Гральний бізнес призведе до залежності чи наповнить казну: депутати і психологи розповіли, що чекає на українців

Легалізація грального бізнесу, на думку частини експертів, це податки в бюджет, нові робочі місця і розвиток українського туризму. Інші категорично проти, оскільки гроші отримає тільки "криша".

Верховна Рада 14 липня 2020 року ухвалила проєкт закону 2285-д про легалізацію грального бізнесу. Під час розгляду законопроєкту група "Рейтинг" провела соцопитування серед українців - 60% відмовилися підтримувати таке рішення. У другому читанні в парламенті "за" проголосували 248 нардепів: "Слуга народу" - 224, "Довіра" - 18, "За майбутнє" - 4, а ось "ОПЗЖ", "Голос", "Батьківщина" і "Європейська солідарність" не віддали жодного голосу за проєкт. 28 липня, незважаючи на колізію з правками, голова ВР Дмитро Разумков передав підписаний ним закон на підпис вже президенту Володимиру Зеленському. Голова держави затвердив його 11 серпня.

Що змінилося після легалізації грального бізнесу в Україні?

Законом передбачено впровадження системи ліцензування азартних ігор, і розмір плати буде залежати від виду ігор, кількості необхідного спецобладнання і розташування в місті. Ліцензія для казино в столиці буде коштувати до 23,6 мільйона доларів. Для інших обласних центрів - до 11,8 мільйона доларів. Букмекерська контора - 23,6 мільйона доларів за 5 років. Ліцензія на гральний зал - 147,6 тисяч доларів, а за окремий автомат - по 1 180 доларів. Для гарантованої виплати виграшу планується встановити вимоги до фінансового стану власників, і статутний капітал повинен становити не менше 30 мільйонів гривень.

Законом передбачений доступ практично до всіх видів ігор: лотереї, ігрові автомати, покер, казино. Однак, створити майданчик для ігор зможуть тільки ті, хто має українську реєстрацію і спеціальну ліцензію. За роботу без вищевказаних документів - штраф від 170 тисяч гривень до 680, в разі повторного порушення - від 680 до 850 або позбавлення волі до 8 років. Перед початком гри відвідувач повинен упевнитися в наявності ліцензії, інакше йому загрожує штраф до 5 тисяч гривень.

Незважаючи на безліч правок і поданих альтернативних проєктів, казино все ж з'являться і в 3, 4 і 5-зіркових готелях. По всій країні обмежать кількість букмекерських пунктів - їх не повинно бути більше 800, і ігрових автоматів до 40 тисяч штук. Виключно державними стануть лотереї та ділитимуться на тиражні, комбіновані і миттєві.

Підписаний президентом закон також передбачає ідентифікацію гравців. При першому відвідуванні, наприклад, казино, працівник повинен попросити надати оригінал паспорта або водійські права. Буде також вторинна ідентифікація - картка гравця від закладу, де буде вказано прізвище, ім'я, дата народження, а також спеціальний номер, закріплений за людиною. Що стосується онлайн-платформ, ідентифікація буде ґрунтуватися на відсканованому документі (паспорт, права) за допомогою цифрового підпису, sim-карти з підтримкою Mobile ID або через Bank ID.

Не допускаються до ігор:

• Особи, які не досягли 21-річного віку (власникам гральних закладів будуть виписувати штраф - 2 мільйони 360 тисяч гривень, а в разі повторного порушення ліцензія анулюється);
• Співробітники і власники у своєму закладі.

Не допускаються до ставок:

• Люди, які знають результати, або ті, хто може вплинути на розмір виплат;
• Спортсмени, які брали участь в конкретному змаганні.

Також автори закону подали ще один законопроєкт №2713 про внесення змін до Податкового кодексу. Депутат від "Слуги народу" Олег Марусяк запропонував стягувати не тільки податок на прибуток 18%, але і власникам платити податок з доходів 10%.

Після легалізації казино та ігрових автоматів українці захворіють на лудоманію, а у виграші залишиться тільки "кришуючий" бізнес, - депутат від "ЄС" Гончаренко.

Всі парламентарі, які голосували проти, базувалися на побоюванні збільшення кількості ігроманів і на тому, що ніяких податків у бюджеті не буде. Деякі навіть припустили, що поспішне ухвалення закону пов'язане з фінансуванням прийдешніх місцевих виборів: "Легалізація грального бізнесу поверне нас в 90-ті роки, - підкреслив депутат від ОПЗЖ Тарас Козак. - Цей бізнес весь час працював підпільно, і влада "закривала очі", пускала на самоплив. Моя думка така - легалізація стане проблемою, українці почнуть виносити останнє з дому, аби зіграти. ОПЗЖ проти поширення такої "хвороби" і проти цього закону".

Народна депутатка ОПЗЖ Наталія Королевська: "Наша фракція категорично проти. Від цього закону постраждають ті, хто живе за межею бідності або близький до неї. Держава не отримає прибуток у бюджет, у вигоді залишаться ті, хто "кришував" підпільні казино. До того ж, ухвалення закону відбулося на тлі падіння економіки. Якщо порівняти травень-серпень 2020 і 2019 років, ми побачимо, що на 7,9% промислове виробництво впало, на 14,9% - металургія, на 19,7% - машинобудування, на 21,7 % - видобуток вугілля".

