Коломойський, Венедіктова і Стерненко, – колишній генпрокурор Рябошапка пояснив, чому Зеленський не має втручатися у роботу правоохоронних органів

Депутати Верховної Ради України рік тому, 5 березня 2020, року проголосували за звільнення Руслана Рябошапки з посади генерального прокурора України. ASPI news поспілкувалося з колишнім посадовцем, аби дізнатися його думки щодо найбільш суспільно значимих питань.

Рівно через рік після відставки Рябошапки, 5 березня 2021 року, Сполучені Штати Америки наклали санкції на олігарха Ігоря Коломойського, зазначивши, що колишній керівник Дніпропетровської області був причетним до корупційних схем та підривав верховенство права в Україні. Відомо, що, коментуючи своє звільнення засобам масової інформації, Рябошапка зазначав, що воно відбулося внаслідок домовленості Зеленського з Коломойським. Крім того, причетною до своєї відставки Рябошапка називав і нинішню генпрокурорку Ірину Венедіктову, яка заявляла президенту, що Рябошапка продає кримінальні справи. ASPI news поцікавилось у колишнього генпрокурора міркуваннями щодо значення американських санкцій для України, станом судової системи та його оцінкою діяльності Офісу генпрокурора.

ASPI news: Пане Руслане, після того, як Сполучені Штати Америки наклали санкції на Ігоря Коломойського, Володимир Зеленський жодним чином не прокоментував цю ситуацію публічно. З чим може бути пов'язана така поведінка президента, та що ці санкції означають для України? 

Я не можу сказати, чому Зеленський досі не прокоментував санкції Коломойському, він має пояснити це сам, або ж це мають зробити його спікери. Загалом накладення санкцій Сполучених Штатів Америки на Коломойського означає те, що США і надалі буде підтримувати Україну у боротьбі з корупцією та олігархами. Це був свого роду сигнал Україні, що США буде підтримувати наші зусилля щодо деолігархізації країни. Ви, напевно, знаєте, що НАБУ досягло досить серйозного прогресу щодо кримінального провадження, яке пов'язане із можливим розкраданням коштів "Приватбанку", є хороший прогрес і в інших провадженнях, тому наразі вже наша правоохоронна система має показати результати та дати відповіді українському суспільству щодо того, чи здатна наша держава боротися із такими масштабними злочинами.

ASPI news: Як, на вашу думку, в цій ситуації має діяти українська влада?

По-перше, влада не повинна втручатися у роботу правоохоронних органів. Якщо не буде ніякого перешкоджання, правоохоронна система сама буде працювати і давати результати. Коли наша команда була в Офісі Генерального прокурора, я не чув про конфлікти між правоохоронними інституціями. Всі працювали злагоджено, і тому з'явилася можливіть давати якийсь результат. Власне, переслідування топ-посадовців "Приватбанку" є результатами тієї роботи, яку розпочали ми.

Наразі, якщо є політична воля не втручатися і дати спокійно працювати правоохоронним органам, я думаю, що результат може бути досягнений досить швидко. Один із прикладів – це експертиза, яку ніяк не могла зробити експертна установа СБУ в одному із проваджень щодо "Приватбанку". Але потім, коли ситуація змінилася, і коли правоохоронним органам дали можливість працювати щодо теми Коломойського, її було досить швидко призначено і завершено. Це дало змогу НАБУ рухатися далі, вже в іншому кримінальному провадженні. Як ми бачимо, коли є політична воля, експертиза робиться швидко, якщо її немає – вона губиться в нетрях експертних установ.

ASPI news: Не секрет, що Володимира Зеленського тісно пов'язують із постаттю Ігоря Коломойського. Чи вистачить у нього політичної волі піти проти олігарха?

Я б дуже хотів, щоб Зеленський і надалі залишався рішучим, як, наприклад, у кроках щодо Медведчука та Козака, проти інформаційних каналів, які були зброєю в руках Російської Федерації. Хотілося б вірити, що він буде рішучим і в ситуації з Коломойським. Оскільки певний альянс, який у них був наприкінці 2019 року, призвів до того, що реформи в Україні були заблоковані.

