На Донбасі можна ввести російську мову, як регіональну, якщо це налагодить мир, -Богдан
Богдан розповів у ЗМІ про бонус, який може очікувати ТОТУ після їх повернення під контроль Києва.
Глава Офісу президента України Андрій Богдан в інтерв'ю журналістам заявив, що, на його думку, на Донбасі можуть діяти дві мови - українська і російська, пише видання "РБК Україна".
"Особисто моя думка: я б дозволив у Донецьку і Луганську державну - українську, регіональну - російську і за умови, що після цього вони - територія України", - сказав Богдан.
Крім того Андрій Богдан зазначив, що дане питання цілком може стати темою для вирішення на референдумі.
"Ми можемо Донецькій і Луганській області дозволити розмовляти російською мовою, якщо у нас почнеться мир у країні? Задаємо питання- "Так/ні". Якщо можемо, тоді Донецьк і Луганськ спілкуються російською мовою", - виразив свою точку зору журналісту Богдан.
На питання, якщо таких самих привілеїв захочуть жителі Харкова і Одеси він відповів: "Тоді давайте змусимо всіх говорити українською? Тоді зупинимося на тому, що Україна - це у нас буде Тернопільська, Львівська та Івано-Франківська області. Ми повинні шукати компроміси, або ми повинні всім нав'язувати думку якоїсь частини України?".
Зате Богдан заявив, що проти другої державної мови, бо її впровадження "поглибить конфлікт".
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.
Російський наступ в Україні виявився одним із найменш ефективних за всю сучасну воєнну історію.
Чергова масштабна російська атака на Київ, яка забрала життя мирних жителів і спричинила численні руйнування, посилила увагу союзників до питання захисту українського неба.
Керівник Офісу президента України Кирило Буданов заявив, що суперечка навколо історичної спадщини Київської Русі є частиною ширшого протистояння між Україною та Росією за право визначати власну історію. За його словами, Москва не може привласнювати спадщину Русі, адже історичні процеси розвивалися навколо Києва, а не навколо пізнішого російського центру.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підтвердив, що між Генеральним штабом і Міністерством оборони виникають окремі протиріччя, однак назвав їх робочими питаннями, а не конфліктом.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив, що питання демобілізації залишається реальним, однак його впровадження залежить від здатності держави зберегти боєздатність армії та забезпечити заміну військовослужбовцям, які тривалий час перебувають на службі.
Журналісти АСПІ вже неодноразово зверталися до керівництва Фонду державного майна України щодо призначення Юрія Зенькіна на посаду генерального директора Запорізького титано-магнієвого комбінату (ЗТМК).
Кількість держав-членів НАТО, які відкрито підтримують вступ України до Альянсу, досягла найвищого рівня за весь час співпраці Києва із військово-політичним блоком.
Росія дедалі більше ризикує втратити можливість повноцінно утримувати окупований Крим, якщо Україна продовжить системні удари по ключових логістичних маршрутах півострова.
Глава європейської дипломатії Кая Каллас жорстко відреагувала на масовану російську атаку по Києву, заявивши, що одних лише заяв із засудженням більше недостатньо.
Президент України Володимир Зеленський після чергової масштабної комбінованої атаки Росії заявив, що світ не має права залишати без відповіді удари по українських містах.