Кислиця закликав Радбез ООН не називати війну "українською кризою"
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявив, що неправомірно називати російську агресію "українською кризою". За його словами, до такого словосполучення вдаються деякі члени Ради безпеки. Про це він сказав під час засідання Радбезу ООН.
"Росія вбиває українців, бо просто хоче стерти українську державність і українську націю з лиця землі. Чи правильно називати таке бажання "українською кризою"?" - запитав він.
Дипломат зазначив, що український народ, навколишнє середовище та інфраструктура "найбільше страждають від цієї агресивної війни", яка стала наслідком "російської кризи". "Водночас уже більше двох років ми продовжуємо чути в цій залі - "українська криза", "українська криза"... - замість того, щоб говорити про міжнародний збройний конфлікт"", - зауважив Кислиця.
За його словами, міжнародне гуманітарне право розрізняє два види збройних конфліктів: міжнародні (між двома чи більше державами) та неміжнародні. "Досить евфемізмів, які лише приховують відповідальність агресора!" - закликав український представник.
Дипломат наголосив, що Рада Безпеки є ключовим міжурядовим органом ООН, який уповноважений підтримувати міжнародний мир та безпеку. "Це не семінар експертів, журналістів чи широкої громадськості, де вони змагаються у вигадуванні нових слів", - підкреслив він та закликав використовувати належну мову стосовно міжнародного збройного конфлікту, який розпочала Росія.
Кислиця сказав, що ця агресія сталася через те, що територія, відома як Росія, страждає від перманентної кризи. "Кризи демократії, кризи верховенства права, кризи поваги до власних громадян та інших держав, насамперед сусідів", - зауважив дипломат.
Представник України не назвав країни, які вживають такі слова, проте на засіданнях Радбезу формулювання "українська криза" можна почути від представників РФ та Китаю.
ПолітикаРосійська влада публічно висловилася проти вступу України до Європейського Союзу, заявивши, що це нібито створить нові ризики для регіональної стабільності. Така позиція Кремля вкотре демонструє його прагнення втручатися у суверенні рішення Києва та перешкоджати європейському вибору українців.
ПолітикаРеджеп Таїп Ердоган заявив, що війна в Україні наближається до критичної точки, і світ не може дозволити собі її подальше затягування. Президент Туреччини наголосив, що його країна готова посилити дипломатичні зусилля, аби допомогти знайти шлях до справедливого миру, який враховуватиме інтереси України та гарантуватиме безпеку Європи.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що задоволений роботою Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента. За його словами, Буданов ефективно координує комунікацію з парламентом, співпрацює з ключовими політичними фігурами та бере участь у переговорному процесі, який має на меті досягнення завершення війни.
ПолітикаПрезидент України заявив, що Київ наразі не залучений до процесу розблокування Ормузької протоки, але готовий приєднатися до міжнародних зусиль, якщо отримає відповідну пропозицію. Зеленський підкреслив, що блокування цього маршруту вже створює дефіцит пального та загрожує глобальній економічній стабільності.
ПолітикаРосійська влада несподівано змінила риторику щодо ультиматуму Україні, відмовившись від попередніх жорстких вимог. Це може означати, що Кремль шукає нові формати переговорів, адже попередня стратегія тиску не принесла результатів і лише посилила міжнародну ізоляцію Росії.
ПолітикаДо лав Російського добровольчого корпусу (РДК) переходять колишні бійці ПВК “Вагнер”, які раніше воювали в Африці. Це свідчить про нову хвилю переформатування російських найманців, що після розпаду структури Пригожина шукають нові можливості для участі у війні проти Кремля.
ПолітикаУкраїнська влада заявила, що країна перебуває у вирішальній фазі війни, коли кожне рішення може стати доленосним. Це точка неповернення, яка визначить, чи зможе Україна остаточно зламати російську агресію та закріпити своє місце серед провідних держав світу.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський запросив до Києва переговорну делегацію зі США, аби обговорити майбутні гарантії безпеки для України. Він наголосив, що Київ прагне отримати чіткі та юридично закріплені механізми захисту, які забезпечать довгострокову підтримку та убезпечать країну від повторення російської агресії.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський заявив, що Україна вже двічі передавала США інформацію про те, що Росія передає Ірану розвіддані щодо українських військових об’єктів. За його словами, така співпраця між Москвою та Тегераном становить серйозну загрозу не лише для України, а й для глобальної безпеки.
ПолітикаКіт Келлог запропонував створити новий оборонний альянс за участі України, який мав би стати альтернативою або доповненням до НАТО. Ідея полягає у формуванні союзу держав, готових діяти більш рішуче та оперативно у протидії російській агресії, не чекаючи консенсусу всередині існуючих структур.
ПолітикаРосійська влада публічно висловилася проти вступу України до Європейського Союзу, заявивши, що це нібито створить нові ризики для регіональної стабільності. Така позиція Кремля вкотре демонструє його прагнення втручатися у суверенні рішення Києва та перешкоджати європейському вибору українців.
ПолітикаРеджеп Таїп Ердоган заявив, що війна в Україні наближається до критичної точки, і світ не може дозволити собі її подальше затягування. Президент Туреччини наголосив, що його країна готова посилити дипломатичні зусилля, аби допомогти знайти шлях до справедливого миру, який враховуватиме інтереси України та гарантуватиме безпеку Європи.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що задоволений роботою Кирила Буданова на посаді керівника Офісу президента. За його словами, Буданов ефективно координує комунікацію з парламентом, співпрацює з ключовими політичними фігурами та бере участь у переговорному процесі, який має на меті досягнення завершення війни.
ПолітикаПрезидент України заявив, що Київ наразі не залучений до процесу розблокування Ормузької протоки, але готовий приєднатися до міжнародних зусиль, якщо отримає відповідну пропозицію. Зеленський підкреслив, що блокування цього маршруту вже створює дефіцит пального та загрожує глобальній економічній стабільності.