Кулеба пояснив обережність НАТО щодо запрошення України до Альянсу
Причиною вкрай обережного формулювання у комюніке НАТО щодо перспектив членства України є бажання ключових союзників знизити ризики, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
Про це він сказав в інтерв’ю ICTV. Після згадки Кулеби про те, що за зачиненими дверима партнери фактично кажуть, що "питання вирішене, Україна буде в НАТО", його запитали, чому в такому разі формулювання у комюніке саміту дуже нерішуче.
"Думаю, причина в тому, що ключові наші партнери, які реально визначали, наскільки далеко НАТО може зайти у Вільнюсі, побоюються швидкості. Тобто вони абсолютно погоджуються з тим, що Україна "приїде у пункт призначення" і буде членом НАТО. Але у них є страх, що якщо занадто швидко їхати, можна потрапити в аварію. А вони хочуть цього уникнути, вони хочуть безпечно дістатися цієї точки", – пояснив Дмитро Кулеба.
Ведучий зауважив, що в Альянсу була опція "паска безпеки" – зробити для України політичне запрошення, яке ще не створює ніяких зобов’язань. Кулеба відповів, що саме цей аргумент наводила українська сторона, і переконати союзників намагалися місяцями.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що його рішення щодо найвищої польської державної відзнаки для президента України Володимира Зеленського пов’язане не з політичною кон’юнктурою, а з гострими історичними суперечками між Варшавою та Києвом.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що відповідальність за нове загострення у відносинах між Варшавою та Києвом лежить на українській стороні.
Посол України заявив, що будь-які конфлікти та взаємні звинувачення між Києвом і Варшавою можуть стати вигідними лише Росії, яка намагається послабити єдність партнерів України.
Президент України Володимир Зеленський вирішив повернути орден Білого Орла, яким його нагородила Польща у 2023 році, на тлі загострення українсько-польських відносин через суперечку навколо історичної пам’яті.
Голова Офісу президента України Кирило Буданов вирішив повернути одну з найвищих польських державних відзнак для іноземців, заявивши про незгоду з рішенням польської сторони щодо українсько-польського історичного питання.
Другий президент України Леонід Кучма заявив про відмову від ордена Білого Орла, яким його нагородила Польща у 1997 році, після рішення Варшави позбавити цієї відзнаки Володимира Зеленського.
Дональд Трамп заявив, що не вважає себе прихильником України, однак його слова прозвучали на тлі активних переговорів про завершення війни та можливу роль США у дипломатичному процесі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Олександр Лукашенко отримав обмежений час для демонтажу обладнання на території Білорусі, яке, за даними Києва, використовується Росією для керування та коригування ударних дронів по Україні.
Російське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
Аналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що його рішення щодо найвищої польської державної відзнаки для президента України Володимира Зеленського пов’язане не з політичною кон’юнктурою, а з гострими історичними суперечками між Варшавою та Києвом.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що відповідальність за нове загострення у відносинах між Варшавою та Києвом лежить на українській стороні.
Посол України заявив, що будь-які конфлікти та взаємні звинувачення між Києвом і Варшавою можуть стати вигідними лише Росії, яка намагається послабити єдність партнерів України.
Президент України Володимир Зеленський вирішив повернути орден Білого Орла, яким його нагородила Польща у 2023 році, на тлі загострення українсько-польських відносин через суперечку навколо історичної пам’яті.