Кулеба пояснив обережність НАТО щодо запрошення України до Альянсу
Причиною вкрай обережного формулювання у комюніке НАТО щодо перспектив членства України є бажання ключових союзників знизити ризики, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
Про це він сказав в інтерв’ю ICTV. Після згадки Кулеби про те, що за зачиненими дверима партнери фактично кажуть, що "питання вирішене, Україна буде в НАТО", його запитали, чому в такому разі формулювання у комюніке саміту дуже нерішуче.
"Думаю, причина в тому, що ключові наші партнери, які реально визначали, наскільки далеко НАТО може зайти у Вільнюсі, побоюються швидкості. Тобто вони абсолютно погоджуються з тим, що Україна "приїде у пункт призначення" і буде членом НАТО. Але у них є страх, що якщо занадто швидко їхати, можна потрапити в аварію. А вони хочуть цього уникнути, вони хочуть безпечно дістатися цієї точки", – пояснив Дмитро Кулеба.
Ведучий зауважив, що в Альянсу була опція "паска безпеки" – зробити для України політичне запрошення, яке ще не створює ніяких зобов’язань. Кулеба відповів, що саме цей аргумент наводила українська сторона, і переконати союзників намагалися місяцями.
Російські окупаційні війська посилюють тиск на українські позиції на Слобожанському напрямку та намагаються створити так звану "буферну зону" в Харківській і Сумській областях. Втім, українські захисники знають плани противника та ефективно їм протидіють.
Росія перенесла терміни повного захоплення Донбасу на квітень 2026 року, однак і цей дедлайн виглядає не більш реалістичним, ніж усі попередні. За нинішніх темпів просування російських військ реалізація таких планів можлива хіба що не раніше середини 2027 року.
Президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді секретаря РНБО Рустема Умєрова заявив, що представники України в США працюють над документами, які потрібні для закінчення війни.
Нині робота української енергосистеми тримається майже повністю на трьох АЕС - Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій. Про це в етері КИЇВ24 розповіла нардеп Вікторія Войціцька, секретарка Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
В Україні 18 січня продовжувалися відновлювальні роботи після російських обстрілів енергетики, нові ворожі удари відбуваються щоночі. Через складну ситуацію ремонти ведуться цілодобово, також реалізовуються рішення для збільшення імпорту електрики.
У відеозверненні президент Володимир Зеленський попередив, що Росія вже провела розвідку для ударів по нашій інфраструктурі та АЕС.
Резерви Росії майже за чотири роки повномасштабної війни проти України практично вичерпалися. Водночас доходи РФ від продажу нафти та газу у 2025 році впали до п'ятирічного мінімуму і принесли на чверть менше грошей, аніж роком раніше.
Президент Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з керівником ГУР Олегом Іващенком заявив, що Росія готується до подальших ударів по українській енергетиці та інфраструктурі, включно з об'єктами, що обслуговують атомні станції.
Російська Федерація розглядає варіанти удару по підстанціях АЕС, щоб змусити Україну підписати капітуляційні вимоги щодо закінчення війни. У планах Кремля - тотально залишити українців без світла і тепла.
Президент України Володимир Зеленський у відеозверненні розповів про селекторну нараду щодо надзвичайної ситуації в енергетиці.
Російські окупаційні війська посилюють тиск на українські позиції на Слобожанському напрямку та намагаються створити так звану "буферну зону" в Харківській і Сумській областях. Втім, українські захисники знають плани противника та ефективно їм протидіють.
Росія перенесла терміни повного захоплення Донбасу на квітень 2026 року, однак і цей дедлайн виглядає не більш реалістичним, ніж усі попередні. За нинішніх темпів просування російських військ реалізація таких планів можлива хіба що не раніше середини 2027 року.
Президент Володимир Зеленський за підсумками доповіді секретаря РНБО Рустема Умєрова заявив, що представники України в США працюють над документами, які потрібні для закінчення війни.
Нині робота української енергосистеми тримається майже повністю на трьох АЕС - Рівненській, Південноукраїнській та Хмельницькій. Про це в етері КИЇВ24 розповіла нардеп Вікторія Войціцька, секретарка Комітету ВР з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.