Кулеба пояснив обережність НАТО щодо запрошення України до Альянсу
Причиною вкрай обережного формулювання у комюніке НАТО щодо перспектив членства України є бажання ключових союзників знизити ризики, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
Про це він сказав в інтерв’ю ICTV. Після згадки Кулеби про те, що за зачиненими дверима партнери фактично кажуть, що "питання вирішене, Україна буде в НАТО", його запитали, чому в такому разі формулювання у комюніке саміту дуже нерішуче.
"Думаю, причина в тому, що ключові наші партнери, які реально визначали, наскільки далеко НАТО може зайти у Вільнюсі, побоюються швидкості. Тобто вони абсолютно погоджуються з тим, що Україна "приїде у пункт призначення" і буде членом НАТО. Але у них є страх, що якщо занадто швидко їхати, можна потрапити в аварію. А вони хочуть цього уникнути, вони хочуть безпечно дістатися цієї точки", – пояснив Дмитро Кулеба.
Ведучий зауважив, що в Альянсу була опція "паска безпеки" – зробити для України політичне запрошення, яке ще не створює ніяких зобов’язань. Кулеба відповів, що саме цей аргумент наводила українська сторона, і переконати союзників намагалися місяцями.
Спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив, що американська сторона готова відновити активну дипломатичну місію між Києвом і Москвою, якщо з'являться нові можливості для предметних переговорів.
Польща продовжить підтримувати Україну у зміцненні її обороноздатності та розширюватиме співпрацю у військовій й оборонно-промисловій сферах.
Україна виступила з ініціативою перезавантажити відносини з Польщею на тлі останнього загострення двостороннього діалогу.
Президент України Володимир Зеленський оголосив про суттєве нарощування вітчизняного оборонного виробництва та заявив, що у перспективі українська військова промисловість здатна перевершити російські можливості у сфері високотехнологічного озброєння.
Російський президент Володимир Путін доручив військовому командуванню продовжити кампанію масштабних ракетно-дронових атак по території України.
Президент Володимир Зеленський закликав Сполучені Штати, європейських союзників та інші демократичні держави посилити спільний тиск на Росію після чергових масованих атак на українські міста.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що спеціальний міжнародний трибунал для розгляду злочину агресії Росії проти України розміщуватиметься в Нідерландах.
Попри дедалі масштабніші українські удари по військових об'єктах, нафтопереробних заводах та стратегічній інфраструктурі в глибині Росії, Володимир Путін не демонструє готовності згортати війну.
Президент Росії Володимир Путін дедалі гостріше стикається з наслідками затяжної війни проти України, а простір для ухвалення стратегічних рішень стрімко звужується.
Російська армія у червні скоротила кількість масштабних комбінованих атак по території України, однак це не свідчить про зменшення загрози.
Спецпредставник президента США Стів Віткофф заявив, що американська сторона готова відновити активну дипломатичну місію між Києвом і Москвою, якщо з'являться нові можливості для предметних переговорів.
Польща продовжить підтримувати Україну у зміцненні її обороноздатності та розширюватиме співпрацю у військовій й оборонно-промисловій сферах.
Україна виступила з ініціативою перезавантажити відносини з Польщею на тлі останнього загострення двостороннього діалогу.
Президент України Володимир Зеленський оголосив про суттєве нарощування вітчизняного оборонного виробництва та заявив, що у перспективі українська військова промисловість здатна перевершити російські можливості у сфері високотехнологічного озброєння.