Юлія Тимошенко, голова фракції "Батьківщина", назвала закон про легалізацію грального бізнесу аморальним: "Пан Зеленський говорить про захмарні надходження до бюджету країни, але замовчує факт, скільки українці витратять, скільки людей стане залежними".

Олексій Гончаренко від фракції "Європейська солідарність" пояснив наступне: "Це лобістський закон з масою корупційних ризиків, навіть НАЗК називає його корупціогенним. Цей бізнес лише для деяких стане "джек-потом", а для більшості населення - проблемою. Замість боротьби із залежністю ми відкриваємо всі двері. Якщо раніше йшлося тільки про 5-зіркові готелі, куди приїдуть багаті туристи, щоб відпочити і пограти - це одна справа, але зайшлося про 3 і 4 зіркові готелі, які і в райцентрі знайти можна. До бюджету потраплять тільки "крихти", основна частина грошей осяде в гаманцях тих, хто просував цей закон, і тих, хто буде входити до складу корупційної комісії".

Чому депутати, політологи та експерти "за" легалізацію грального бізнесу?

Депутати, які голосували "за" закон, планували підняти економіку країни, створивши нові робочі місця, ввівши податки і т.п. Наприклад, депутат від фракції "Слуга народу" Данило Гетманцев заявив, що гральний бізнес не стане причиною для масового поширення лудоманії серед українців. На його думку, такою залежністю страждають через те, що "гральний бізнес діє нелегально": "Ми надаємо гравцям безпеку, встановлюємо обмеження, а держава нарешті починає заробляти гроші. 28 років наша країна йшла до вирішення багатьох проблем, але цей бізнес продовжував працювати "в тіні". За нашими підрахунками, бізнес щорічно може приносити бюджету близько 4,5 мільярдів гривень. Цю суму доходу складе видача ліцензій".

Судячи з оцінок Антимонопольного комітету України, реальний оборот азартних ігор в Україні за рік оцінюється в 1 мільярд євро (30 мільярдів гривень). Для порівняння, це половина тієї суми, що Україна отримала від МВФ у червні після ухвалення непростих законопроєктів і переговорів.

"З легалізацією ринок зросте. Якщо власники, наприклад, букмекерських контор, отримають якісний закон, то приблизно через 5-7 років обсяги ринку збільшаться в 2-3 рази. Також можливий інший варіант - коли відбудеться зміна осіб на ринку, всім доведеться "розкручуватися з нуля". Першими у вигоді - "Паріматч" і "Фаворит", і, будьте впевнені, їх влаштують будь-які прописані в законі умови, навіть ліцензія за 100 мільйонів доларів", - стверджує один з ініціаторів ухвалення закону Борис Баум.

Депутат Олександр Давтян впевнений, що легалізація принесе тільки користь: "Варто врахувати той факт, що люди як грали, так і продовжать грати. Якщо не в Україні, значить в Білорусі або на Заході, при цьому вивезуть гроші з країни. А закон, за моїми скромними підрахунками, повинен додати до бюджету від 6 до 10 мільярдів гривень на рік.

Що стосується тих, хто "проти" - народні обранці вважають, що українські сім'ї розоряться, програючи останнє, але ж закон якраз покликаний захистити від цього. Якщо залежний почне програвати спільне майно, то члени сім'ї мають право вимагати через суд про заборону на відвідування казино та інших гральних закладів. У разі, якщо власники установ проігнорують заборону, сім'я має право вимагати виплату в 10-кратному розмірі. Погодьтеся, відразу пропадає бажання працювати незаконно".

На думку депутата від "Слуги народу" Мар'яна Заблоцького, легалізація бізнесу дасть не тільки нові робочі місця, а й призведе до будівництва готелів, до розвитку кафе, ресторанів: "У держави вибір був невеликий: легалізувати, створивши робочі місця, податки, гарантії, або загнати в "тінь" і змусити бізнес працювати на криміналітет. Чому Україні потрібні казино? Сумніваюся, що всі українці підуть в ломбарди, як говорили політики, які голосували проти. Змагатися зі створенням масової промисловості чого завгодно ми не зможемо в 21-му столітті, не в глобальному масштабі так точно. А ось туризм - золота жила. У нашій країні літо не круглий рік, і щоразу ми боремося за туристів з сусідніми країнами, використовуємо будь-які інструменти. Тому так, я "за" легалізацію".

Чи вплине легалізація на кількість залежних ігроманів, - думка психолога

Директор київського реабілітаційного центру "Ренесанс" Дмитро Сербін під час ексклюзивного інтерв'ю з кореспондентами ASPI news припустив, що після легалізації азартних ігор може збільшитися число залежних, а Україна, за його словами, не має достатньої кількості центрів, клінік і не готова до підтримки і допомоги їм: "За великим рахунком, мало чим лудоманія відрізняється від інших залежностей, наприклад, алкоголізму, але в той же час є найскладнішою.   У першому випадку присутній біологічний фактор - наркотик або алкоголь. У другому випадку немає такого фактора, і залежний, тобто ігроман, не оцінює критично свій стан. Великі проблеми починаються, коли борги залежного вже перевалюють за 200-300 тисяч гривень, і колектори дзвонять частіше, ніж друзі та рідні. У цьому стані ігроман на стадії психічного розладу так чи інакше замислюється про суїцид. Однак, я вважаю, ігровий бізнес все ж потрібно виводити з "тіні", але тримати під жорстким контролем".