Посадок не буде: Конституційний суд України скасував кримінальну відповідальність чиновників та суддів за приховування статків

КСУ фактично стимулював українських чиновників записувати власне майно на родичів. Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання чиновників за недостовірне декларування.

27 жовтня Конституційний суд розглянув справу за 47 нардепів, переважно від фракції ОПЗЖ, щодо відповідності Основному закону окремих положень нормативних актів "Про запобігання корупції", "Про прокуратуру", "Про Національне антикорупційне бюро України", "Про Державне бюро розслідувань", "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", Кримінального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України.

Таємні рішення КСУ та Верховної Ради

Пленарне засідання відбувалося у закритому режимі та жодних повідомлень щодо його результатів немає. Проте того ж дня на сайті КСУ з'явилася новина про зустріч голови суду Олександра Тупицького з послом Японії в Україні Такаші Кураі, головою представництва Євросоюзу Матті Маасікасом та тимчасовим повіреним у справах США в Україні Крістіною Квін. Повідомляється, що іноземні гості оговорили з суддею діяльність КСУ "в аспекті відповідності конституційним правилам та принципам мети створення та завдань системи антикорупційних органів".

Проте відбувся витік інформації, й ЗМІ оприлюднили дані, що КСУ визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання чиновників за недостовірне декларування. Ця стаття КК передбачала відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі до двох років за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Загалом, останнім часом навколо антикорупційної вертикалі, створеної за минулої влади, виникає забагато скандалів. Нагадаємо, ще у серпні КСУ визнав неконституційним указ п’ятого президента Петра Порошенка про призначення директором НАБУ Артема Ситника. А 27 жовтня знаменитий Окружний адмінсуд Києва ухвалив рішення, згідно з яким Ситник має передати свої повноваження одному зі своїх заступників протягом місяця. "Після прийняття рішення КСУ Ситник Артем з 28.08.2020 р. достроково втратив повноваження директора НАБУ", – йдеться у повідомленні суду.

Також у серпні пішов у відставку керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький. Парламент 17 вересня ухвалив постанову №4104 про визначення представників до складу комісії, яка обиратиме голову Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на заміну Холодницькому. Зазначимо, що постанову не підтримали нардепи з фракцій "Голос", "Європейська солідарність" та "Батьківщина". Спікер парламенту Дмитро Розумков взагалі не брав участь у голосуванні. А нардеп від "Голосу" Олександра Устінова повідомила, що новообрані члени комісії самі не можуть пояснити походження свого майна, тому вони будуть захищати корупціонерів.

Не дивно, що проблемою незалежності антикорупційних органів України останнім часом постійно дорікають міжнародні донори нашої держави. Так, наприкінці вересня до Києва приїздив віцепрезидент Єврокомісії, комісар з іноземних справ Жозеп Боррель. Єврочиновник зустрівся з Володимиром Зеленським, обіцяв сприяти виділенню Україні 1,2 мільярди євро макрофінансової допомоги для виходу з коронакризи, проте лише за умов виконання нашою країною меморандуму про співпрацю з МВФ (було зроблено) та посилення "верховенство права". Ймовірно, останній пункт стосувався побажання Європарламенту припинити тиск на директора НАБУ Ситника та змінити процедуру визначення членів комісії, котрі будуть призначати главу САП. Зрештою, про це ж західні партнери нагадали Зеленському й під час саміту Україна-ЄС 6-7 жовтня 2020 року.

Наразі повний текст рішення КСУ про неконституційність статті 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування, досі не опублікований на офіційному сайті установи, тому спалах активності, як збоку антикорупційних організацій, так і іноземних послів, можна зрозуміти.

Заможні родичі

Увечері, 27 жовтня, на ще не оприлюднене рішення КСУ відреагував Офіс президента. "Очікуємо публікації повного тексту рішення Конституційного Суду в цій справі. Усвідомлюємо, що рішення Конституційного Суду остаточні та не підлягають оскарженню. Але остаточним і таким, що не підлягає оскарженню, є також і прагнення України до повноцінного приєднання до європейських та євроатлантичних структур. Невіддільною частиною цього прагнення є обов’язок подолати корупцію в Україні, зробивши національну політику чистою. Президент обов’язково використає своє право на законодавчу ініціативу, щоб відновити сталу та максимально ефективну роботу системи електронного декларування та невідворотність відповідальності за умисне порушення цих правил. Українські посадовці та депутати продовжать декларувати своє майно та доходи, а антикорупційні органи матимуть необхідні повноваження для їхньої перевірки та притягнення порушників до відповідальності", – йдеться у повідомленні.

Того ж дня трапився ще один витік інформації, за яким рішення КСУ виглядало вже не так жахливо та однозначно. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення та подачу електронних декларацій навіть не збиралися скасовувати. Були визнані неконституційними два пункти. А саме – кримінальна відповідальність за недостовірні відомості при подачі чиновниками і нардепами електронних декларацій, а також частина контролюючих повноважень Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

Про що йдеться? Кримінальна відповідальність наступає за декларування завідомо недостовірних відомостей щодо майна або інших матеріальних активів на суму, що перевищує 250 прожиткових мінімумів (станом на сьогодні, це – 2118 гривень * 250 = 529500 гривень). Проте чиновник повинен вносити до електронної декларації відомості не лише про себе, але й про членів родини, котрі проживають з ним. Тому КСУ вирішив, що декларант не має відповідати за неточну або недостовірну інформацію, яку надають треті особи.

За підсумками зустрічі з головою Конституційного суду Олександром Тупицьким голова представництва Євросоюзу Матті Маасікас написав у Twitter 27 жовтня: "Плідна зустріч представництва ЄС в Україні та посольства США в Україні з головою Конституційного суду України. Ми обговорили низку питань, що становлять обопільний інтерес, зокрема важливість прозорості та збереження досягнень Революції Гідності 2014 року".

Не відомо, чи заспокоїв голова КСУ західних партнерів України, проте, зважаючи на те, що вітчизняний чиновник традиційно записує саме на родичів власне рухоме й нерухоме майно, бізнес, цінні папери тощо, рішення Конституційного суду щодо декриміналізації порушень правил декларування буде для чинних державних діячів дуже на часі.