Кислиця розповів про "істеричну" реакцію Росії на посилену резолюцію ООН щодо Криму
Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця розповів, що реакція Росії на прийняття Генасамблеєю ООН резолюції по мілітаризації Криму була дещо істеричною. Після голосування, ООН почула традиційний російський наратив зі звинуваченнями на адресу України, а також стала свідком спроби різко змінити тему дискусії.
Реакція Росії на прийняття Генасамблеєю ООН резолюції по мілітаризації Криму була дещо істеричною, вважає постійний представник України в ООН Сергій Кислиця. Напередодні, в коментарі "Крим.Реаліі" він зазначив, що російська сторона традиційно озвучує звинувачення на адресу України та намагається "змінити тему" дискусії.
"Після того, як представники держав в залі Генасамблеї не відреагували на заклик делегації Росії не голосувати за проєкт, ми почули традиційний російський наратив зі звинуваченнями на адресу України, з якимись істеричними нотками, а також стали свідками спроби різко змінити тему дискусії. Такий крок, очевидно, був спрямований на відволікання уваги не тільки від посиленого змісту резолюції, але і від фактичного зменшення проросійськи налаштованого пулу країн-членів ООН з питання Криму", - вважає Кислиця.
Нагадаємо, ГА ООН в понеділок прийняла запропоновану Україною резолюцію про проблему мілітаризації анексованого Криму і акваторій Азовського і Чорного морів. На підтримку документа проголосували 63 країни, ще 17 держав виступили проти, 62 утрималися. Також ASPI news повідомляло, що представник РФ в ООН Дмитро Полянський, влаштував істеріку після голосування за резолюцію ООН і назвав її "абсурдною і брехливою".
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.
Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний заявив, що демобілізація не може бути самоціллю, а має стати наслідком системних реформ у сфері мобілізації та кадрового забезпечення армії. Він підкреслив, що нинішні заклики звільнити військових без підготовки — це політичний популізм, який не має сенсу в умовах війни.
The Wall Street Journal наголошує, що парад Перемоги у Москві більше не є символом сили, а навпаки — демонструє слабкість режиму. Путін, який десятиліттями будував культ “дідів”, тепер зіткнувся з тим, що війна проти України підриває його головний пропагандистський інструмент.
Володимир Зеленський у зверненні до Дня пам’яті та перемоги над нацизмом нагадав світові, що українці вже вдруге за 81 рік змушені зупиняти тотальне зло. Президент назвав сучасну російську агресію «оновленою версією нацизму» з маркуванням «зроблено в Росії» та закликав вільний світ до єдності.
Президент України заявив, що Кремль може спробувати розпочати чергову хвилю наступальних дій у найближчі місяці. Він підкреслив, що українська армія готується до цього сценарію, а союзники посилюють допомогу, аби забезпечити перевагу Києва на полі бою.
Президент України заявив, що кількість атак з боку Росії чітко демонструє — Кремль не прагне миру, а лише використовує тему перемир’я для маніпуляцій. яяяяяяпідкреслив, що Україна діятиме справедливо й рішуче, а міжнародна спільнота повинна реагувати на факти, а не на російські заяви.
Ентоні Блінкен заявив, що твердження про “халявну” допомогу Європи Україні є міфом. За його словами, союзники витрачають мільярди євро на оборонну підтримку, бо усвідомлюють, що майбутнє Європи залежить від здатності України вистояти у війні проти Росії.
Кремль відреагував на оголошене Дональдом Трампом триденне перемир’я між Україною та Росією, але зробив це у звичному стилі — з обережністю та прихованими умовами. Дмитро Пєсков заявив, що Москва «не була проти» паузи у війні, проте наголосив: Росія не вважає себе стороною, яка має робити перший крок.
Володимир Зеленський підписав указ, який дозволяє проведення параду в Москві лише за згодою України. Цей крок став несподіваним політичним сигналом: Київ показав, що навіть символічні заходи Кремля тепер залежать від української позиції.
Марко Рубіо, який мав би очолювати дипломатичні зусилля США у врегулюванні війни в Україні, опинився на другорядних ролях. Його функції перебрали радники Трампа, зокрема Джаред Кушнер та спецпредставник Стів Віткофф, що викликало хвилю критики серед колишніх американських дипломатів.
Очільник Офісу президента Кирило Буданов підкреслив, що боротьба за правду є стратегічним завданням України. Він заявив, що лише чесність і відкритість здатні забезпечити довіру громадян та союзників, а також зруйнувати міфи, якими Кремль намагається виправдати свою агресію.