Кислиця розповів про "істеричну" реакцію Росії на посилену резолюцію ООН щодо Криму
Постійний представник України в ООН Сергій Кислиця розповів, що реакція Росії на прийняття Генасамблеєю ООН резолюції по мілітаризації Криму була дещо істеричною. Після голосування, ООН почула традиційний російський наратив зі звинуваченнями на адресу України, а також стала свідком спроби різко змінити тему дискусії.
Реакція Росії на прийняття Генасамблеєю ООН резолюції по мілітаризації Криму була дещо істеричною, вважає постійний представник України в ООН Сергій Кислиця. Напередодні, в коментарі "Крим.Реаліі" він зазначив, що російська сторона традиційно озвучує звинувачення на адресу України та намагається "змінити тему" дискусії.
"Після того, як представники держав в залі Генасамблеї не відреагували на заклик делегації Росії не голосувати за проєкт, ми почули традиційний російський наратив зі звинуваченнями на адресу України, з якимись істеричними нотками, а також стали свідками спроби різко змінити тему дискусії. Такий крок, очевидно, був спрямований на відволікання уваги не тільки від посиленого змісту резолюції, але і від фактичного зменшення проросійськи налаштованого пулу країн-членів ООН з питання Криму", - вважає Кислиця.
Нагадаємо, ГА ООН в понеділок прийняла запропоновану Україною резолюцію про проблему мілітаризації анексованого Криму і акваторій Азовського і Чорного морів. На підтримку документа проголосували 63 країни, ще 17 держав виступили проти, 62 утрималися. Також ASPI news повідомляло, що представник РФ в ООН Дмитро Полянський, влаштував істеріку після голосування за резолюцію ООН і назвав її "абсурдною і брехливою".
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.
Британський прем’єр Кір Стармер спростував кремлівські наративи про “успіхи” на фронті, заявивши, що Росія не здобуває перемоги. Він підкреслив, що Україна тримає оборону, а Європа повинна й надалі зміцнювати підтримку Києва та посилювати санкційний тиск на Москву.
Президент України Володимир Зеленський відзначив роботу Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, повідомивши, що за чотири роки вдалося повернути 8669 військових та цивільних.
Керівник Офісу Президента Кирило Буданов переконаний, що світ уже живе в умовах Третьої світової війни. Він заявив, що саме російське вторгнення в Україну стало її початком, а нинішні події на Близькому Сході лише підтверджують глобальний масштаб протистояння.
Російський диктатор Володимир Путін закликав великий бізнес підтримати продовження агресії проти України власними грошима. На закритій зустрічі він запропонував олігархам зробити добровільні внески, і деякі вже погодилися виділити сотні мільярдів рублів.
Президент України підкреслив, що головна проблема переговорів полягає не у формальних зустрічах, а в конкретних умовах, які Росія намагається диктувати. Він закликав США посилити тиск на Кремль, адже без цього Москва не продемонструє реальної готовності до завершення війни.
Президент України переконаний, що утримання позицій на фронті автоматично означатиме поразку для Кремля. Він підкреслив, що Москва витрачає колосальні ресурси й людей, а її пропаганда тримається на ілюзії просування вперед. Якщо ж українська армія вистоїть, це стане стратегічним переломом.
Голова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
Під час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
Сили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
Президент Фінляндії Александр Стубб висловив сподівання, що Дональд Трамп не відмовиться від своєї обіцянки зупинити російську агресію проти України. Він наголосив, що нині увага США прикута до конфлікту з Іраном, але Європа очікує від Вашингтона рішучих кроків щодо миру в Україні.