Коаліція "Рамштайн" зобов'язалася виділити майже 100 мільярдів на військову допомогу Україні – Остін
США та інші члени Контактної групи з питань оборони України загалом зобов'язалися виділити вже понад $98 млрд на допомогу у сфері безпеки українському народу з початку повномасштабного вторгнення РФ, повідомив міністр оборони США Ллойд Дж. Остін ІІІ.
"Я пишаюся тим, що з лютого 2022 року ця Контактна група виділила Україні понад $98 млрд у вигляді безпекової допомоги. І ця коаліція продовжує знаходити інноваційні та стійкі шляхи для збільшення критично важливого потенціалу для задоволення найнагальніших потреб України", - сказав він, відкриваючи 23-є засідання у форматі "Рамштайн".
Окремо він подякував Швеції за нещодавнє оголошення найбільшого пакету військової допомоги на суму близько $1,2 млрд, Бельгії, яка зобов'язалася поставити Україні 30 винищувачів F-16 до 2028 року, а також ще $1 млрд військової допомоги цього року. Остін нагадав про зобов'язання Іспанії передати Україні зенітні ракети. "Ми маємо продовжувати знаходити нові рішення, особливо для проблем ППО України, і ми і далі підтримуватимемо довгострокову безпеку України", - сказав міністр.
Крім того, Остін відзначив роботу capability coalitions у рамках контактної групи зі зміцнення та модернізації її збройних сил на довгострокову перспективу. "Я з нетерпінням чекаю на сьогоднішні новини від коаліції з безпілотних літальних апаратів. Коаліція безпілотників працює над тим, щоб допомогти Україні протистояти російській агресії сьогодні й стримувати її завтра", - наголосив він.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.