Конституційна реформа в Росії є результатом провалу плану Путіна об'єднання з Білоруссю, - Bloomberg
У Росії можуть початися конституційні реформи та повна зміна уряду у зв'язку з провалом плану президента РФ Володимира Путіна створити нову державу з Білоруссю.
Про це у своїй публікації повідомило видання Bloomberg, пише eadaily.com
Повідомляється, що Bloomberg, спираючись на відомості від двох інсайдерів з апарату чиновників, повідомило, що на переговорах у грудні Путін намагався переконати Лукашенка реалізувати до кінця підписаний 20 років тому договір про союзну державу.
Автор публікації вважає, що виникнення Союзної держави дало б можливість Путіну утриматися в кріслі президента РФ після 2024 року, взявши на себе управління вже нової держави.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко, у свою чергу, вважає, що його країна повинна залишатися незалежною і відхилив пропозицію Путіна. Про це Лукашенко повідомив в інтерв'ю Олексію Венедиктову.
У зв'язку з провалом задуму об'єднати Росію з Білоруссю, в Кремлі заговорили про конституційні реформи та розпуск уряду РФ.
Згідно з інформацією Blooomberg, Лукашенко після відмови від пропозиції Путіна, змушений "розплачується за це", в тому числі, відсутністю постачання російської нафти.
При цьому наголошується, що Білорусь залишається "найважливішою ланкою в путінській ідеї розширення Митного союзу".
На думку Blooomberg, у Лукашенка залишається лише варіанти, які він може розіграти в разі посилення тиску Росії: обмежити або перекрити транзит енергоносіїв на захід, саботувати інтеграційні процеси на пострадянському просторі й відмовити Росії в продовженні оренди майданчиків для військових баз в Республіці.
У свою чергу, видання Московський комсомолець навів слова прес-секретаря російського глави Дмитра Пєскова, який заявив, що президент РФ не пропонував президенту Білорусі об'єднання з Росією
"Це не так. Вони говорили про поглиблення союзної інтеграції в рамках Союзної держави", - зазначив представник Кремля.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.
ПолітикаГлава держави підкреслив, що традиційні механізми захисту не гарантують Україні стабільності. На його думку, лише передача ядерної зброї у рамках західних гарантій може стати справжнім щитом від майбутніх загроз.
ПолітикаГлава держави заявив, що організація мирних переговорів залишається складним процесом. Москва намагається диктувати свої вимоги, які суперечать суверенітету України, а це робить будь-який діалог фактично неможливим.
ПолітикаРосійський режим визнає, що війна проти України блокує економічні відносини з Вашингтоном. Дмитро Пєсков заявив, що після завершення конфлікту Кремль готовий розглядати співпрацю зі Сполученими Штатами, але поки що мирні переговори залишаються замороженими.
ПолітикаГолова уряду Нідерландів заявив, що атаки на українську енергетику — це сигнал для всього Заходу. Москва здатна застосувати ті самі методи проти країн НАТО, тому союзники мають зміцнювати захист критичної інфраструктури.
ПолітикаПід час зустрічі міністрів закордонних справ G7 виникла гостра суперечка: США наполягають на підтримці їхньої операції проти Ірану, тоді як європейські країни заявляють, що їхня головна війна — це Україна, і саме там потрібно концентрувати зусилля.
ПолітикаСили оборони України системно атакують російські нафтобази, позбавляючи Москву прибутків від експорту “чорного золота”. Аналітики наголошують: удари по енергетичній інфраструктурі стають стратегічним інструментом у війні, адже вони підривають здатність Кремля фінансувати агресію.
ПолітикаМарко Рубіо заявив, що гарантії безпеки можуть надаватися лише після завершення війни, а не під час бойових дій. Він підкреслив, що Вашингтон не висував умов щодо територіальних поступок і остаточне рішення завжди залишається за Україною.
ПолітикаНа тлі дискусій про конфлікти на Близькому Сході європейські дипломати заявили, що саме війна Росії проти України є ключовим викликом для безпеки Європи. Вони закликали союзників зосередити ресурси на підтримці Києва, адже від його стійкості залежить майбутнє континенту.
ПолітикаБрюссель планує запровадити черговий пакет санкцій проти Росії, зосереджений на енергетичному секторі та фінансових каналах. Мета — зменшити доходи Москви від експорту та ускладнити її можливості фінансувати війну проти України.
ПолітикаЄвропейський Союз оголосив про масштабну ініціативу підтримки України: союзники забезпечать Київ сучасними системами протиповітряної оборони та додатковими ресурсами для зміцнення армії. Це рішення ухвалене у відповідь на посилення російських ударів по енергетичній та цивільній інфраструктурі.