Кулеба пояснив обережність НАТО щодо запрошення України до Альянсу
Причиною вкрай обережного формулювання у комюніке НАТО щодо перспектив членства України є бажання ключових союзників знизити ризики, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
Про це він сказав в інтерв’ю ICTV. Після згадки Кулеби про те, що за зачиненими дверима партнери фактично кажуть, що "питання вирішене, Україна буде в НАТО", його запитали, чому в такому разі формулювання у комюніке саміту дуже нерішуче.
"Думаю, причина в тому, що ключові наші партнери, які реально визначали, наскільки далеко НАТО може зайти у Вільнюсі, побоюються швидкості. Тобто вони абсолютно погоджуються з тим, що Україна "приїде у пункт призначення" і буде членом НАТО. Але у них є страх, що якщо занадто швидко їхати, можна потрапити в аварію. А вони хочуть цього уникнути, вони хочуть безпечно дістатися цієї точки", – пояснив Дмитро Кулеба.
Ведучий зауважив, що в Альянсу була опція "паска безпеки" – зробити для України політичне запрошення, яке ще не створює ніяких зобов’язань. Кулеба відповів, що саме цей аргумент наводила українська сторона, і переконати союзників намагалися місяцями.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон категорично відкинув твердження, що саме його візит до Києва у квітні 2022 року нібито зірвав мирні переговори між Україною та Росією.
Росія нарощує застосування балістичних ракет проти України, тоді як запаси ракет-перехоплювачів для американських систем Patriot у Києва скорочуються.
Україна за останні місяці продемонструвала Сполученим Штатам, що має власні важелі впливу на перебіг війни з Росією.
Російські військові після початку повномасштабного вторгнення стратили щонайменше 345 українських військовослужбовців, які вже припинили опір і здалися в полон.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна опинилася під значно більшим ракетним тиском, ніж торік, тоді як її запаси засобів перехоплення скоротилися у 2,5 раза.
Повітряні сили України змінили формат ранкових зведень про масовані російські атаки, прибравши з них точні дані щодо кількості запущених і знешкоджених балістичних ракет.
Президент України Володимир Зеленський вважає реальною загрозу того, що Росія може спробувати розширити війну за межі України та перевірити готовність НАТО до прямого протистояння. За його словами,
Володимир Путін заявив про готовність Росії силою затримувати торговельні судна європейських країн далеко за межами тих акваторій, де можуть виникнути проблеми з російським «тіньовим флотом».
Виконувач обов’язків міністра оборони Євгеній Хмара заявив, що Україна не збирається зупинятися після масштабної операції в Новоросійську.
Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон категорично відкинув твердження, що саме його візит до Києва у квітні 2022 року нібито зірвав мирні переговори між Україною та Росією.
Росія нарощує застосування балістичних ракет проти України, тоді як запаси ракет-перехоплювачів для американських систем Patriot у Києва скорочуються.
Україна за останні місяці продемонструвала Сполученим Штатам, що має власні важелі впливу на перебіг війни з Росією.
Російські військові після початку повномасштабного вторгнення стратили щонайменше 345 українських військовослужбовців, які вже припинили опір і здалися в полон.