Кулеба пояснив труднощі зі створенням трибуналу для суду над Путіним
За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, дискусія серед демократичних держав з приводу трибуналу для покарання керівництва РФ за воєнні злочини в Україні непроста. Причина - символічна вага подібних процесів.
Про це він розповів в інтерв’ю "Укрінформу". "Не буду приховувати, тут їм страшнувато з різних причин. І з політичних, тому що з 1945 року було лише два таких випадки – Нюрнберг і спроба суду над Мілошевичем, коли європейського лідера судили за злочини під час війни. А практика судити лідера іншої держави, скажімо так, дуже хитка", - зазначив Дмитро Кулеба.
Друга причина - у тому, що дехто вбачає у цьому недоречну альтернативу Міжнародному кримінальному суду. "В його статуті написано, що одним із злочинів, за які він може судити, є агресія. Але на практиці, суто з юридичних причин, він не може застосувати цю статтю конкретно до випадку України і Росії.
Наші партнери кажуть: "Не треба створювати Трибунал, тому що у нас є МКС, не можна створювати йому альтернативу". А ми кажемо: "Чекайте, що важливіше – інтереси МКС, який не хоче ніяких тимчасових альтернатив собі, чи справедливість, заради якої МКС існує?". Тут у них виникає ступор, тому що вони і за справедливість, і за МКС. Коротше кажучи, є проблема "інституційного егоїзму" і в питанні Міжнародного кримінального суду, і в питанні створення спецтрибуналу", - пояснив глава МЗС. Він додав, що Україна продовжує переконувати партнерів і ці зусилля мають шанси на успіх.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія може завершити війну протягом доби, якщо президент України Володимир Зеленський віддасть наказ залишити території, які Москва називає «російськими».
Начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що удари ЗСУ по логістичних маршрутах Росії призвели до критичного дефіциту палива, зупинили техніку противника та поступово руйнують основу його військової машини.
Президент Володимир Зеленський заявив, що удари по Санкт-Петербургу стали відповіддю України на масовані атаки Росії проти цивільних міст, наголосивши: агресор не залишиться безкарним.
У Москві вперше відкрито заявили про необхідність миру з Україною, визнавши, що економіка країни виснажена санкціями та військовими витратами. Аналітики вважають це сигналом слабкості Кремля, який опинився перед загрозою економічного колапсу.
Президент Володимир Зеленський після доповіді ГУР заявив, що Україна готує оновлення заходів протидії російському виробництву ракет у координації з міжнародними партнерами, наголосивши: тиск на Кремль має зростати.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Кремль планує подальші атаки проти українських міст, але Україна готова дати відповідь, зміцнюючи систему ППО та отримуючи підтримку союзників.
Президент Володимир Зеленський попередив, що за даними розвідки Росія готує нову масовану атаку, закликав українців уважно реагувати на тривоги та наголосив на необхідності посилення міжнародної підтримки системи ППО.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна посилює протиповітряну оборону та зміцнює позиції на фронті, наголосивши на критичній важливості підтримки союзників для стримування російських атак і захисту європейської безпеки.
Посол ЄС Катеріна Матернова заявила, що масовані удари Росії по Україні є свідченням її поразки на полі бою, а не сили. Вона наголосила: Кремль вичавлює з себе останні ресурси, тоді як Україна отримує підтримку ЄС і не зламається.
Речник Повітряних сил Юрій Ігнат заявив, що під час нічної атаки Росія застосувала комбіновану тактику з дронами, ракетами та балістикою, намагаючись перевантажити систему ППО, але більшість цілей було збито.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що Росія може завершити війну протягом доби, якщо президент України Володимир Зеленський віддасть наказ залишити території, які Москва називає «російськими».
Начальник ГУР Кирило Буданов заявив, що удари ЗСУ по логістичних маршрутах Росії призвели до критичного дефіциту палива, зупинили техніку противника та поступово руйнують основу його військової машини.
Президент Володимир Зеленський заявив, що удари по Санкт-Петербургу стали відповіддю України на масовані атаки Росії проти цивільних міст, наголосивши: агресор не залишиться безкарним.
У Москві вперше відкрито заявили про необхідність миру з Україною, визнавши, що економіка країни виснажена санкціями та військовими витратами. Аналітики вважають це сигналом слабкості Кремля, який опинився перед загрозою економічного колапсу.