Кулеба пояснив, чи міг Трамп запобігти вторгненню Росії в Україну (Відео)
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив переконання, що повномасштабна війна Росії проти України у 2022 році була неминучою. Проте її початок можна було б відтермінувати.
Про це він розповів в інтерв'ю для BBC. Таким чином Кулеба прокоментував заяву Дональда Трампа, який стверджує, що міг би запобігти вторгненню, якби залишався на посаді президента США. "Ця війна мала статися, уникнути її було неможливо. Але відтермінувати її на місяці – це цілком реальний сценарій", – сказав Кулеба.
На його думку, рішення Путіна розпочати агресію ґрунтувалося на його впевненості в слабкій реакції Заходу. Путін вважав, що світові лідери будуть і далі дотримуватися пасивної політики та уникатимуть рішучих кроків у відповідь на агресію.
Ексміністр наголосив, що обережна стратегія провідних західних країн, зокрема США і Німеччини, які прагнули уникнути "ескалації", суттєво послабила позиції України в протистоянні з Росією. За його словами, якби міжнародна спільнота ще до початку вторгнення діяла жорсткіше, українські сили сьогодні мали б значно кращі умови для оборони.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.
Президент України Володимир Зеленський досяг важливого дипломатичного результату в Парижі, де Україна разом із дев’ятьма європейськими державами офіційно започаткувала Антибалістичну коаліцію.
Президент України Володимир Зеленський під час візиту до Парижа провів переговори з президентом Франції Емманюелем Макроном, у ході яких відзначив французького лідера орденом Свободи — однією з найвищих державних нагород України.
Російський правитель Володимир Путін заявив про намір продовжити інтенсивні удари по території України, давши зрозуміти, що Кремль не збирається згортати військову кампанію попри зростаючий міжнародний тиск і нові пакети підтримки Києва.
Начальник Офісу президента України Кирило Буданов став однією з ключових фігур у формуванні сучасної української стратегії виснаження Росії, яка дедалі сильніше впливає на військовий і економічний потенціал країни-агресора.
Верховна представниця Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас прокоментувала оновлення українського уряду, наголосивши, що Брюссель очікує від нового складу Кабінету міністрів безперервного виконання реформ, необхідних для вступу України до ЄС.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга закликав країни Європейського Союзу підтримати створення спільної антибалістичної системи під українським лідерством, наголосивши, що саме ліквідація російської переваги у балістичних озброєннях стане одним із ключових факторів безпеки всього європейського континенту.
Україна свідомо не завдає удару по Кримському мосту, хоча має його у переліку законних військових цілей.
Російський правитель Володимир Путін фактично підтвердив, що удари України по логістичній та енергетичній інфраструктурі створили для Москви серйозні труднощі із забезпеченням окупованого Криму.
Наступне засідання міжнародної "Коаліції охочих", яка працює над довгостроковими гарантіями безпеки для України, планують провести безпосередньо в Україні.
Росія може зосередити свої головні удари на енергетичній інфраструктурі столиці, щоб до початку холодів максимально послабити життєзабезпечення Києва.