Кулеба пояснив, чи міг Трамп запобігти вторгненню Росії в Україну (Відео)
Колишній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба висловив переконання, що повномасштабна війна Росії проти України у 2022 році була неминучою. Проте її початок можна було б відтермінувати.
Про це він розповів в інтерв'ю для BBC. Таким чином Кулеба прокоментував заяву Дональда Трампа, який стверджує, що міг би запобігти вторгненню, якби залишався на посаді президента США. "Ця війна мала статися, уникнути її було неможливо. Але відтермінувати її на місяці – це цілком реальний сценарій", – сказав Кулеба.
На його думку, рішення Путіна розпочати агресію ґрунтувалося на його впевненості в слабкій реакції Заходу. Путін вважав, що світові лідери будуть і далі дотримуватися пасивної політики та уникатимуть рішучих кроків у відповідь на агресію.
Ексміністр наголосив, що обережна стратегія провідних західних країн, зокрема США і Німеччини, які прагнули уникнути "ескалації", суттєво послабила позиції України в протистоянні з Росією. За його словами, якби міжнародна спільнота ще до початку вторгнення діяла жорсткіше, українські сили сьогодні мали б значно кращі умови для оборони.
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.