Кислиця закликав Радбез ООН не називати війну "українською кризою"
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявив, що неправомірно називати російську агресію "українською кризою". За його словами, до такого словосполучення вдаються деякі члени Ради безпеки. Про це він сказав під час засідання Радбезу ООН.
"Росія вбиває українців, бо просто хоче стерти українську державність і українську націю з лиця землі. Чи правильно називати таке бажання "українською кризою"?" - запитав він.
Дипломат зазначив, що український народ, навколишнє середовище та інфраструктура "найбільше страждають від цієї агресивної війни", яка стала наслідком "російської кризи". "Водночас уже більше двох років ми продовжуємо чути в цій залі - "українська криза", "українська криза"... - замість того, щоб говорити про міжнародний збройний конфлікт"", - зауважив Кислиця.
За його словами, міжнародне гуманітарне право розрізняє два види збройних конфліктів: міжнародні (між двома чи більше державами) та неміжнародні. "Досить евфемізмів, які лише приховують відповідальність агресора!" - закликав український представник.
Дипломат наголосив, що Рада Безпеки є ключовим міжурядовим органом ООН, який уповноважений підтримувати міжнародний мир та безпеку. "Це не семінар експертів, журналістів чи широкої громадськості, де вони змагаються у вигадуванні нових слів", - підкреслив він та закликав використовувати належну мову стосовно міжнародного збройного конфлікту, який розпочала Росія.
Кислиця сказав, що ця агресія сталася через те, що територія, відома як Росія, страждає від перманентної кризи. "Кризи демократії, кризи верховенства права, кризи поваги до власних громадян та інших держав, насамперед сусідів", - зауважив дипломат.
Представник України не назвав країни, які вживають такі слова, проте на засіданнях Радбезу формулювання "українська криза" можна почути від представників РФ та Китаю.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати не мають критичної проблеми із запасами боєприпасів, однак визнав скорочення їхніх поставок на тлі масштабної військової допомоги Україні.
Рейтинг президента США Дональда Трампа опустився до нового мінімуму на тлі загострення війни з Іраном, а дедалі більша частина американців виступає проти продовження бойових дій.
Росія може свідомо затягувати війну проти України до 2027 року, розраховуючи використати майбутній зимовий період для виснаження української оборони та послаблення підтримки з боку Заходу.
Президент Володимир Зеленський заявив, що російська влада готується продовжувати війну проти України не лише військовими діями на фронті, а й новим масштабним набором людей до армії.
Президент Володимир Зеленський повідомив про новий етап координації зі Сполученими Штатами щодо війни Росії проти України.
Росія не зацікавлена в змістовних переговорах доти, доки Кремль вважає, що може продовжувати виснажувати Україну ударами по містах та інфраструктурі.
У Росії дедалі помітнішими стають наслідки українських ударів по цілях у глибокому тилу, а влада одночасно посилює заходи безпеки навколо Володимира Путіна та тиск на опонентів Кремля.
Росія прискорює розгортання власної супутникової системи «Рассвет», яка в перспективі може стати серйозною проблемою для України.
Росія фактично більше не може використовувати окупований Крим як повноцінну військово-морську базу. Українські удари змусили російський флот відмовитися від безпечного базування кораблів на півострові, однак Москва досі зберігає там важливу військову інфраструктуру та використовує Крим передусім для підтримки повітряної складової свого угруповання.
Україна різко наростила кампанію далекобійних ударів по території Росії, однак ефективність таких атак поки залишається неоднозначною: за оцінкою експертів, російська протиповітряна оборона перехоплює переважну більшість українських ракет і безпілотників.