Кулеба пояснив обережність НАТО щодо запрошення України до Альянсу
Причиною вкрай обережного формулювання у комюніке НАТО щодо перспектив членства України є бажання ключових союзників знизити ризики, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
Про це він сказав в інтерв’ю ICTV. Після згадки Кулеби про те, що за зачиненими дверима партнери фактично кажуть, що "питання вирішене, Україна буде в НАТО", його запитали, чому в такому разі формулювання у комюніке саміту дуже нерішуче.
"Думаю, причина в тому, що ключові наші партнери, які реально визначали, наскільки далеко НАТО може зайти у Вільнюсі, побоюються швидкості. Тобто вони абсолютно погоджуються з тим, що Україна "приїде у пункт призначення" і буде членом НАТО. Але у них є страх, що якщо занадто швидко їхати, можна потрапити в аварію. А вони хочуть цього уникнути, вони хочуть безпечно дістатися цієї точки", – пояснив Дмитро Кулеба.
Ведучий зауважив, що в Альянсу була опція "паска безпеки" – зробити для України політичне запрошення, яке ще не створює ніяких зобов’язань. Кулеба відповів, що саме цей аргумент наводила українська сторона, і переконати союзників намагалися місяцями.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.
Володимир Путін дедалі гостріше стикається з проблемою часу: Росія зберігає значний військовий потенціал, однак її здатність підтримувати нинішню модель війни проти України поступово опиняється під тиском.
Посол України в Польщі Василь Боднар заявив, що жодна іноземна держава не має права визначати, кого українці повинні вважати своїми національними героями.
Найбільший розподільчий центр Rozetka, який забезпечував обробку понад 100 тисяч замовлень щодоби, був повністю зруйнований під час російської ракетної атаки.
Українська балістична ракета FP-7 наблизилася до початку бойового застосування. Після серії успішних випробувань нова розробка компанії Fire Point проходить державну сертифікацію, а перші удари по наземних цілях можуть відбутися вже восени цього року.
Україна і Польща пережили найскладнішу фазу напруження у двосторонніх відносинах, однак окремі проблеми й надалі залишаються відчутними.
Російський лідер Володимир Путін провів масштабні кадрові перестановки у вищому військовому командуванні РФ, змінивши відповідальних за логістику, військові закупівлі, перспективні озброєння та війська безпілотних систем.
Президент Польщі Кароль Навроцький заявив, що підтримка України у війні проти Росії відповідає стратегічним інтересам Варшави.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія намагається перетворити балістичні ракети на один із головних інструментів терору проти України, а напередодні зимового періоду Москва планує нарощувати виробництво такого озброєння.
Президент Володимир Зеленський провів нараду з головнокомандувачем ЗСУ Михайлом Драпатим, під час якої основну увагу приділили ситуації на Донеччині.
Володимир Путін зіткнувся з дилемою, яку Кремлю дедалі складніше відкладати: як поповнювати втрати російської армії, не провокуючи нову хвилю невдоволення напередодні парламентських виборів.