Карантин вихідного дня: чому мери знакових міст України ігнорують рішення Кабміну
Уряд 11 листопада ухвалив рішення про застосування в Україні "карантину вихідного дня". В багатьох областях країни таку ініціативу Кабміну не сприйняли, а мери низки міст оголосили про непокору цьому розпорядженню центральної влади.
Нагадаємо, наразі двоє з трьох вищих керівників країни – президент і голова Верховної Ради – хворіють на COVID-19 та знаходяться на самоізоляції. В строю поки що лише прем’єр Денис Шмигаль. Користуючись нинішньою слабкістю центральної влади, мери різних міст заявили, що на їхні населені пункти рішення про "карантин вихідного дня" не поширюється.
Мери проти карантину
Першим пішов на демарш мер Львова Андрій Садовий, котрий назвав такий карантин "дурницею", хоча й порадив містянам не відвідувати масові заходи. "Ми були, є і будемо разом з вами, жодного нерозумного рішення місто приймати не буде. Ми з вами повинні взяти на себе всі зобов’язання: ніяких бенкетів, ювілеїв чи весіль, але про повний локдаун не можна говорити", – сказав мер.
Пізніше міський голова Львова повідомив у Facebook, що Львівська міська рада готує позов до суду на рішення Кабміну про карантин вихідного дня. "Чекаємо на повний текст постанови уряду, бо його досі немає. Вже казав і ще раз повторю: локдаун на вихідні – абсурд, – написав Садовий. – І це не історія про розваги – це живі гроші, які годують тисячі сімей. Хто буде компенсувати ці втрати?"
Позиція Садового цілком логічна, бо за результатами першого туру виборів на голову Львівської ОТГ чинний мер Львова отримав 40,09 % голосів виборців, а його основного конкурента Олега Синютку від "Європейської солідарності" підтримало 31,10%. Вже 22 листопада у місті відбудеться другий тур виборів мера. Тому відповідати своїм власним рейтингом за рішення уряду Садовий явно не бажає.
До колеги приєднався мер Слов'янську Вадим Лях, який також не збирається виконувати рішення Кабміну про карантин вихідного дня. "Наші підприємці вже багато місяців і без того працюють лише для того, щоб зберегти свій бізнес і робочі місця. А для жителів передмістя вихідні дні – єдина можливість приїхати за покупками в місто або продати тут, на ринках, надлишки вирощеної сільгосппродукції,– написав міський голова у Facebook, – Поки ж жодних додаткових обмежень на вихідні ми вводити не будемо. Наша комісія відстежить ситуацію, і через тиждень приймемо рішення. Головне зараз – не панікувати, дотримуватися маскового режиму і соціальної дистанції. Це допоможе уникнути негативних наслідків".
Не забарився й відомий своїм спротивом щодо карантинних обмежень мер Івано-Франківська Руслан Марцінків, який назвав карантин вихідного дня "половинчастим рішенням". "Люди обурені подвійними стандартами, бо тим же "Епіцентрам" дозволено працювати", – зазначив міський голова. Він підкреслив, що подібні рішення нічого суттєвого не дають – коронавірус не зупинять, а лише призведуть до економічного занепаду громад. Марцінків вважає за необхідне обмежувати роботу торговельно-розважальних закладів та ресторанів на нічний час з 22 години. Він переконаний, що у період пандемії мають краще працювати правоохоронні органи.
Проти обмежень виступив мер Мукачева Андрій Балога. Він зазначив, що карантин вихідного дня – черговий крок, який лише імітує боротьбу з поширенням коронавірусу в Україні. "Малий і середній бізнес, який і так ледь виживає в умовах епідемії, не може в будні платити зарплати і податки, а на вихідних – ні", – написав міський голова у Facebook. – Я закликаю бізнес робити все, щоб вижити в цих важких умовах, дотримуючись всіх необхідних умов роботи".
Не будуть запроваджувати карантин вихідного дня й у Рівному, Тернополі та Черкасах. Про це повідомили мери міст відповідно Володимир Хомко, Сергій Надал та Анатолій Бондаренко.
"Виступи мерів свідчать про слабкість центральної влади, – зазначив політолог Олександр Палій. – Місцеві еліти зав’язані насамперед на бізнес. Їх цікавлять передусім інтереси місцевих підприємців, а не статистика захворюваності. В такому випадку центральна влада може перекласти відповідальність за боротьбу з COVID-19, зокрема, фінансову на місцеві органи влади".
Наразі експерти не прогнозують створення якогось політичного об'єднання мерів для протистояння центральній владі. Залишилися лише другі тури виборів мерів кількох місць, а про дострокове припинення повноважень Верховної Ради поки не йдеться.
На чолі з "Епіцентром"
Будуть саботувати карантин й великі не продуктові мережі. Так, гіпермаркет "Епіцентр", який чудово працював навіть за жорсткого локдауну навесні 2020 року, судячи з усього, не збирається закривати магазини й на вихідні. В мережі вже з'явився їхній мем: "Увага! Вводимо 72-годинну п'ятницю".
