Клімкін: "Путін не піде на Естонію, бо прагне розколоти Європу"
Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив, що Кремль не ризикне атакувати Естонію чи інші країни НАТО. За його словами, стратегічна мета Путіна — не пряме зіткнення, а підрив єдності Європи та ослаблення підтримки України.
У прямому ефірі програми «Свобода.Live» Павло Клімкін пояснив, чому сценарій «Нарвської народної республіки» є малоймовірним. Він наголосив, що Путін не зацікавлений у провокаціях проти Естонії, адже це змусить Захід мобілізуватися та ще більше згуртуватися навколо НАТО.
Клімкін зазначив, що стратегічне завдання Кремля полягає у тому, щоб «перезавантажити Європу» і зробити її більш вразливою без України. Він підкреслив: Путін чудово розуміє, що зламати Україну за підтримки Європи неможливо, тому намагається підірвати саме цю підтримку.
Дипломат додав, що провокації можливі лише у випадку, якщо Путін відчує безпосередню загрозу своєму режиму. У такому разі Кремль може вдатися до нарощування озброєнь у Білорусі чи запуску дронів по території Європи, але не до прямої атаки на Естонію.
Клімкін також навів приклад міста Нарва, де значна частина населення говорить російською. Він визнав, що це створює певну вразливість для Естонії, але наголосив: будь-яка спроба Кремля використати цей фактор лише призведе до мобілізації європейських суспільств і зміцнення НАТО.
Таким чином, головна мета Путіна — не війна з НАТО, а розкол Європи та ослаблення її солідарності з Україною. Пряма агресія проти Естонії лише прискорила б протилежний процес — консолідацію Заходу.
ВАШИНГТОН – КИЇВ. Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде привітав українців із Днем Конституції та обговорив розвиток спорту з віцепрезидентом АСБ Києва Михайлом Бугаєм.
Позиція Сполучених Штатів щодо можливих мирних домовленостей у війні Росії проти України може зазнати суттєвих змін: президент США Дональд Трамп розглядає варіант відмови від так званих “Анкориджських домовленостей”, які раніше обговорювалися як один із можливих форматів врегулювання конфлікту.
Втрати контролю над Кримом можуть стати переломним моментом у війні Росії проти України та фактично означати стратегічну поразку для Москви.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.
Президент України Володимир Зеленський заявив про черговий етап далекобійних операцій проти російської військової інфраструктури, повідомивши про ураження двох нафтопереробних заводів на території Росії.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Володимира Зеленського ордена Білого Орла було «неадекватним» і таким, що принижує українського лідера.
Українська кампанія ударів по окупованому Криму дедалі сильніше впливає на військові можливості Росії та ставить під сумнів головний символ політики Володимира Путіна.
Розробник оборонних технологій та медійна персона Штілерман заявив, що у разі спроби нового наступу з території Білорусі Україна діятиме значно швидше, ніж на початку повномасштабного вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що завдяки роботі державних структур та міжнародним зусиллям із російської неволі вже вдалося повернути тисячі українців.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що критичне скорочення постачання пального та електроенергії до окупованого Криму може створити для Росії ситуацію, коли Кремлю доведеться шукати вихід через переговори.
ВАШИНГТОН – КИЇВ. Лідер іранської опозиції у Вашингтоні Алі Реза Резазаде привітав українців із Днем Конституції та обговорив розвиток спорту з віцепрезидентом АСБ Києва Михайлом Бугаєм.
Позиція Сполучених Штатів щодо можливих мирних домовленостей у війні Росії проти України може зазнати суттєвих змін: президент США Дональд Трамп розглядає варіант відмови від так званих “Анкориджських домовленостей”, які раніше обговорювалися як один із можливих форматів врегулювання конфлікту.
Втрати контролю над Кримом можуть стати переломним моментом у війні Росії проти України та фактично означати стратегічну поразку для Москви.
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Володимир Путін може розглядати застосування ядерної зброї не як відповідь на окремі удари по території РФ, а лише у випадку, якщо побачить загрозу втрати контролю над війною та власною владою.