Кулеба пояснив обережність НАТО щодо запрошення України до Альянсу
Причиною вкрай обережного формулювання у комюніке НАТО щодо перспектив членства України є бажання ключових союзників знизити ризики, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
Про це він сказав в інтерв’ю ICTV. Після згадки Кулеби про те, що за зачиненими дверима партнери фактично кажуть, що "питання вирішене, Україна буде в НАТО", його запитали, чому в такому разі формулювання у комюніке саміту дуже нерішуче.
"Думаю, причина в тому, що ключові наші партнери, які реально визначали, наскільки далеко НАТО може зайти у Вільнюсі, побоюються швидкості. Тобто вони абсолютно погоджуються з тим, що Україна "приїде у пункт призначення" і буде членом НАТО. Але у них є страх, що якщо занадто швидко їхати, можна потрапити в аварію. А вони хочуть цього уникнути, вони хочуть безпечно дістатися цієї точки", – пояснив Дмитро Кулеба.
Ведучий зауважив, що в Альянсу була опція "паска безпеки" – зробити для України політичне запрошення, яке ще не створює ніяких зобов’язань. Кулеба відповів, що саме цей аргумент наводила українська сторона, і переконати союзників намагалися місяцями.
ПолітикаКількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
ПолітикаРосія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
ПолітикаГлава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
ПолітикаРосійський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
ПолітикаЧергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
ПолітикаКерівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
ПолітикаГоловнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
ПолітикаЖурналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
ПолітикаКількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
ПолітикаРосія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
ПолітикаГлава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.