"Урядове рішення просто вбиває малий і середній бізнес заради збільшення ринкової частки великого бізнесу. От вам і весь карантин. Я ні в чому не звинувачую "Епіцентр". Навпаки, я дуже тішуся, що знайшлися люди, які сміливо протистоять безглуздим урядовим рішенням, забезпечуючи споживачів потрібними товарами й послугами і зберігаючи тисячі робочих місць у себе та в постачальників і підрядників. Я звинувачую уряд, що він приймає непродумані рішення з великим негативним ефектом на економіку й суспільство", – написав у Facebook співзасновник громадянської платформи "Нова країна" Валерій Пекар.
"Багато хто з тих, хто потребує шопінгу, піде не в вихідні, а в будні. Проте на вихідних у вас було два дні, а в будні – пара годин. Увага, питання, в якому випадку щільність людей буде більше? Таким чином, карантин вихідного дня не зможе істотно вплинути на динаміку вірусу. Це несерйозно, імітація бурхливої діяльності, але не більше. При цьому по бізнесу він як раз вдарить. Бо 50% виручки непродуктового рітейлу доводиться на вихідні. Навіть якщо якийсь відсоток цих продажів перейде на будні. При цьому навіть якщо на будні перейде 5% продажів, вони утворюють натовп як 50%, просто тому що у нас є вузьке горлечко вечора буднього дня. Ресторани і кафе теж сильно постраждають. У них теж вихідні дають левову частину виручки. І найобразливіше, що постраждають ні за що. Тому що це не допоможе зупинити неконтрольоване зростання епідемії", – зазначив у Facebook інвестбанкір Сергій Фурса.
На думку Фурси, у підсумку карантином вихідного дня уряд розорить український бізнес. А за три тижня, поки будуть тривати нові обмеження, з'явиться розуміння, що ця схем а не працює. "І тоді бізнес доб'ють повноцінним локдауном", – підсумував експерт.
Аналітики Інституту вивчення війни пояснили, що погрози Кремля, озвучені напередодні параду в Москві, є спробою компенсувати провали на фронті. Вони наголошують, що риторика про «силу» Росії приховує реальні проблеми армії та демонструє прагнення залякати Україну й Європу.
Офіс президента України заявив, що процес збору доказів агресії Росії вже триває. Володимир Зеленський підкреслив, що ці матеріали стануть фундаментом для майбутнього міжнародного суду, який має притягнути Кремль до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна використала ситуацію з війною США проти Ірану для зміцнення власних позицій. Київ отримав додаткову увагу та підтримку від Вашингтона, наголошуючи, що глобальні конфлікти лише підтверджують важливість єдності у протидії агресії Росії.
Андрій Сибіга повідомив, що Росія порушила оголошений режим припинення вогню, продовживши атаки проти України. Він підкреслив, що такі дії Кремля свідчать про небажання дотримуватися домовленостей і ставлять під сумнів перспективи миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія порушила режим тиші, оголошений Україною, і тепер кожна атака отримає дзеркальну відповідь. Він підкреслив, що Кремль вкотре показав небажання дотримуватися домовленостей, а Україна готова діяти рішуче.
Президент США Дональд Трамп заявив, що симпатизує Володимиру Зеленському, назвавши його «хитрим хлопцем». Ця характеристика прозвучала на тлі дискусій про роль України у світовій політиці та особисті контакти між двома лідерами.
Кирило Буданов заявив, що оголошене президентом Володимиром Зеленським перемир’я стане реальним лише тоді, коли Росія припинить атаки. Він підкреслив, що українська армія готова дотримуватися режиму тиші, але у випадку порушень діятиме жорстко й рішуче.
Держсекретар США Марко Рубіо провів телефонні переговори з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим, під час яких обговорювали війну проти України та двосторонні відносини. Розмова відбулася на прохання Москви, але у Вашингтоні наголосили: головна увага була зосереджена на агресії РФ.
Президент Володимир Зеленський заявив, що нові удари Росії по українських містах спричинили серйозні пошкодження, але не змогли підірвати стійкість країни. Він наголосив, що Україна продовжує боротися й відновлювати зруйноване, а кожна атака ворога отримує відповідь.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова запровадити режим тиші вже з 6 травня, а не з 9-го, як раніше обговорювалося.
Аналітики Інституту вивчення війни пояснили, що погрози Кремля, озвучені напередодні параду в Москві, є спробою компенсувати провали на фронті. Вони наголошують, що риторика про «силу» Росії приховує реальні проблеми армії та демонструє прагнення залякати Україну й Європу.
Офіс президента України заявив, що процес збору доказів агресії Росії вже триває. Володимир Зеленський підкреслив, що ці матеріали стануть фундаментом для майбутнього міжнародного суду, який має притягнути Кремль до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна використала ситуацію з війною США проти Ірану для зміцнення власних позицій. Київ отримав додаткову увагу та підтримку від Вашингтона, наголошуючи, що глобальні конфлікти лише підтверджують важливість єдності у протидії агресії Росії.
Андрій Сибіга повідомив, що Росія порушила оголошений режим припинення вогню, продовживши атаки проти України. Він підкреслив, що такі дії Кремля свідчать про небажання дотримуватися домовленостей і ставлять під сумнів перспективи миру.