Кулеба пояснив труднощі зі створенням трибуналу для суду над Путіним
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, дискусія серед демократичних держав з приводу трибуналу для покарання керівництва РФ за воєнні злочини в Україні непроста. Причина - символічна вага подібних процесів.
Про це він розповів в інтерв’ю "Укрінформу". "Не буду приховувати, тут їм страшнувато з різних причин. І з політичних, тому що з 1945 року було лише два таких випадки – Нюрнберг і спроба суду над Мілошевичем, коли європейського лідера судили за злочини під час війни. А практика судити лідера іншої держави, скажімо так, дуже хитка", - зазначив Дмитро Кулеба.
Друга причина - у тому, що дехто вбачає у цьому недоречну альтернативу Міжнародному кримінальному суду. "В його статуті написано, що одним із злочинів, за які він може судити, є агресія. Але на практиці, суто з юридичних причин, він не може застосувати цю статтю конкретно до випадку України і Росії.
Наші партнери кажуть: "Не треба створювати Трибунал, тому що у нас є МКС, не можна створювати йому альтернативу". А ми кажемо: "Чекайте, що важливіше – інтереси МКС, який не хоче ніяких тимчасових альтернатив собі, чи справедливість, заради якої МКС існує?". Тут у них виникає ступор, тому що вони і за справедливість, і за МКС. Коротше кажучи, є проблема "інституційного егоїзму" і в питанні Міжнародного кримінального суду, і в питанні створення спецтрибуналу", - пояснив глава МЗС. Він додав, що Україна продовжує переконувати партнерів і ці зусилля мають шанси на успіх.
ПолітикаУкраїнська оборонна компанія Fire Point готується завершити сертифікацію своєї тактичної балістичної ракети FP-7 та провести необхідні випробувальні запуски.
ПолітикаРосійський комплекс в Єлабузі, де Москва щодня виробляє сотні ударних безпілотників, залишається одним із найважливіших об’єктів російського військово-промислового комплексу.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський поки не зміг знайти кандидата, який відповідав би його вимогам до майбутнього посла України у Сполучених Штатах.
ПолітикаРосія в ніч на 14 серпня завдала масштабного удару по Україні, атакувавши одразу 12 областей ракетами, авіабомбами та безпілотниками.
ПолітикаПрем’єр-міністр Сергій Корецький представив ключові пріоритети нового уряду та проєкт програми його діяльності.
ПолітикаПольща наразі не планує передавати Україні нову партію ракет для систем Patriot, оскільки має обмежені запаси таких боєприпасів і повинна враховувати власні потреби у протиповітряній обороні. Водночас питання підтримки України засобами ППО залишається актуальним для Варшави, яка вже передала Києву частину дефіцитних перехоплювачів.
ПолітикаУ червні 2026 року Україна отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найбільший місячний обсяг із квітня 2024 року.
ПолітикаСили безпілотних систем України протягом перших 13 днів серпня завдали серії ударів по 240 енерговузлах російських окупаційних військ.
ПолітикаЗаступник міністра закордонних справ Росії Сергій Рябков заявив, що Москва нібито досі не отримала від Сполучених Штатів нових пропозицій України щодо припинення війни.
ПолітикаУкраїна через посередника передала Росії пропозицію про взаємне припинення ударів по цивільних об’єктах у Чорному морі.
ПолітикаУкраїнська оборонна компанія Fire Point готується завершити сертифікацію своєї тактичної балістичної ракети FP-7 та провести необхідні випробувальні запуски.
ПолітикаРосійський комплекс в Єлабузі, де Москва щодня виробляє сотні ударних безпілотників, залишається одним із найважливіших об’єктів російського військово-промислового комплексу.
ПолітикаПрезидент Володимир Зеленський поки не зміг знайти кандидата, який відповідав би його вимогам до майбутнього посла України у Сполучених Штатах.
ПолітикаРосія в ніч на 14 серпня завдала масштабного удару по Україні, атакувавши одразу 12 областей ракетами, авіабомбами та безпілотниками.