ASPI news: Що Ви думаєте про нинішній стан судової системи в Україні та чи вірите в ефективну судову реформу?

Про стан судової системи я думаю приблизно те ж саме, що і більшість українців. Якщо говорити культурною мовою, то довіра до судової системи десь на рівні статистичної похибки – це означає, що українці судам не довіряють. Для того, щоб це змінити, судова реформа має бути рішучою, але те, що зараз пропонує президент і його Офіс, це не судова реформа. Проблема в тому, що люди, які на сьогодні є радниками президента, кажуть йому приблизно таке: "У нас є можливість контактувати із судами, у вас є можливість отримати певний результат у них. Якщо ми почнемо серйозну судову реформу, ви завтра не отримаєте цих рішень". 

Зеленський має зрозуміти, що, якщо він продовжить підтримувати цю концепцію і співпрацювати із судовою владою, отримуючи певний результат, але покриваючи суддів, через три роки, коли у нього закінчиться президентський строк, інша людина буде сидіти в Офісі президента і інша людина телефонуватиме в суди, і все це може обернутися переслідуванням самого Зеленського. Це не питання персоналій, це питання кожного українця. Треба відмовитися від комфортних умов щодо контролю суддів і перейти до справжньої серйозної реформи. Це можна зробити, і можна зробити швидко.

ASPI news: Як Ви оцінюєте роботу Вашої наступниці, генеральної прокурорки Ірини Венедіктової?

Якщо подивитися на нинішній рівень довіри суспільства до Офісу генпрокурора, він буде десь таким, як і до суддів – це і є характеристикою її роботи. Мені не подобається, що зараз прокуратуру будують за моделлю "Ока государєвого" і правоохоронної дубини. Та реформа, яку ми намагалися зробити, сьогодні заблокована. Ми хотіли зробити Офіс генпрокурора незалежним від олігархів і політиків, але, на жаль, сьогодні ми не бачимо незалежності цієї структури. Я сказав би, що Офіс генпрокурора є лояльним до Офісу президента, Венедіктова чує побажання, а отже немає незалежної системи у кримінальному слідстві. Це означає, що будь-яка людина не може почуватися у безпеці в Україні. 

ASPI news: Які Ваші думки щодо засудження на сім років і три місяці Сергія Стерненка за нібито викрадення людини?

Для мене було досить дивним те, що ця справа, яка дуже повільно п'ять років розглядалася в судах, потім була розглянута і завершена у дуже короткий термін. Остаточну крапку в ній поставить апеляція, але я згадую, що в тих справах, які стосувалися нападів на інших проукраїнських активістів, а їх більш як сімдесят, ми їх  свого часу об'єднали між собою, чомусь такого прогресу немає. Немає прогресу і у тих самих нападах на Стерненка, а це ж усе пов'язані епізоди. Зате епізод зі злочином, який був, можливо, вчинений Стерненком, суд розглянув дуже швидко. Не тільки у мене, але й у багатьох інших людей виникли сумніви щодо неупередженості в цьому питанні. Масові протести, які відбулися, свідчать про те, що люди не довіряють не лише суду у справі Стерненка, а усій судовій системі в Україні.

ASPI news: Хочеться запитати Вас про іще одну резонансну справу, маю на увазі "справу Шеремета". Чи можуть, на Вашу думку, послабити запобіжний захід Андрію Антоненку, який вже другий рік знаходиться за ґратами, хоча докази його причетності до вбивства не є достатньо переконливими?

Ми не можемо вирішувати, чи суттєві докази у цій справі – це вирішує суд. Але оскільки іншим фігурантам "справи Шеремета" було змінено запобіжний захід і вони не знаходяться під вартою, це означає, що немає відповідних ризиків, що Антоненко може впливати на свідків, на слідство чи докази, які вже всі знаходяться в суді. Я думаю, що є раціональним і цілком обґрунтованим теж змінити йому запобіжний захід на такий, який не пов'язаний із триманням під вартою.

Нагадаємо, що раніше американські санкції Коломойському прокоментував ASPI news колишній міністр закордонних справ (2014-2019) Павло Клімкін. Також з цього питання свою думку висловив голова партії "Слуга народу" Олександр Корнієнко.