Лавров пригрозив ядерною зброєю з трибуни Генасамблеї ООН та звинуватив Зеленського
Міністр закордонних справ Росії Сєргій Лавров вчергове використав головний наратив РФ. А саме – вдався до погроз ядерною зброєю. Причому зробив це очільник МЗС РФ з трибуни Генасамблеї ООН.
За його словами, "воювати до перемоги" з ядерною країною небезпечно та безглуздо. Погроза пролунала на адресу "англосаксів", які готують на "самогубну авантюру" "нелегітимний нацистський київський режим".
Також російський "дипломат" винуватив Зеленського в тому, що той нібито хоче прямого залучення до бойових дій країн НАТО. Ба більше, Лавров також заявив, що "безпека може бути рівною і неподільною для всіх, або її не буде ні для кого". Тобто, погроза стосується не лише "українських нацистів", НАТО та "англосаксів", а всього світу.
Він також сказав, що рішення Заходу щодо застосування озброєнь у глиб Росії покажуть, як там почули заяви російського диктатора про ядерну доктрину.
А заяви президента України Володимира Зеленського про плани РФ атакувати українські атомні електростанції Лавров назвав "експромтами, що погано виходять". Слова Лаврова пролунали на тлі його останнього досягнення – угоди РФ з Буркіна-Фасо щодо нерозміщення першими зброї в космосі. Таким чином, можна хоча б не боятися того, що відповідь на "самогубну авантюру" не прийде з космосу, з якогось новітнього російсько-африканського ядерного зорельота.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.