Кремль корумпує другорядних чиновників Європи, – політолог про антиукраїнську заяву президента Хорватії
Президент Хорватії Зоран Миланович назвав Революцію Гідності в Україні "державним переворотом" та заявив, що нашій державі нема місця в НАТО. Чому Хорватія продовжить підтримувати Україну попри подібні заяви, пояснив нардеп III-VI скликань Тарас Чорновіл.
"Європейські чиновники також люблять чорну ікру, золоті брязкальця з діамантами та дорогі шуби для своїх дружин і коханок. А вибори президента в країнах, де ця посада не є визначальною, дуже часто проходять в атмосфері популізму й активізації нижчих інстинктів базових груп виборців. Так уже було в Чехії, де був куплений Москвою президент Мілош Земан. Але сьогодні Прага займає солідарну з нами позицію й до Земана ніхто не прислуховується. Така ж історія й з численними продажними керівниками ПАРЄ та Ради Європи", – зазначив Чорновіл.
Експерт нагадав, що президент Хорватії має вкрай обмежені повноваження. Тому головною політичною фігурою в цій країні є обраний парламентом прем'єр-міністр.
"Чинний прем'єр Андрей Пленкович раніше був депутатом Європарламенту, де обіймав посаду заступника голови комітету з закордонних справ. Був головою комітету парламентської співпраці між Україною та ЄС. Тому в Хорватії українські тили прикриті. При тому Хорватія – парламентська республіка, в якій партія президента опинилася в опозиції. А прем'єр уже вибачився за недоречні вислови їхнього президента та запевнив у послідовності та незмінності хорватської політики, зокрема, стосовно України. Тому ситуація із хорватським інцидентом не відрізняється від чеської. А є зайвим підтвердженням того, як Москва корумпує західних лідерів та лише добавляє образу ворога російському ведмедеві", – підсумував Чорновіл.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.