Кислиця закликав Радбез ООН не називати війну "українською кризою"
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявив, що неправомірно називати російську агресію "українською кризою". За його словами, до такого словосполучення вдаються деякі члени Ради безпеки. Про це він сказав під час засідання Радбезу ООН.
"Росія вбиває українців, бо просто хоче стерти українську державність і українську націю з лиця землі. Чи правильно називати таке бажання "українською кризою"?" - запитав він.
Дипломат зазначив, що український народ, навколишнє середовище та інфраструктура "найбільше страждають від цієї агресивної війни", яка стала наслідком "російської кризи". "Водночас уже більше двох років ми продовжуємо чути в цій залі - "українська криза", "українська криза"... - замість того, щоб говорити про міжнародний збройний конфлікт"", - зауважив Кислиця.
За його словами, міжнародне гуманітарне право розрізняє два види збройних конфліктів: міжнародні (між двома чи більше державами) та неміжнародні. "Досить евфемізмів, які лише приховують відповідальність агресора!" - закликав український представник.
Дипломат наголосив, що Рада Безпеки є ключовим міжурядовим органом ООН, який уповноважений підтримувати міжнародний мир та безпеку. "Це не семінар експертів, журналістів чи широкої громадськості, де вони змагаються у вигадуванні нових слів", - підкреслив він та закликав використовувати належну мову стосовно міжнародного збройного конфлікту, який розпочала Росія.
Кислиця сказав, що ця агресія сталася через те, що територія, відома як Росія, страждає від перманентної кризи. "Кризи демократії, кризи верховенства права, кризи поваги до власних громадян та інших держав, насамперед сусідів", - зауважив дипломат.
Представник України не назвав країни, які вживають такі слова, проте на засіданнях Радбезу формулювання "українська криза" можна почути від представників РФ та Китаю.
Президент України заявив, що країна має отримати додаткові системи протиповітряної оборони вже найближчим часом, щоб захистити енергетику та населення від російських ударів у зимовий період. Він закликав партнерів діяти швидко, адже кожна затримка може коштувати життів.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.
У своєму зверненні президент України наголосив, що Москва вкотре довела небажання дотримуватися домовленостей, і тому Київ відповість справедливо. Зеленський підкреслив, що Україна має інструменти для посилення тиску на агресора, зокрема через нові санкційні механізми, які матимуть довгостроковий ефект.
Руслан Стефанчук відповів на хвилю критики щодо проєкту нового Цивільного кодексу, заявивши, що документ готувався з 2019 року за участі сотень юристів, суддів, адвокатів та науковців. Він підкреслив, що процес відповідав усім стандартам нормотворення, а звинувачення у поспіху чи непрозорості є безпідставними.
Угорщина офіційно передала Україні захоплені раніше кошти та золото Ощадбанку. Президент Володимир Зеленський заявив, що це рішення стало важливим кроком у відносинах між двома країнами та подякував угорській стороні за проявлений конструктив.
Європейський Союз ухвалив історичне рішення: він стане співзасновником Спеціального трибуналу, який матиме мандат переслідувати вище політичне та військове керівництво Росії за злочин агресії проти України. У центрі уваги — особиста відповідальність Володимира Путіна, а також його найближчого оточення.
Президент України заявив, що російські війська на тимчасово окупованих територіях систематично грабують українське майно, вивозячи зерно, обладнання та навіть особисті речі людей. Він підкреслив, що це не лише військовий злочин, а й свідчення морального занепаду російської армії.
Володимир Зеленський заявив про кадрові зміни в Кабінеті Міністрів, підкресливши, що вони спрямовані на посилення ефективності державного управління. Президент наголосив, що оновлення уряду є необхідним кроком для адаптації країни до викликів війни та реформ.
Президент України заявив, що країна має отримати додаткові системи протиповітряної оборони вже найближчим часом, щоб захистити енергетику та населення від російських ударів у зимовий період. Він закликав партнерів діяти швидко, адже кожна затримка може коштувати життів.
Аналітики застерігають, що парад 9 травня у Москві може стати не лише святковою демонстрацією, а й політичною пасткою. Кремль концентрує сили навколо столиці, намагаючись показати “непереможність”, але водночас створює умови для провокацій проти України, які можуть бути використані у пропагандистських цілях.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія запроваджує перемир’я лише на два дні — 8 і 9 травня, щоб гарантувати безпеку Володимира Путіна під час параду у Москві. Це рішення стало черговим доказом того, що Кремль дбає про власні інтереси, а не про життя мирних жителів України.
Офіційна представниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва “відкрита до діалогу з Україною”, проте наголосила, що умови залишаються незмінними. Її коментар з’явився одразу після масованих ударів по українських містах, що викликало обурення та поставило під сумнів реальність намірів Кремля.