Конституційна криза в Україні, – політолог Бала спрогнозував наслідки ініціатив Зеленського та Разумкова для її подолання

Верховна Рада розглядає два проєкти подолання конституційної кризи в Україні. Чи зможуть нардепи розв’язати проблему, щоб їх рішення влаштувало міжнародних донорів України, досліджувало ASPI news.

Днями Володимир Зеленський заявив, що проблема відновлення кримінальної відповідальності за неправдиве або невчасне декларування для чиновників, силовиків, суддів та депутатів невдовзі буде розв’язана, бо Офіс президента вже подав до Ради відповідний законопроєкт. Також в парламенті на розгляді знаходиться альтернативний документ, підготовку якого пов'язують зі спікером Дмитром Разумковим.

Нагадаємо, у жовтні Конституційний Суд визнав норму про кримінальну відповідальність за неправдиве декларування неконституційною. Після цього в державі почалася масштабна конституційна криза, оскільки західні донори оцінили такий крок суду як наступ на антикорупційну інфраструктуру України.

Під будівлею КС у Києві зібралися чисельні активісти, палили димові шашки та пропонували суддям виїхати до Ростова. Зеленський тоді запропонував парламенту  звільнити всіх суддів КСУ. Оскільки, ця пропозиція суперечила Конституції, то справу було відкладено. Втім, довго проблема не могла бути не розв’язаною, бо боротьба з корупцією була однією з вимог МВФ, гроші від якого наразі конче потрібні Україні.

Законопроєкт Зеленського пом’якшує відповідальність за неправдиве декларування, у порівнянні зі скасованою КСУ попередньою нормою. Так, якщо відомості в декларації відрізняються від правдивих на суму від 1,06 до 4,23 мільйона гривень, пропонується покарання у вигляді штрафу від 2500 до 3500 неоподатковуваних мінімумів (від 42,5 тисяч до 59,5 тисяч гривень).

У разі, якщо відомості в декларації відрізняються від правдивих на суму понад 4,378 мільйона гривень (понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), тоді передбачено покарання у вигляді штрафу від 3500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 59,5 тисяч до 85 тисяч гривень), або позбавлення волі на термін до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.

На відміну від президентського, парламентський законопроєкт взагалі не передбачає ув’язнення за неправдиве декларування. У якості покарання пропонується лише штрафи та заборона обіймати певні посади.

Хай там як, проте вітчизняні антикорупційні громадські організації вже заявили про несприйняття обох законопроєктів. Тому питання, чи розв’яжуть депутати конституційну кризу, щоб це влаштувало західних партнерів України, залишається відкритим.

"Потрібно розуміти, що питання декларування статків чиновників було одним з головних при наданні українцям безвізу з країнами Євросоюзу, – зазначив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Тому, коли ці зобов’язання України були порушені, потрібно було терміново запроваджувати хоча б якісь перехідні рішення для виправлення ситуації. Цього не було зроблено. Наразі постає нагальне питання збереження обличчя та репутації нашої країни. А далі потрібно реально розв’язати питання Конституційного Суду в принципі".

Політолог вважає, що такий орган нам не потрібний взагалі, бо не у всіх демократичних країнах існує Конституційний Суд. З його функціями успішно впорається окрема палата Верховного Суду. Фахівець зазначає, що вітчизняний КС за час функціонування дискредитував себе повністю. Починаючи з другого терміну президента Леоніда Кучми, продовжуючи узурпацією влади Віктором Януковичем й, закінчуючи атакою на антикорупційну інфраструктуру України.

"Якщо КС як інституція залишиться, потрібно буде змінити порядок формування складу суддів. Щоб орган був політично незаангажованим. Скажімо, Конституційний Суд Німеччини формується лише за умови консенсусу між коаліцією та парламентською опозицією, або за наявністю 2/3 голосів. І це забезпечує політичну незалежність суддів. Такі приклади нам потрібно брати на озброєння. А в нашій країні частину суддів КСУ взагалі обирає з'їзд суддів – таке собі корпоративне зібрання. Не можуть службовці, яких не обирав народ, вирішувати правила життя для усіх. Щоб суддям довіряли, вони повинні бути святіше Папи Римського, а у нас це, безумовно, не можливо. Я переконаний, що суддів КСУ має обирати Верховна Рада ¾ голосів нардепів", – підсумовує Бала.