МЗС України відреагував на звинувачення в утисках болгар на Одещині
Адміністративна реформа в Болградському районі на Одещині викликала обурення в Болгарії. Звинувачення в порушенні прав болгарської громади прокоментували в МЗС України.
Міністерство закордонних справ України висловило протест проти заяви парламенту Болгарії щодо порушення прав болгарської громади в Болградському районі Одеської області. Про це у середу, 20 травня, повідомила пресслужба МЗС.
Скандал розгорівся у середу, 20 травня. Болгарських парламентарів обурив план утворення громад Болградського району в рамках адміністративно-територіальної реформи. Там планується створити п’ять об’єднаних територіальних громад. На думку Софії, через ці зміни етнічні болгари (їх у районі 250–300 тисяч) перестануть бути більшістю і це ударить по їхніх правах як національної меншини. Відтак у парламенті 20 травня ухвалили відповідну заяву і тут же направили її в українське посольство.
МЗС України відповів, що іноземна держава не має права втручатися у внутрішні справи України. А твердження щодо впливу адмінреформи на національну самобутність болгар в Україні — маніпулятивні та недостовірні, — йдеться у заяві МЗС.
Згідно із заявою, в Україні захист прав і свобод представників усіх національних меншин відбувається відповідно до Рамочної конвенції Ради Європи 1995 року. Питання утворення територіальних громад у Болградському районі буде вирішуватися відповідно до законів України та з урахуванням позиції місцевих жителів, у тому числі і болгарської громади, — пояснили в МЗС.
Раніше ASPI news повідомляло, що Рада знову скасувала пленарні засідання: в одного з парламентарів виявили коронавірус. Також повідомлялося, що блогер у Росії Слава Рабинович прокоментував інтерв’ю Гіркіна Гордону.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.