Гончарук вимагає від Укрзалізниці почистити кадри
Кабінет міністрів звернувся до наглядової ради АТ "Укрзалізниця" переглянути ефективність роботи менеджменту та ухвалити відповідні кадрові рішення для припинення корупції.
Про це під час години запитань до уряду у Верховній Раді заявив прем'єр-міністр Олексій Гончарук, повідомляє Укрінформ.
"Ми, як уряд, уже звернулися до наглядової Ради для того, щоб вона переглянула ефективність роботи менеджменту Укрзалізниці і прийняла відповідні кадрові рішення", - сказав Гончарук.
Кабмін наполягає, щоб корупція в Укрзалізниці була негайно припинена, і робить усе залежне, щоб це відбулося якнайшвидше.
"На мою думку, в Укрзалізниці ситуація складна... Ми виходимо з того, що на місцях продовжується, в окремих випадках, корупція. Проте нам потрібно враховувати, що в Укрзалізниці існує незалежна наглядова рада, яка впливає на менеджмент безпосередньо", - сказав Гончарук.
Він очікує серйозних змін до кінця року.
Раніше стало відомо, що Верховний суд поставив крапку у справі Укрзалізниці проти АМКУ. Через відмову філії Укрзалізниці розвести залізничні мости на Дніпрі для пропуску великогабаритного судна Дніпропетровським відділенням Комітету за заявою АСК "Укррічфлот" була розпочата справа.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Президент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
Російський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.