Макрон: "Втягування Білорусі у війну в Україні загрожує її майбутньому"
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Французький лідер наголосив, що подальша участь Мінська у російській агресії створить серйозні ризики для самої Білорусі та її майбутніх відносин з Європою.
Емманюель Макрон під час телефонної розмови з Олександром Лукашенком попередив про небезпеку подальшого залучення Білорусі до війни Росії проти України. Він закликав білоруського лідера замислитися над наслідками для країни та відновити діалог з Європою, наголошуючи, що агресія Кремля лише посилює напруженість у регіоні.
За даними AFP, розмова між президентом Франції Емманюелем Макроном та самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком відбулася 24 травня і стала першим прямим контактом між ними від початку російського вторгнення у 2022 році.
Макрон наголосив, що подальше втягування Білорусі у війну проти України може мати катастрофічні наслідки для самої країни, її безпеки та міжнародного становища. Він закликав Лукашенка покращити відносини з Європою, підкресливши, що саме діалог, а не участь у війні, може гарантувати стабільність у регіоні.
Розмова відбулася на тлі повідомлень про можливу підготовку Росії до нового наступу з території Білорусі. Президент України Володимир Зеленський на початку травня віддав наказ про підкріплення на північному кордоні, попередивши, що Москва може використати білоруський плацдарм для нової хвилі агресії.
Таким чином, дзвінок Макрона став важливим сигналом: Париж намагається стримати Мінськ від глибшого залучення у війну та водночас демонструє готовність до діалогу, якщо Лукашенко обере шлях співпраці з Європою, а не залежності від Кремля.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Міністр Соболев повідомив, що уряд хоче залучити тих, хто ухиляється від служби, до роботи в критично важливих секторах економіки, перетворивши їх на ресурс для держави у воєнний час.
Російський безпілотник, який Кремль називав технологічним проривом, виявився українською розробкою, створеною ще до війни для цивільних потреб, що стало несподіваним ударом по іміджу Володимира Путіна.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.