Кулеба пояснив обережність НАТО щодо запрошення України до Альянсу
Причиною вкрай обережного формулювання у комюніке НАТО щодо перспектив членства України є бажання ключових союзників знизити ризики, зазначив глава МЗС Дмитро Кулеба.
Про це він сказав в інтерв’ю ICTV. Після згадки Кулеби про те, що за зачиненими дверима партнери фактично кажуть, що "питання вирішене, Україна буде в НАТО", його запитали, чому в такому разі формулювання у комюніке саміту дуже нерішуче.
"Думаю, причина в тому, що ключові наші партнери, які реально визначали, наскільки далеко НАТО може зайти у Вільнюсі, побоюються швидкості. Тобто вони абсолютно погоджуються з тим, що Україна "приїде у пункт призначення" і буде членом НАТО. Але у них є страх, що якщо занадто швидко їхати, можна потрапити в аварію. А вони хочуть цього уникнути, вони хочуть безпечно дістатися цієї точки", – пояснив Дмитро Кулеба.
Ведучий зауважив, що в Альянсу була опція "паска безпеки" – зробити для України політичне запрошення, яке ще не створює ніяких зобов’язань. Кулеба відповів, що саме цей аргумент наводила українська сторона, і переконати союзників намагалися місяцями.
В Україні завершили польові випробування одразу чотирьох потенційних систем, здатних перехоплювати російські реактивні «Шахеди».
Туреччина активізувала переговори одночасно з Україною та Росією, намагаючись домовитися про створення нового зернового коридору в Чорному морі.
Українські дрони дедалі сильніше обмежують можливості російської артилерії та бронетехніки, змушуючи окупаційні війська перебудовувати тактику.
Україні варто готуватися до тривалого протистояння з Росією, оскільки західні держави наразі не розраховують на завершення війни найближчими роками.
Росія різко посилила погрози на адресу Великої Британії після того, як Лондон заявив про готовність зміцнювати військову підтримку України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що Україна сьогодні є найкращою гарантією безпеки Європи перед Росією. Фінський лідер переконаний, що українська держава перебуває у значно сильнішій позиції, ніж раніше, і наголосив: якщо Україна збереже незалежність та суверенітет, це вже буде перемогою.
Депутат Держдуми Росії Олексій Журавльов заявив, що Москва нібито «зобов'язана» застосувати тактичну ядерну зброю проти України, якщо вважатиме це необхідним.
Російські війська поступово втрачають темп просування на українському фронті, однак говорити про перелом у війні поки зарано.
Тристоронній саміт за участю Дональда Трампа, Володимира Зеленського та Володимира Путіна в Кремлі вважають можливим лише після досягнення домовленостей, які сторони зможуть офіційно зафіксувати.
Україна восени має суттєво посилити протидію новому типу російських безпілотників і довести показник їхнього знищення до понад 90%.
В Україні завершили польові випробування одразу чотирьох потенційних систем, здатних перехоплювати російські реактивні «Шахеди».
Туреччина активізувала переговори одночасно з Україною та Росією, намагаючись домовитися про створення нового зернового коридору в Чорному морі.
Українські дрони дедалі сильніше обмежують можливості російської артилерії та бронетехніки, змушуючи окупаційні війська перебудовувати тактику.
Україні варто готуватися до тривалого протистояння з Росією, оскільки західні держави наразі не розраховують на завершення війни найближчими роками.