Зеленський вніс до Ради законопроєкт, що посилює адміністративну відповідальність за порушення правил військового обліку
У Верховній Раді України 28 травня був зареєстрований законопроєкт № 3553, що передбачає збільшення адміністративної відповідальності за порушення про військову службу. Документ вніс президент Володимир Зеленський, повідомляється на сайті парламенту.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що в разі прийняття даного документа в Раді за порушення, пов'язані з проходженням військової служби, українцям загрожує штраф від 510 до 850 гривень. При повторному порушенні — від 850 до 1700 гривень. Штрафи за порушення мобілізаційної підготовки складуть 1700-3400 грн для звичайних людей і 3400-5100 гривень для посадових осіб (при повторному порушенні - 3400-5100 гривень і 5100-8500 гривень відповідно). За умисне псування або втрату військово-облікових документів з порушників стягуватимуть 510-850 гривень, при повторних випадках - 850-1700 гривень.
Також законопроєкт передбачає ввести військову службу за призовом осіб з-поміж резервістів в особливий період. Термін служби резервістів становитиме не більше шести місяців, протягом якої їм буде покладатися відпустка.
Раніше повідомлялося, що на військову службу до лав Збройних сил України протягом червня-липня 2020 року буде призвано 500 офіцерів запасу. Про це повідомили в Генштабі ЗСУ, зазначивши, що призов здійснюватиметься згідно з наказом Міноборони від 19 травня 2020 року № 157 "про призов громадян України на військову службу за призовом осіб офіцерського складу в червні – липні 2020 року". Також повідомлялося, що президент України Володимир Зеленський підписав указ про перенесення весняного призову і звільнення військовослужбовців строкової служби в запас з квітня-червня на травень-липень 2020 року.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.
Україна продовжує прискорювати рух до членства в Європейському Союзі та планує виконати необхідні критерії для подальшого просування переговорного процесу у визначені урядом терміни.
Президент США Дональд Трамп заявив, що після окремих розмов із президентом України Володимиром Зеленським та очільником Кремля Володимиром Путіним бачить можливість досягти певного прогресу у напрямку завершення війни.
Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро різко засудив російський удар по Києво-Печерській лаврі, заявивши, що пошкодження однієї з найважливіших святинь України має такий самий символічний масштаб, як для французів було б руйнування Нотр-Даму або базиліки Сен-Дені.
Самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що Мінськ не планує військових дій проти України, а також попросив вибачення у президента України Володимира Зеленського за свої попередні різкі висловлювання.
Сполучені Штати активізували увагу до України після досягнення важливих домовленостей на міжнародному рівні, зосередивши дипломатичні зусилля на питаннях завершення війни, підтримки Києва та майбутніх гарантій безпеки.
Відповідні дописи президент опублікував у соціальних мережах.
Спроби президента США Дональда Трампа прискорити дипломатичний процес навколо війни Росії проти України дедалі частіше викликають занепокоєння серед європейських партнерів. У Європі побоюються, що надмірна ставка Вашингтона на швидке політичне рішення може не врахувати позицію Києва та складність переговорів із Москвою.
Масовані російські атаки по українських містах є не лише спробою завдати фізичної шкоди інфраструктурі, а й частиною ширшої стратегії Кремля, спрямованої на тиск на Україну та її міжнародних партнерів.
Міністр оборони Михайло Федоров разом із головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським та начальником Генерального штабу Андрієм Гнатовим провели масштабну онлайн-нараду з більш ніж 300 командирами бригад і корпусів, присвячену запуску першого етапу комплексної реформи Сил оборони.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що фінансування України стане однією з ключових тем майбутнього саміту «Групи семи». Європейський Союз уже підготував масштабний пакет фінансової підтримки, однак для повного покриття потреб Києва Брюссель очікує додаткової участі міжнародних партнерів.