Кислиця закликав Радбез ООН не називати війну "українською кризою"
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця заявив, що неправомірно називати російську агресію "українською кризою". За його словами, до такого словосполучення вдаються деякі члени Ради безпеки. Про це він сказав під час засідання Радбезу ООН.
"Росія вбиває українців, бо просто хоче стерти українську державність і українську націю з лиця землі. Чи правильно називати таке бажання "українською кризою"?" - запитав він.
Дипломат зазначив, що український народ, навколишнє середовище та інфраструктура "найбільше страждають від цієї агресивної війни", яка стала наслідком "російської кризи". "Водночас уже більше двох років ми продовжуємо чути в цій залі - "українська криза", "українська криза"... - замість того, щоб говорити про міжнародний збройний конфлікт"", - зауважив Кислиця.
За його словами, міжнародне гуманітарне право розрізняє два види збройних конфліктів: міжнародні (між двома чи більше державами) та неміжнародні. "Досить евфемізмів, які лише приховують відповідальність агресора!" - закликав український представник.
Дипломат наголосив, що Рада Безпеки є ключовим міжурядовим органом ООН, який уповноважений підтримувати міжнародний мир та безпеку. "Це не семінар експертів, журналістів чи широкої громадськості, де вони змагаються у вигадуванні нових слів", - підкреслив він та закликав використовувати належну мову стосовно міжнародного збройного конфлікту, який розпочала Росія.
Кислиця сказав, що ця агресія сталася через те, що територія, відома як Росія, страждає від перманентної кризи. "Кризи демократії, кризи верховенства права, кризи поваги до власних громадян та інших держав, насамперед сусідів", - зауважив дипломат.
Представник України не назвав країни, які вживають такі слова, проте на засіданнях Радбезу формулювання "українська криза" можна почути від представників РФ та Китаю.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
ПолітикаГенеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
ПолітикаУкраїнські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
ПолітикаПісля нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
ПолітикаУ ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
ПолітикаУкраїнський дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
ПолітикаПрезидент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
ПолітикаБританський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
ПолітикаВолодимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
ПолітикаПрезидент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.