Грузія та Молдова пробачили Зеленському, – політолог про значення Батумської декларації
В понеділок, 19 липня, президенти України, Грузії та Молдови підписали Декларацію Батумського саміту щодо європейської інтеграції. Значення цього документу для ASPI news прокоментував керівник центру "Третій сектор" Андрій Золотарьов.
В тексті декларації президенти підтвердили "свою непохитну відданість продовженню процесу інтеграції до Європейського Союзу шляхом всеосяжних реформ, спрямованих на зміцнення демократичних інституцій, та поступовому наближенню законодавства у відповідних сферах до ключових елементів права ЄС".
Також підписанти нагадали, що відповідно до статті 49 Договору про ЄС Грузія, Молдова та Україна можуть подати заявки на вступ до Європейського Союзу. Крім того, країни наголосили на готовності співпрацювати з ЄС у сфері спільної політики безпеки та оборони, зокрема у протидії гібридним загрозам, посилення кіберстійкості, боротьби з дезінформацією, розвитку платформ співпраці з відповідними відомствами та службами ЄС.
"Сторони все ж таки змогли відкинути усе, що заважає міждержавним відношенням та продемонстрували готовність розвивати близькі взаємини з сусідами. Позаяк Грузія та Молдова потенційно найближчі до нас європейські країни", – зазначив Золотарьов.
Справді, між Україною та Молдовою виникли непорозуміння навколо викрадення у Кишиневі колишнього українського судді Миколи Чауса. Парламентарі Молдови навіть на початку червня відправили запит спікеру Верховної Ради Дмитру Разумкову провести онлайн-зустріч з українськими колегами, щоб з’ясувати деталі зникнення Чауса.
Також між Україною та Грузією виникли суперечки після повернення Володимиром Зеленським українського громадянства третьому грузинському Міхеілу Саакашвілі. Нагадаємо, Тбілісі кілька разів вимагала у Києві екстрадиції Саакашвілі, котрий у себе на батьківщині був засуджений до шести років позбавлення волі.
До того ж у листопаді 2020 року грузинські прикордонники затримали яхту, котра належала громадянину цієї держави Михаїлу Батурину. Судно, на борту якого перебували українські громадяни Володимир Дьяченко та Юрій Хомич, прямувало до Туреччини уздовж берега Грузії. Обох українців було засуджено до чотирьох років позбавлення волі. Втім, напередодні зустрічі у Батумі їх звільнили.
"Грузії та Україні вдалось якимось чином нівелювати фактор Саакашвілі. Все тріо країн об'єднує бажання подати разом заявку на членство в ЄС. Тому їхня лояльність до України зрозуміла. У Молдові проєвропейська партія чинного президента Маї Санду "Дія та солідарність" днями здобула монобільшість у парламенті. А нинішнє керівництво Грузії орієнтоване на Євросоюз, на відміну від часів Саакашвілі, коли країна перебувала в орбіти США", – підсумував Золотарьов.
ASPI news повідомляло, що Байден наголосив на непохитній підтримці України. А у Німеччині помітили зміну риторики Байдена щодо будівництва "Північного потоку-2".
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.
Глава МЗС Росії Сергій Лавров заявив про підготовку масштабних ударів по Україні, назвавши їх відповіддю на атаки по території РФ, що вкотре продемонструвало прагнення Кремля продовжувати силовий сценарій замість пошуку дипломатичних рішень.
Президент Володимир Зеленський заявив про підготовку Україною нових рішень, які мають посилити позиції держави у протистоянні з Росією та змусити Кремль перейти від війни до реальних дипломатичних кроків.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що засідання Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн» завершилося важливими рішеннями, які мають посилити українську армію, зокрема у сфері далекобійного озброєння, протиповітряної оборони та розвитку оборонного виробництва.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія може збільшити інтенсивність ракетних і дронових атак по українських містах, оскільки керівництво Кремля намагається компенсувати втрати та внутрішні проблеми продовженням терору проти цивільного населення.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що завершення війни залежить не від заяв Кремля, а від реальних кроків міжнародної спільноти, яка має продовжувати тиснути на Росію та змушувати її відмовитися від агресії.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що жителі Москви мають шукати відповіді на питання про вибухи та атаки не в Києві, а у власного керівництва, яке розпочало агресію проти України.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте розповів про зміст розмови з Президентом України Володимиром Зеленським у Брюсселі, зазначивши, що сторони зосередилися на ситуації на фронті, російських втратах та подальшому посиленні української протиповітряної оборони.
Речник Кремля Дмитро Пєсков після серії вибухів і повідомлень про атаку безпілотників на Москву виступив із заявами, покликаними переконати росіян у нібито контрольованій ситуації, однак черговий інцидент вкотре продемонстрував, що бойові дії дедалі ближче підходять до території країни-агресора.
Мер Москви Сергій Собянін повідомив про нову атаку безпілотників на російську столицю, заявивши про роботу систем протиповітряної оборони та нібито знищення 19 БПЛА, тоді як у регіоні знову фіксували перебої в роботі інфраструктури та посилені заходи безпеки.
Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що масовані атаки безпілотників по Москві та ураження ключової інфраструктури РФ свідчать про якісну зміну ходу війни, оскільки бойові дії дедалі більше наближаються до території Росії та її населення.