Кулеба прокоментував перспективи членства України в НАТО
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що наразі є дві країни, які скептично налаштовані щодо перспектив членства України в НАТО. За його словами, ці держави бояться якоїсь ескалації з боку Росії.
Про це міністр розповів в інтерв’ю OBOZ.UA. Він вказав, що експрем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон є прикладом еволюції в цьому питанні. "Тобто людина, яка не була впевнена в тому, що Україна повинна бути членом НАТО, стала одним із найбільш гучних і потужних адвокатів найшвидшого вступу України до Альянсу. І ось це саме та трансформація, яку він особисто пережив та про яку має право говорити", – пояснив Кулеба.
Очільник МЗС уточнив, що зараз є дві країни, які найбільш скептично налаштовані щодо членства України в НАТО. Вони вважають, що це призведе до ескалації, оскільки Росія цього не пробачить. Ця логіка ескалації керує їхніми діями з початку повномасштабного вторгнення. Хоча вони значно допомагають Україні, в ключових рішеннях керуються цим страхом. "Не можна давати Україні "Хаймарси", тому що це ескалація. Не можна давати "Леопарди", тому що це ескалація. Але жодного разу цей їхній страх ескалації не справдився. Натомість Росія якраз використовує цей страх для того, щоб здійснювати ескалацію", – сказав він.
Кулеба наголосив, що коли НАТО не займає наступальну позицію щодо членства України, Росія починає тиснути на Альянс. Наприклад, як у випадку з переглядом морського кордону натовських країн у Балтійському морі. "Тому це працює все дуже просто. Якщо ти не перебуваєш у наступальній позиції, то твій ворог починає наступати на тебе. Ще раз наголошую: якраз питання НАТО – це та річ, де мало працювати заголовками. Потрібно працювати дуже глибокими дискусіями, розбиранням позиції на різні аргументи, представленням сильних контраргументів. І саме тому Борис Джонсон був ідеальним автором для цієї теми", – резюмував міністр.
За чотири місяці зимового сезону українська протиповітряна оборона використала близько 700 ракет Patriot для перехоплення російських атак. Такий обсяг майже відповідає річному виробництву американських компаній, що створює загрозу дефіциту й змушує Європу шукати шляхи термінового нарощування виробництва.
Андрій Сибіга різко розкритикував затримання українських інкасаторів у столиці Угорщини, назвавши це провокацією з «російським почерком». Він наголосив, що Україна вимагає негайного звільнення своїх громадян і не дозволить перетворювати їх на інструмент політичних маніпуляцій.
Віктор Орбан заявив, що Будапешт припинить транзит енергоносіїв, необхідних для України, доки Київ не відновить роботу нафтопроводу «Дружба». Угорський прем’єр наголосив, що компромісів не буде, і пригрозив «силою зламати українську блокаду».
Під час візиту до Донеччини президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська готуються до масштабного наступу навесні. Він закликав посилити оборону та забезпечення українських бригад, які тримають фронт у Краматорську, Слов’янську та інших містах регіону.
Зеленський заявив, що Україна вже б’є по глибині території Росії ракетами власного виробництва. Це підтверджує: Київ не лише залежить від західної допомоги, а й розвиває власний оборонно-промисловий комплекс, здатний створювати високоточну зброю для стратегічних ударів.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Київ готовий запропонувати країнам Близького Сходу «тихий обмін»: українські дрони-перехоплювачі в обмін на ракети PAC-3 для систем Patriot. За його словами, лише за три дні країни регіону використали близько 800 таких ракет, тоді як Україна за весь час війни не мала й близько такої кількості.
Зеленський заявив, що війна на Близькому Сході створює нові виклики для України: вона впливає на ситуацію з протиповітряною обороною та цінами на енергоносії. Президент наголосив, що Київ має враховувати ці фактори у власній стратегії захисту та економічної стабільності.
ЄС має виконати обіцянку надати Україні 90 млрд євро, заявила високий представник ЄС із закордонних справ Кая Каллас. Вона наголосила, що фінансова підтримка Києва є не лише економічним питанням, а й ключовим елементом безпеки та геостратегічної стабільності.
Зеленський різко натякнув на Орбана, заявивши, що якщо одна особа в ЄС продовжить блокувати кредит у 90 млрд євро для України, то ЗСУ можуть «зв’язатися з ним своєю мовою». Це прозорий сигнал на адресу угорського прем’єра, який блокує фінансову допомогу Києву.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не робитиме «подарунків» Путіну — добровільного виходу з Донбасу не буде. Він наголосив: якщо Україна залишить укріплені позиції, це лише збереже життя сотням тисяч російських солдатів і дасть Кремлю час готувати нові наступи.
За чотири місяці зимового сезону українська протиповітряна оборона використала близько 700 ракет Patriot для перехоплення російських атак. Такий обсяг майже відповідає річному виробництву американських компаній, що створює загрозу дефіциту й змушує Європу шукати шляхи термінового нарощування виробництва.
Андрій Сибіга різко розкритикував затримання українських інкасаторів у столиці Угорщини, назвавши це провокацією з «російським почерком». Він наголосив, що Україна вимагає негайного звільнення своїх громадян і не дозволить перетворювати їх на інструмент політичних маніпуляцій.
Віктор Орбан заявив, що Будапешт припинить транзит енергоносіїв, необхідних для України, доки Київ не відновить роботу нафтопроводу «Дружба». Угорський прем’єр наголосив, що компромісів не буде, і пригрозив «силою зламати українську блокаду».
Під час візиту до Донеччини президент Володимир Зеленський заявив, що російські війська готуються до масштабного наступу навесні. Він закликав посилити оборону та забезпечення українських бригад, які тримають фронт у Краматорську, Слов’янську та інших містах регіону.