Легалізація грального бізнесу: якщо залишити в законі податкові ставки, бюджет втратить гроші, - юрист
В Україні з 2021 року легалізовано гральний бізнес, але з деякими обмеженнями, в разі ухвалення відповідного закону. Експерти вказали на прогалини в новому законодавстві.
Під час круглого столу, який відбувся в Києві 2 жовтня, політологи, експерти та юристи обговорили, чи запрацює гральний бізнес після легалізації? Михайло Коваль, керівник юридичного департаменту "Parimatch UA", пояснив, що затягування ухвалення закону призведе до того, що гральний бізнес в Україні не запрацює до 2021 року, і державний бюджет втратить прибуток через високі податкові ставки.
"Ставлення податкової політики до легалізації азартних ігор стане нашим болем, якщо нічого не зміниться. Протягом пів року законопроєкт про легалізацію був на порядку денному Ради і постійно відкладався. Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики не раз розглядав законопроєкт №2713-д, були "гарячі" дискусії з приводу тексту, намагалися усунути протиріччя. Але наразі від цієї практики депутати відмовилися, і законопроєкт піде на розгляд у парламент в такому вигляді, в якому він є зараз, проте, коли він туди дійде, невідомо, оскільки Рада пішла на карантин. Поки що розгляд заплановано на 20 жовтня, але я переконаний, що до нього навіть не доторкнуться.
За цей час з'явилися звіти Мінфіну, вони проти зменшення податкової бази. За їхніми словами, якщо робити податкові канікули, то держава втратить доходи від лотерей. Зараз вони не можуть порахувати доходи від азартних ігор, тому навели звіти з доходів тільки від лотерей за 2017-й, 2018-й і 2019-й роки. Я теж підрахував прибуток за 2017 рік від лотерей, сума склала 40 мільйонів гривень. У 2018 - 77 мільйонів, в 2019 - 80 мільйонів, але варто враховувати, що останні два роки були показовими за рахунок нових букмекерських контор. Так ось, ліцензія на лотерею для учасників ринку зараз коштує 28 тисяч мінімальних заробітних плат, якщо помножити на мінімальну заробітну плату 1 січня 2020 року - 4,723, у нас вийде 400 мільйонів гривень. Ліцензія видається на 10 років, тобто це ті ж 40 мільйонів гривень, навіть без доходів. Тобто держава нічого не втрачає навіть від ліцензійного платежу по лотереї, і це ми ще не говоримо про ліцензування азартних ігор онлайн і фізичних казино.
Мені не зовсім зрозуміло, чому Мінфін і податкова ведуть таку політику. Протягом 11 років не було законодавчої бази, що регулює азартні ігри, і всі грали на міжнародних сайтах. Якщо законодавці планують ввести податок на гравців, то ми втратимо локального українського оператора. Наприклад, гравець робить ставку 1 000 гривень з коефіцієнтом один до одного, і грає Реал (Мадрид) проти Динамо (Київ). Гравець виграє свої 1 050 гривень, з яких повинен заплатити податок у 19,5%, тобто у результаті він отримує всього 900 гривень. Як на мене, це абсурд. Держава повинна бути зацікавлена в тому, щоб залишити гравців в українській юрисдикції, і тоді кошти залишаться всередині країни. Для цього потрібно створити держмоніторинг. Все це передбачається в новому законопроєкті №2713-д. Хотілося б, щоб депутати скоріше розглянули цей законопроєкт, ухвалили і в подальшому вносили правки, щоб податкова політика почала працювати. Такі зміни дозволять гравцям і українським операторам зайти на ринок, а якщо не вирішити проблеми, то і ринок не запуститься.
Чому ми спостерігаємо зараз таку картину? Я вам відповім. У 2014-му році була перша хвиля дискусій про легалізацію грального бізнесу. Тоді депутати подали до Верховної Ради три законопроєкти про букмекерство, казино і лотереї. Були закладені податкові ставки в Бюджетний кодекс - 18% на букмекерські контори, казино та інші азартні ігри, на ігрові автомати - 10%, і лотереї з каскадною системою - 28% (з 1 січня 2021 року буде 30%), до того ж ще й ПДФО. У Верховній Раді відбулися зміни, хтось виступив на трибуні і ці три законопроєкти прибрали, а податки залишили. Тобто у нас з 2015 року для азартних ігор податки були, а бізнесу не було. Податкові ставки діяли весь цей час. Бізнес ще тоді говорив, що неможливо під ці ставки працювати без усталеного ринку.
Тому я вважаю, спочатку потрібно створити такі умови, щоб гравці звикли, ринок устоявся, а потім вже спільно з бізнесом, з профільними організаціями, з громадськістю ухвалювати рішення. Розумієте, бізнес це не тільки гра, але й інфраструктура, це залучення іноземних гравців, наприклад, турків. Справа в тому, що в Туреччині, крім собачих перегонів, нічого не дозволено. З відкриттям ринку до нас приїдуть поляки, оскільки у них проблеми з ПДФО, вони всі грають на міжнародних сайтах", - підсумував директор юридичного департаменту "Parimatch UA".
ПолітикаРосійське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
ПолітикаГлава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.
ПолітикаРосійський лідер Володимир Путін не зробив публічної заяви після масштабної атаки безпілотників на Москву, і така пауза, на думку аналітиків, могла бути не випадковістю, а спробою зберегти образ контролю та не показувати наслідки війни для російської столиці.
ПолітикаМіністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що відмовляється від високої державної відзнаки Польщі на знак протесту проти рішення Варшави позбавити президента України Володимира Зеленського ордена Білого Орла, назвавши такий крок стратегічною помилкою.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив про новий етап військової підтримки України, який включає передачу тризначної кількості ракет “повітря–повітря” із запасів Бундесверу, а також розгортання спільного виробництва наземних роботизованих комплексів із українськими партнерами.
ПолітикаМіністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що військова допомога Україні має тривати, адже саме підтримка партнерів дозволяє Києву зберігати ініціативу на полі бою та чинити тиск на російську армію.
ПолітикаРосійське керівництво заявило про необхідність зміни підходу Європи до війни в Україні, фактично намагаючись перекласти відповідальність за дипломатичний процес на західні країни та домогтися вигідних для Кремля умов.
ПолітикаАналітики Інституту вивчення війни заявили, що удари України по Москві та Московській області продемонстрували вразливість російської системи безпеки й показали, що навіть столиця країни-агресора не має абсолютного захисту від сучасних далекобійних засобів.
ПолітикаГлава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що Кремль не готовий приймати підходи європейських країн до врегулювання війни в Україні, продемонструвавши, що Москва продовжує наполягати на власному баченні переговорного процесу.
ПолітикаПрезидент України Володимир Зеленський заявив про сподівання на відновлення переговорного процесу щодо завершення війни, однак наголосив, що майбутні дипломатичні кроки мають бути змістовними та за участі міжнародних партнерів.