Ключовим бомбосховищем у столиці для захисту від авіаудару Росії визначено Київський метрополітен, – Кличко
Мер Києва Віталій Кличко прокоментував ймовірний авіаудар Росії по українській столиці. Розроблений чіткий план дій та реагування на агресію.
Ключовим бомбосховищем у столиці визначено Київський метрополітен. Про це 26 січня очільник міста повідомив на телеканалі "Настоящее время".
Він наголосив, що надана інформація щодо бомбосховищ, які розташовані поблизу певних об’єктів. У разі нападу знадобляться всі засоби комунакації – телебачення, радіо, які надаватимуть інформацію про дії.
Кличко висловив сподівання, що такі захисні заходи не знадобляться і що вторгнення не відбудеться. Все ж українці повинні бути готовими до найгіршого сценарію, тому мають визначитися щодо своєї реакції на наступ російських загарбників. Влада столиці наразі реалізує план щодо підготовки з організації цивільної оборони та територіальної оборони.
ASPI news повідомляло, Кличко подякував Великій Британії за допомогу Україні. Кличко дорікнув Німеччині через блокування військової допомоги Україні від інших країн.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що держава одночасно працює над створенням європейської антибалістичної системи FREYJA, посиленням міжнародного санкційного тиску на Росію та додатковими рішеннями для підтримки українських аграріїв.
Колишній міністр оборони Михайло Федоров заявив, що Україна продовжує переговори з американським підприємцем Ілоном Маском щодо можливості використання Starlink для протидії російській балістичній загрозі безпосередньо на території РФ. За його словами, контакти з Маском тривають, однак остаточного рішення щодо технічної реалізації такого задуму наразі немає.
Президент України Володимир Зеленський доручив уряду розробити спеціальну державну програму підтримки дітей, які постраждали внаслідок російської агресії.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.