Конституційна криза в Україні, – політолог Бала спрогнозував наслідки ініціатив Зеленського та Разумкова для її подолання
Верховна Рада розглядає два проєкти подолання конституційної кризи в Україні. Чи зможуть нардепи розв’язати проблему, щоб їх рішення влаштувало міжнародних донорів України, досліджувало ASPI news.
Днями Володимир Зеленський заявив, що проблема відновлення кримінальної відповідальності за неправдиве або невчасне декларування для чиновників, силовиків, суддів та депутатів невдовзі буде розв’язана, бо Офіс президента вже подав до Ради відповідний законопроєкт. Також в парламенті на розгляді знаходиться альтернативний документ, підготовку якого пов'язують зі спікером Дмитром Разумковим.
Нагадаємо, у жовтні Конституційний Суд визнав норму про кримінальну відповідальність за неправдиве декларування неконституційною. Після цього в державі почалася масштабна конституційна криза, оскільки західні донори оцінили такий крок суду як наступ на антикорупційну інфраструктуру України.
Під будівлею КС у Києві зібралися чисельні активісти, палили димові шашки та пропонували суддям виїхати до Ростова. Зеленський тоді запропонував парламенту звільнити всіх суддів КСУ. Оскільки, ця пропозиція суперечила Конституції, то справу було відкладено. Втім, довго проблема не могла бути не розв’язаною, бо боротьба з корупцією була однією з вимог МВФ, гроші від якого наразі конче потрібні Україні.
Законопроєкт Зеленського пом’якшує відповідальність за неправдиве декларування, у порівнянні зі скасованою КСУ попередньою нормою. Так, якщо відомості в декларації відрізняються від правдивих на суму від 1,06 до 4,23 мільйона гривень, пропонується покарання у вигляді штрафу від 2500 до 3500 неоподатковуваних мінімумів (від 42,5 тисяч до 59,5 тисяч гривень).
У разі, якщо відомості в декларації відрізняються від правдивих на суму понад 4,378 мільйона гривень (понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб), тоді передбачено покарання у вигляді штрафу від 3500 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 59,5 тисяч до 85 тисяч гривень), або позбавлення волі на термін до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на термін до трьох років.
На відміну від президентського, парламентський законопроєкт взагалі не передбачає ув’язнення за неправдиве декларування. У якості покарання пропонується лише штрафи та заборона обіймати певні посади.
Хай там як, проте вітчизняні антикорупційні громадські організації вже заявили про несприйняття обох законопроєктів. Тому питання, чи розв’яжуть депутати конституційну кризу, щоб це влаштувало західних партнерів України, залишається відкритим.
"Потрібно розуміти, що питання декларування статків чиновників було одним з головних при наданні українцям безвізу з країнами Євросоюзу, – зазначив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. – Тому, коли ці зобов’язання України були порушені, потрібно було терміново запроваджувати хоча б якісь перехідні рішення для виправлення ситуації. Цього не було зроблено. Наразі постає нагальне питання збереження обличчя та репутації нашої країни. А далі потрібно реально розв’язати питання Конституційного Суду в принципі".
Політолог вважає, що такий орган нам не потрібний взагалі, бо не у всіх демократичних країнах існує Конституційний Суд. З його функціями успішно впорається окрема палата Верховного Суду. Фахівець зазначає, що вітчизняний КС за час функціонування дискредитував себе повністю. Починаючи з другого терміну президента Леоніда Кучми, продовжуючи узурпацією влади Віктором Януковичем й, закінчуючи атакою на антикорупційну інфраструктуру України.
"Якщо КС як інституція залишиться, потрібно буде змінити порядок формування складу суддів. Щоб орган був політично незаангажованим. Скажімо, Конституційний Суд Німеччини формується лише за умови консенсусу між коаліцією та парламентською опозицією, або за наявністю 2/3 голосів. І це забезпечує політичну незалежність суддів. Такі приклади нам потрібно брати на озброєння. А в нашій країні частину суддів КСУ взагалі обирає з'їзд суддів – таке собі корпоративне зібрання. Не можуть службовці, яких не обирав народ, вирішувати правила життя для усіх. Щоб суддям довіряли, вони повинні бути святіше Папи Римського, а у нас це, безумовно, не можливо. Я переконаний, що суддів КСУ має обирати Верховна Рада ¾ голосів нардепів", – підсумовує Бала.
ПолітикаГенеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
ПолітикаПопри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
ПолітикаМіністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.
ПолітикаУкраїнські військові експерти заявили, що іранські дрони-камікадзе «Shahed», які Росія активно застосовує проти українських міст та енергетичної інфраструктури, мають обмежений ресурс і можуть використовуватися лише до літа 2026 року.
ПолітикаУ сучасній війні перемагає не лише той, хто має силу, а й той, хто зберігає холодну концентрацію в умовах постійного тиску. Штурмовий підрозділ ГУР МО України «Артан Х», що діє у складі спецпідрозділу «Артан», працює саме за таким принципом — зосередженість на завданні попри шум війни.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про скасування запланованих переговорів із Росією, пояснивши це відсутністю конструктивної позиції Кремля. За його словами, Москва намагається використати переговорний процес як інструмент тиску та пропаганди, а не як реальний шлях до миру.
ПолітикаБританське видання The Telegraph опублікувало аналітичний матеріал, у якому розглянуло стратегічні помилки Володимира Путіна у війні проти України.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни (ISW) заявили, що російська влада планує продовжувати агресію проти України щонайменше до вересня 2026 року.
ПолітикаУ ексклюзивному інтерв’ю італійському виданню Corriere della Sera президент Володимир Зеленський детально описав поточний стан російської армії та перспективи війни. За його словами, РФ зазнає катастрофічних втрат, які фактично паралізували її наступальний потенціал.
ПолітикаГенеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що атаки на військові об’єкти Ірану можуть послабити його здатність шкодити Україні. За його словами, Тегеран став одним із ключових факторів російської війни проти України, адже постачає Москві дрони-камікадзе, які регулярно атакують українські міста та енергетичну інфраструктуру.
ПолітикаПопри очікування, дата та місце проведення наступного раунду тристоронніх мирних переговорів між Україною, США та Росією залишаються невизначеними. Джерела в українській делегації повідомили, що наразі немає узгодженого графіка, хоча попередньо зустріч планувалася на 5–6 березня.
ПолітикаМіністерство закордонних справ України оголосило про виклик тимчасового повіреного Угорщини після заяв Москви та Будапешта щодо передачі українських військовополонених. У відомстві наголосили, що Росія та Угорщина перетворили гуманітарне питання звільнення людей на інструмент політичного піару перед виборами в Угорщині.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий до продовження тристоронніх мирних переговорів, однак їхній формат і подальший розвиток напряму залежать від позиції Вашингтона та Москви.