Кулеба пояснив обережність НАТО щодо запрошення України до Альянсу
Причиною вкрай обережного формулювання у комюніке НАТО щодо перспектив членства України є бажання ключових союзників знизити ризики, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
Про це він сказав в інтерв’ю ICTV. Після згадки Кулеби про те, що за зачиненими дверима партнери фактично кажуть, що "питання вирішене, Україна буде в НАТО", його запитали, чому в такому разі формулювання у комюніке саміту дуже нерішуче.
"Думаю, причина в тому, що ключові наші партнери, які реально визначали, наскільки далеко НАТО може зайти у Вільнюсі, побоюються швидкості. Тобто вони абсолютно погоджуються з тим, що Україна "приїде у пункт призначення" і буде членом НАТО. Але у них є страх, що якщо занадто швидко їхати, можна потрапити в аварію. А вони хочуть цього уникнути, вони хочуть безпечно дістатися цієї точки", – пояснив Дмитро Кулеба.
Ведучий зауважив, що в Альянсу була опція "паска безпеки" – зробити для України політичне запрошення, яке ще не створює ніяких зобов’язань. Кулеба відповів, що саме цей аргумент наводила українська сторона, і переконати союзників намагалися місяцями.
Генсек Марк Рютте заявив, що Володимир Путін може лише мріяти про перемогу, адже російська армія зазнає серйозних проблем на полі бою в Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте закликав союзників збільшити інвестиції у підтримку України, аби досягти цільової позначки у $60 мільярдів цього року.
На засіданні у форматі «Рамштайн» союзники озвучили нові дані про втрати російської армії, які свідчать про безпрецедентні масштаби виснаження противника.
Президент України Володимир Зеленський заявив про критичний дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, наголосивши, що ситуація «гірше вже бути не може».
Володимир Зеленський визнав, що остаточне рішення про його можливу участь у наступних президентських виборах ще не ухвалене. Він наголосив, що все залежатиме від завершення війни, настроїв суспільства та особистої розмови з родиною.
Володимир Зеленський пояснив, що не шкодує про свої різкі слова на адресу прем’єра Угорщини Віктора Орбана, які світова преса назвала погрозами.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив у Берліні, що союзники Альянсу протягом 2026 року виділять Україні $60 мільярдів військової допомоги, наголосивши на пріоритеті протиповітряної оборони, дронів та далекобійних боєприпасів.
Володимир Зеленський попередив, що війна на Близькому Сході вже відчутно вплинула на Україну: зростання вартості життя та енергетичні ризики ускладнюють підготовку до наступної зими.
Після наймасовішої атаки дронів і ракет на Київ, Дніпро та Одесу президент Володимир Зеленський заявив, що Росія довела свою ставку на війну й руйнування, а отже не може розраховувати на жодне пом’якшення санкцій. Він закликав світ до посилення тиску та виконання обіцянок допомоги Україні.
Володимир Зеленський оголосив про нову хвилю міжнародної допомоги після «Рамштайну»: сотні мільйонів доларів і євро підуть на дрони, протиповітряну оборону та логістику, а партнери запускають спільні проєкти зі зброєю майбутнього.
Генсек Марк Рютте заявив, що Володимир Путін може лише мріяти про перемогу, адже російська армія зазнає серйозних проблем на полі бою в Україні.
Генсек НАТО Марк Рютте закликав союзників збільшити інвестиції у підтримку України, аби досягти цільової позначки у $60 мільярдів цього року.
На засіданні у форматі «Рамштайн» союзники озвучили нові дані про втрати російської армії, які свідчать про безпрецедентні масштаби виснаження противника.
Президент України Володимир Зеленський заявив про критичний дефіцит ракет для систем протиповітряної оборони Patriot, наголосивши, що ситуація «гірше вже бути не може».