Міжнародний суд ООН прийняв до розгляду позов України проти Росії щодо заяв Путіна про "геноцид на Донбасі"
Міжнародний суд ООН у Гаазі визнав свою юрисдикцію в позові України проти РФ, поданому в перші дні повномасштабного вторгнення у зв'язку з заявами президента РФ Володимира Путіна про те, що Україна нібито здійснювала геноцид російськомовного населення на Донбасі. Про це повідомило ВВС.
"Суд ООН частково відкинув твердження Росії. Він нагадав, що російська влада неодноразово звинувачувала Київ у геноциді російськомовного населення Донбасу, коли пояснювала необхідність проведення так званої "спеціальної військової операції". Отже, суд ООН вирішив частково розглянути претензії України по суті", - зазначається в повідомленні.
При цьому суд також відкинув твердження України, що несправедливі звинувачення в геноциді самі по собі можуть бути порушенням міжнародної конвенції про запобігання геноциду. Українська сторона в позові заявила, що РФ використовувала неправдиві звинувачення в геноциді на Донбасі, щоб виправдати своє повномасштабне вторгнення наприкінці лютого 2022 року. В позові РФ звинувачується в тому, що вона перекрутила і спотворила концепцію геноциду, безпідставно звинувативши Україну в геноциді, а потім - використавши це як привід для повномасштабної війни.
Отже, за словами представників України, Росія і особисто президент Путін зловжили своїми правами та порушили зобов'язання за міжнародною Конвенцією про запобігання геноциду й покарання за нього.
Російська сторона зі свого боку наполягала, що слова Путіна про геноцид - "риторичний зворот", який не спирається на визначення міжнародного права. Росія намагалася довести, що з правової точки зору суд ООН не має юрисдикції розглядати цей позов України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе після масованої атаки Росії на Київ заявив, що залякування та сила не здатні зруйнувати перспективу справедливого миру.
Українські прикордонники не спостерігають активного переміщення техніки чи військових поблизу кордону з Білоруссю, проте Росія чинить постійний тиск на Мінськ, аби той долучився до війни власними силами. Андрій Демченко попередив, що це створює реальну можливість повторного вторгнення з північного напрямку.
Після нічної атаки Росії на Київ, яка забрала життя двох людей і поранила 69, президент Франції Емманюель Макрон та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступили із заявами, де засудили застосування нової ракети «Орєшнік».
У ніч на 24 травня Росія здійснила комбіновану атаку по Україні, головним напрямком став Київ, де поранено щонайменше 44 людей і загинула одна особа.
Володимир Зеленський заявив, що рятувальники ДСНС працювали безперервно понад 15 годин, гасили пожежі та демонтували небезпечні конструкції після комбінованого удару Росії.
Український дипломат Андрій Мельник відкинув пропозицію російського представника в ООН Василія Небензі приїхати до Москви, назвавши її цинічною на тлі війни та злочинів Росії проти України.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що нинішній стан війни є найсприятливішим для України з лютого 2022 року. Він наголосив, що співвідношення втрат та падіння популярності війни в Росії свідчать про стратегічну перевагу Києва.
Британський історик Роберт Сервіс заявив, що війна проти України поставила режим Володимира Путіна на межу виживання. Він наголосив: Кремль розраховував на швидку перемогу, але п’ятий рік війни знищує економіку, армію та політичний образ диктатора, який ризикує повторити долю царя Миколи ІІ.
Володимир Зеленський заявив, що наслідки нічного удару Росії по столиці є масштабними: понад 300 об’єктів зазнали пошкоджень, серед них житлові будинки, музеї та університети. Президент підкреслив, що атака доводить — Кремль воює проти цивільних, але Україна вистоїть і відновить усе зруйноване.
Президент Франції Емманюель Макрон уперше з початку повномасштабного вторгнення провів телефонну розмову з Олександром Лукашенком, застерігши його від більшого втягування Білорусі у війну проти України.