Кулеба прокоментував перспективи членства України в НАТО
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що наразі є дві країни, які скептично налаштовані щодо перспектив членства України в НАТО. За його словами, ці держави бояться якоїсь ескалації з боку Росії.
Про це міністр розповів в інтерв’ю OBOZ.UA. Він вказав, що експрем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон є прикладом еволюції в цьому питанні. "Тобто людина, яка не була впевнена в тому, що Україна повинна бути членом НАТО, стала одним із найбільш гучних і потужних адвокатів найшвидшого вступу України до Альянсу. І ось це саме та трансформація, яку він особисто пережив та про яку має право говорити", – пояснив Кулеба.
Очільник МЗС уточнив, що зараз є дві країни, які найбільш скептично налаштовані щодо членства України в НАТО. Вони вважають, що це призведе до ескалації, оскільки Росія цього не пробачить. Ця логіка ескалації керує їхніми діями з початку повномасштабного вторгнення. Хоча вони значно допомагають Україні, в ключових рішеннях керуються цим страхом. "Не можна давати Україні "Хаймарси", тому що це ескалація. Не можна давати "Леопарди", тому що це ескалація. Але жодного разу цей їхній страх ескалації не справдився. Натомість Росія якраз використовує цей страх для того, щоб здійснювати ескалацію", – сказав він.
Кулеба наголосив, що коли НАТО не займає наступальну позицію щодо членства України, Росія починає тиснути на Альянс. Наприклад, як у випадку з переглядом морського кордону натовських країн у Балтійському морі. "Тому це працює все дуже просто. Якщо ти не перебуваєш у наступальній позиції, то твій ворог починає наступати на тебе. Ще раз наголошую: якраз питання НАТО – це та річ, де мало працювати заголовками. Потрібно працювати дуже глибокими дискусіями, розбиранням позиції на різні аргументи, представленням сильних контраргументів. І саме тому Борис Джонсон був ідеальним автором для цієї теми", – резюмував міністр.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.