Гройсман зробив заяву щодо юридичного положення російських паспортів в Україні
Усі російські паспорти, які будуть видаватися українцям в Україні, будуть вважатися недійсними.
Про це заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман під час засідання Кабінету міністрів України в середу, 8 травня.
"У нашій спільній історії з'явилося таке поняття як гібридна війна, яка має дуже багато проявів. Інформаційна, енергетична, економічна війна, яка ведеться проти України, яка повністю координується військовими діями на Сході, анексія Криму. Ще один крок недавно зробила Росія. Почала видавати фейкові паспорти Російської Федерації для громадян України.
Чому фейкові, тому що ми всі розуміємо, що це є абсолютно незаконно і це є порушенням будь-яких міжнародних норм. Ми ніколи не визнавали і не визнаємо будь-якого громадянства, яке видає країна-агресор", - заявив прем'єр-міністр.
У своїй заяві на засіданні уряду Гройсман зазначив, що з боку України буде негайна реакція на видачу російських паспортів українським громадянам.
"У нас є наш паспорт, український, яким ми пишаємося. Тому сьогодні уряд України прийме рішення про те, щоб визнати всі паспорти, які будуть видані громадянам України на нашій території, на території суверенної української держави, згідно з усіма міжнародними нормами -незаконними", -підкреслив Гройсман.
Прем'єр-міністр заявив про те, що паспорти будуть визнані незаконними при перетині державного кордону, а також при використанні їх на території нашої держави.
"Усі паспорти, які будуть видаватися Російською Федерацією, тими органами, які уповноважені видавати такі паспорти для українських громадян, будуть визнані також недійсними", -зазначив прем'єр-міністр.
Також, Гройсман підкреслив, що у результаті рішення уряду, Україна має намір звернутися до міжнародної спільноти, щоб дані паспорти були визнані недійсними у всьому світі.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.