрів комплектування різних рівнів.

Правоохоронці також розслідують схеми, за допомогою яких військовозобов’язаним намагалися незаконно допомогти уникнути служби. Від початку повномасштабного вторгнення було розпочато 428 кримінальних проваджень, пов’язаних із незаконним сприянням в ухиленні від військової служби, оформленням фіктивних медичних висновків та організацією незаконного виїзду чоловіків за кордон. Із них 105 проваджень уже направили до суду.

Таким чином, статистика Національної поліції демонструє одразу кілька різних масштабів проблеми. З одного боку, йдеться про величезну кількість звернень територіальних центрів щодо встановлення місця перебування військовозобов’язаних. З іншого — лише частина таких ситуацій переходить у площину кримінального переслідування, де правоохоронці повинні довести наявність складу відповідного злочину.

Українське законодавство передбачає можливість звернення ТЦК до Національної поліції щодо розшуку, адміністративного затримання та доставлення військовозобов’язаних у визначених законом випадках. Водночас перебування людини в розшуку за зверненням територіального центру саме по собі не означає, що її автоматично визнали винною в ухиленні від мобілізації.

Кримінальна відповідальність за ухилення від призову під час мобілізації передбачена статтею 336 Кримінального кодексу України. Для її застосування необхідно встановити всі обставини, передбачені кримінальним законодавством. Окремо існує адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку і мобілізацію.

На тлі посилення мобілізаційних заходів держава також розширює цифровий обмін інформацією про військовозобов’язаних. Дані військового обліку містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг», а частина відповідної інформації доступна громадянам через застосунок «Резерв+».

Паралельно Міноборони запровадило можливість дистанційної сплати через «Резерв+» адміністративних штрафів за окремі порушення правил військового обліку. Однак сплата такого штрафу не звільняє військовозобов’язаного від необхідності надалі виконувати вимоги військового обліку.

Окремою проблемою залишаються організовані схеми обходу мобілізаційних вимог. Слідство перевіряє випадки використання фіктивних медичних документів, незаконного виключення людей із військового обліку, незаконного переправлення через державний кордон та фіктивного працевлаштування на підприємства, які мають право бронювати військовозобов’язаних.

У цьому контексті Національна поліція працює не лише над пошуком людей за зверненнями ТЦК, а й над викриттям тих, хто за винагороду або з інших мотивів організовує незаконне уникнення мобілізації. Саме тому статистика кримінальних проваджень охоплює як безпосередні факти можливого ухилення, так і діяльність посередників та посадовців, які могли сприяти порушенням.

Отже, озвучені Максимом Цуцкірідзе понад 1,5 мільйона звернень ТЦК не означають, що в Україні стільки ж кримінальних справ щодо ухилення від мобілізації. Це показник кількості звернень до поліції щодо встановлення місця перебування військовозобов’язаних. Натомість понад 20 тисяч кримінальних проваджень, розслідуваних за час воєнного стану, відображають уже інший рівень правової процедури — кримінальні розслідування за фактами можливого ухилення від призову.