Конституційна реформа в Росії є результатом провалу плану Путіна об'єднання з Білоруссю, - Bloomberg
У Росії можуть початися конституційні реформи та повна зміна уряду у зв'язку з провалом плану президента РФ Володимира Путіна створити нову державу з Білоруссю.
Про це у своїй публікації повідомило видання Bloomberg, пише eadaily.com
Повідомляється, що Bloomberg, спираючись на відомості від двох інсайдерів з апарату чиновників, повідомило, що на переговорах у грудні Путін намагався переконати Лукашенка реалізувати до кінця підписаний 20 років тому договір про союзну державу.
Автор публікації вважає, що виникнення Союзної держави дало б можливість Путіну утриматися в кріслі президента РФ після 2024 року, взявши на себе управління вже нової держави.
Президент Білорусі Олександр Лукашенко, у свою чергу, вважає, що його країна повинна залишатися незалежною і відхилив пропозицію Путіна. Про це Лукашенко повідомив в інтерв'ю Олексію Венедиктову.
У зв'язку з провалом задуму об'єднати Росію з Білоруссю, в Кремлі заговорили про конституційні реформи та розпуск уряду РФ.
Згідно з інформацією Blooomberg, Лукашенко після відмови від пропозиції Путіна, змушений "розплачується за це", в тому числі, відсутністю постачання російської нафти.
При цьому наголошується, що Білорусь залишається "найважливішою ланкою в путінській ідеї розширення Митного союзу".
На думку Blooomberg, у Лукашенка залишається лише варіанти, які він може розіграти в разі посилення тиску Росії: обмежити або перекрити транзит енергоносіїв на захід, саботувати інтеграційні процеси на пострадянському просторі й відмовити Росії в продовженні оренди майданчиків для військових баз в Республіці.
У свою чергу, видання Московський комсомолець навів слова прес-секретаря російського глави Дмитра Пєскова, який заявив, що президент РФ не пропонував президенту Білорусі об'єднання з Росією
"Це не так. Вони говорили про поглиблення союзної інтеграції в рамках Союзної держави", - зазначив представник Кремля.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.