Кулеба оголосив основну мету України на Саміті миру у Швейцарії
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що принцип територіальної цілісності має лежати в основі будь-якого плану врегулювання у війні. За його словами, саме з цього питання Україна зараз веде переговори з Китаєм.
Глава дипломатичного відомства наголосив, що Україна перебуває в активному діалозі з Китаєм щодо бачення шляхів досягнення миру. Про це Кулеба розповів в інтерв'ю "Укрінформу".
Міністр зазначив, що зараз Київ намагається переконати Пекін у тому, що принцип територіальної цілісності є фундаментальним. Також Кулеба наголосив, що саме цей принцип має лежати в основі будь-якого плану врегулювання. "Ми переконані, що саме Формула миру є тією основою, яка дає можливість просуватися до справедливого миру, заснованому на принципі територіальної цілісності та поваги до Статуту ООН", – сказав глава МЗС.
Він пояснив, що зараз між Україною та Китаєм продовжується активний діалог на цю тему. Київ відповів публічно на китайську позицію, а цього тижня в Пекіні відбулися перші за багато років політичні консультації між міністерствами закордонних справ двох країн. "Ми також переконані, що участь Китаю в Саміті миру була б правильним кроком, який наблизив би мир і продемонстрував дійсно збалансовану позицію Пекіна щодо російсько-української війни", – заявив Кулеба.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.
Юрій Ігнат підтвердив: ніч на 24 травня стала однією з наймасштабніших атак Росії по Україні — понад 690 засобів повітряного нападу, включно з балістичними ракетами, «Кинджалами», «Цирконами» та сотнями дронів, були спрямовані передусім на Київ.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга після нічної масованої атаки Росії закликав союзників подвоїти підтримку України — від посилення санкцій до інвестицій в оборонну промисловість.
Президент Володимир Зеленський після нічної атаки Росії на Київ заявив, що Путін воює не армією, а ракетами проти житлових будинків і шкіл.
Українські атаки дронами по Москві змінюють ставлення росіян до війни, руйнуючи міф про “далеку спецоперацію” та змушуючи Кремль визнавати вразливість столиці.
Президент Росії Володимир Путін більше не може приховувати від власного народу поразки на фронті, визнаючи провал наступів і втрати, які раніше замовчувалися, тоді як Україна демонструє здатність диктувати хід війни.
Радник Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що активна фаза війни може завершитися вже восени, якщо літній наступ російської армії остаточно провалиться, відкривши шлях до врегулювання, скасування воєнного стану та підготовки виборів.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Сибіга: "удар по МЗС і музеях Києва — злочин проти пам’яті"У ніч на 24 травня Росія здійснила масований комбінований удар по Україні, застосувавши понад 90 ракет і сотні дронів. У Києві постраждали десятки людей, а серед руйнувань — будівля Міністерства закордонних справ, Національний художній музей, філармонія, університети та церкви.