Кислиця закликав Радбез ООН не називати війну "українською кризою"
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявив, що неправомірно називати російську агресію "українською кризою". За його словами, до такого словосполучення вдаються деякі члени Ради безпеки. Про це він сказав під час засідання Радбезу ООН.
"Росія вбиває українців, бо просто хоче стерти українську державність і українську націю з лиця землі. Чи правильно називати таке бажання "українською кризою"?" - запитав він.
Дипломат зазначив, що український народ, навколишнє середовище та інфраструктура "найбільше страждають від цієї агресивної війни", яка стала наслідком "російської кризи". "Водночас уже більше двох років ми продовжуємо чути в цій залі - "українська криза", "українська криза"... - замість того, щоб говорити про міжнародний збройний конфлікт"", - зауважив Кислиця.
За його словами, міжнародне гуманітарне право розрізняє два види збройних конфліктів: міжнародні (між двома чи більше державами) та неміжнародні. "Досить евфемізмів, які лише приховують відповідальність агресора!" - закликав український представник.
Дипломат наголосив, що Рада Безпеки є ключовим міжурядовим органом ООН, який уповноважений підтримувати міжнародний мир та безпеку. "Це не семінар експертів, журналістів чи широкої громадськості, де вони змагаються у вигадуванні нових слів", - підкреслив він та закликав використовувати належну мову стосовно міжнародного збройного конфлікту, який розпочала Росія.
Кислиця сказав, що ця агресія сталася через те, що територія, відома як Росія, страждає від перманентної кризи. "Кризи демократії, кризи верховенства права, кризи поваги до власних громадян та інших держав, насамперед сусідів", - зауважив дипломат.
Представник України не назвав країни, які вживають такі слова, проте на засіданнях Радбезу формулювання "українська криза" можна почути від представників РФ та Китаю.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
ПолітикаРечник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
ПолітикаРосійські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін заявив про нібито “безпрецедентний тиск” Заходу та поскаржився на українські удари по військових і стратегічних об’єктах на території РФ.
ПолітикаМіністерство закордонних справ України відреагувало на чергові заяви представників Кремля про нібито успіхи Росії у війні, назвавши такі твердження спробою видати бажане за дійсне. Українські дипломати підкреслили, що реальність на полі бою та міжнародна підтримка України суперечать російським заявам про “перемогу”.
ПолітикаРосійське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
ПолітикаПрезидент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.