Лише 21 депутат проголосував за пропозицію "включити мізки" у Верховній Раді
Під час словесної перепалки в парламенті перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко поставила на голосування пропозицію "включити мізки" в сесійній залі.
Сталось це під час розгляду законопроекту щодо функціонування української мови як державної.
Словесна перепалка виникла між народним депутатом України Ольгою Черваковою з БПП та головуючою на засіданні парламенту Геращенко.
Червакова намагалася з’ясувати, чи в законі не передбачена подвійна відповідальність телеканалів за порушення мовного законодавства. Геращенко поставила на підтвердження поправку, що стосувалася даного питання, яка не була підтримана. У відповідь Червакова заявила, що вона не наполягала на ставленні на підтвердження поправки, підтриманої профільним комітетом, а тільки уточнювала, як в законопроекті виписана ця норма.
У відповідь Геращенко натякнула, що в цій ситуації хтось із депутатів з "Опозиційного блоку", може поставити цю поправку на підтвердження і вона не буде підтримана, знівелювавши цей закон.
Вона сказала: "Я б хотіла, щоб в цій залі включались мізки у когось, окрім головуючої".
При цьому народний депутат України із фракції "Опозиційний блок" Нестор Шуфрич запропонував поставити на голосування пропозиції щодо включення мізків у сесійній залі. Геращенко у відповідь говорячи одночасно і про чергову поправку, і про пропозицію Шуфрича поставила це питання на голосування - в результаті за це проголосували 21 народний депутат.
Нагадаємо, сьогодні Верховна Рада знову взялась за розгляд законопроекту щодо функціонування української мови як державної.
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.
Далекобійні удари України по стратегічних об’єктах на території Росії, включно з нафтопереробною інфраструктурою та підприємствами військового призначення, спричинили зростання напруги всередині російських еліт і посилили відчуття невизначеності в економічній та політичній системі РФ.
Російські удари по релігійних спорудах в Україні можуть бути не випадковими наслідками бойових дій, а частиною ширшої стратегії залякування та руйнування культурної ідентичності країни.
Російський лідер Володимир Путін знову заявив про нібито успіхи армії РФ на фронті та продовжив погрожувальну риторику щодо України.
У Кремлі офіційно спростували інформацію про те, що самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко міг передавати будь-які послання від президента України Володимир Зеленський російському керівництву.
Росія неодноразово змінювала терміни, встановлені для захоплення Донецької області, і фактично вже щонайменше п’ятнадцять разів переносила власні військові дедлайни.
Українські далекобійні безпілотники продовжують системно вражати ключову нафтопереробну інфраструктуру Росії, і станом на зараз щонайменше вісім із десяти найбільших нафтопереробних заводів РФ уже зазнали атак. \
Президент України Володимир Зеленський заявив про підготовку важливих рішень, які можуть посилити позиції України у війні проти Росії та створити додатковий тиск на Кремль. Глава держави підкреслив, що частина домовленостей із міжнародними партнерами поки не розголошується, оскільки це має зробити дії союзників більш ефективними.
Китай закликав Україну та Росію негайно припинити бойові дії й повернутися до переговорного процесу, заявивши про необхідність політичного рішення для завершення війни.
Росія може бути змушена сісти за стіл переговорів щодо завершення війни та майбутнього окупованого Криму, якщо на півострові різко погіршиться ситуація з логістикою, постачанням пального та функціонуванням критичної інфраструктури.
Майбутня безпека Європи без повноцінної участі Сполучених Штатів дедалі більше залежатиме від ролі України, її армії та бойового досвіду.