Міжнародний суд ООН прийняв до розгляду позов України проти Росії щодо заяв Путіна про "геноцид на Донбасі"
Міжнародний суд ООН у Гаазі визнав свою юрисдикцію в позові України проти РФ, поданому в перші дні повномасштабного вторгнення у зв'язку з заявами президента РФ Володимира Путіна про те, що Україна нібито здійснювала геноцид російськомовного населення на Донбасі. Про це повідомило ВВС.
"Суд ООН частково відкинув твердження Росії. Він нагадав, що російська влада неодноразово звинувачувала Київ у геноциді російськомовного населення Донбасу, коли пояснювала необхідність проведення так званої "спеціальної військової операції". Отже, суд ООН вирішив частково розглянути претензії України по суті", - зазначається в повідомленні.
При цьому суд також відкинув твердження України, що несправедливі звинувачення в геноциді самі по собі можуть бути порушенням міжнародної конвенції про запобігання геноциду. Українська сторона в позові заявила, що РФ використовувала неправдиві звинувачення в геноциді на Донбасі, щоб виправдати своє повномасштабне вторгнення наприкінці лютого 2022 року. В позові РФ звинувачується в тому, що вона перекрутила і спотворила концепцію геноциду, безпідставно звинувативши Україну в геноциді, а потім - використавши це як привід для повномасштабної війни.
Отже, за словами представників України, Росія і особисто президент Путін зловжили своїми правами та порушили зобов'язання за міжнародною Конвенцією про запобігання геноциду й покарання за нього.
Російська сторона зі свого боку наполягала, що слова Путіна про геноцид - "риторичний зворот", який не спирається на визначення міжнародного права. Росія намагалася довести, що з правової точки зору суд ООН не має юрисдикції розглядати цей позов України.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.
Колишній генеральний секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен заявив, що Європі необхідно створити новий військовий союз за участю України, який міг би стати основою майбутньої архітектури безпеки континенту.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що представники Києва проводили контакти з білоруською стороною щодо роботи ретрансляторів, які, за даними української розвідки, могли використовуватися Росією для коригування атак ударних безпілотників по території України.
Служба безпеки України провела чергову спецоперацію на тимчасово окупованому Кримському півострові, завдавши удару по військових об’єктах Росії в районі Керчі.
Росія може готувати новий масштабний етап залучення людей до війни проти України — у країні фіксують підготовку військових полігонів та інфраструктури для прийому додаткового особового складу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що тепер саме Володимир Путін має визначитися, чи готова Росія погодитися на переговори з президентом України Володимиром Зеленським.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Білорусь за впливу Росії розбудовує поблизу українського кордону інфраструктуру, яка може мати військове призначення.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що країни Альянсу готуються продемонструвати Росії новий рівень військово-промислової потужності.
Розмови Володимира Путіна про готовність Росії повернутися до мирних переговорів можуть бути пов’язані не з реальним бажанням завершити війну, а з новою політичною ситуацією, у якій Москва відчула зростання тиску.
Президент України Володимир Зеленський заявив про завершення першочергових робіт із консервації пошкоджених російською атакою об’єктів Києво-Печерської лаври. Українська влада переходить до наступного етапу — підготовки повноцінного відновлення історичної святині, яка постраждала внаслідок російського удару.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн стала фігуранткою нового розслідування через відмову надати доступ до закритого листування, у якому брали участь президент України Володимир Зеленський та низка європейських лідерів.