Мобілізація за добу, призов резервістів та шалені штрафи: закон Зеленського про військовий облік вступив у дію
Закон про резервістів набрав чинності, що дозволить Володимиру Зеленському одноосібно почати призов резервістів без оголошення мобілізації. Журналіст ASPI news розібрав всі деталі президентського законопроєкту № 3553.
Документ, який був зареєстрований в парламенті ще 28 травня 2020 року, був опублікований у виданні "Голос України" у четвер, 22 квітня. Закон набрав чинності на наступний день після оприлюднення.
Ухвалений закон передбачає системні зміни до більше ніж 40 законів та кодексів України. Окрім нової форми призову резервістів, він починає реформу військкоматів, посилює кримінальну та адміністративну відповідальність за ухилення від призову, військового обліку чи навчальних зборів, а також впроваджує низку інших змін.
У пояснювальній записці до документу вказано, що всі ці новації мають на меті кілька завдань. А саме: удосконалення засад комплектування Збройних Сил та інших військових формувань високопрофесійним особовим складом (як у мирний час, так і в особливий період); приведення системи військового обліку та діяльності місцевих органів військового управління у відповідність зі стандартами НАТО.
Закон дозволяє протягом доби призвати резервістів на військову службу в особливий період без оголошення мобілізації. Право оголосити про такий призов отримує президент України — Верховний головнокомандувач ЗСУ. Викликати конкретного резервіста можна буде не частіше одного разу на рік, але необмежену кількість разів. Обмежень терміну призову немає: до другого читання із закону вилучили норму про максимальний 6-місячний строк призову резервістів в особливий період.
У законі йдеться про залучення під час такого призову як резервістів-контрактників, так і про тих українців, які зараховані "до військового оперативного резерву" без підписання контракту. До резервістів автоматично зараховують усіх звільнених військовослужбовців, у тому числі ветеранів – учасників АТО/ООС на сході України та колишніх строковиків. Вводиться електронний програмний продукт - автоматизована система "Оберіг", яка дасть можливість об'єднати цей електронний реєстр військовослужбовців з іншими реєстрами в державі.
Закон вносить зміни у Кодекс України про адміністративні правопорушення, які в кілька разів збільшують суми штрафів для призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Так, за порушення правил військового обліку (раніше – неявка до військкомату за повісткою, несвоєчасне подання відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи; порушення порядку проходження навчальних зборів) – від 30 до 50 (було 5−7) неоподатковуваних мінімальних доходів тобто від 510 до 850 гривень.
За повторне порушення правил військового обліку протягом року або ж порушення таких правил в особливий період – від 50 до 100 неоподатковуваних податком мінімальних доходів тобто від 850 до 1700 гривень; за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – від 100 до 200 мінімумів для громадян і від 200 до 300 мінімумів для посадових осіб (3400 — 5100 гривень); за повторне порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію або ж порушення таких правил в особливий період – від 200 до 300 мінімумів для громадян і від 300 до 500 мінімумів для посадових осіб (5100 – 8500 гривень); за умисне пошкодження або недбале зберігання призовниками, військовозобов'язаними та резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), що спричинило їх втрату – штраф від 30 до 50 мінімумів, тобто від 510 до 850 гривень.
Також закон передбачає реформу військкоматів. Замість військових комісаріатів (військкоматів) мають бути створені "територіальні центри комплектування та соціальної підтримки". Передбачається, що саме ці центри розглядатимуть і справи про такі адміністративні правопорушення:
- порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами законодавства про військовий обов’язок і військову службу;
- порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
- навмисне псування військово-облікових документів або втрата їх з необережності.
Розглядати справи і накладати адміністративні стягнення отримують право військові комісари територіальних центрів.
Раніше ASPI news писало, що в Україні розпочався призов на строкову службу в Україні. До війська призиватимуть хлопців віком від 18 до 27 років. Також повідомлялося, що Зеленського закликали скасувати обов’язковий призов в армію з 18 років.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
