На переговорах у Женеві Трамп зробив ставку на "дипломатію без дипломатів" – NYT
Адміністрація президента США Дональд Трамп дедалі активніше застосовує нетрадиційний підхід до зовнішньої політики, передаючи ключові переговори не Держдепартаменту, а найближчим довіреним особам глави держави – Стіву Віткоффу та Джареду Кушнеру, повідомило The New York Times.
У вівторок у Женеві обидва провели серію зустрічей: спочатку з іранськими представниками, а згодом – з російськими та українськими переговірниками. Такий формат став ілюстрацією підходу Трампа, який фактично відсунув на другий план Державний департамент США та Раду національної безпеки США – інституції, що координували американську дипломатію десятиліттями.
Віткофф, девелопер і давній соратник Трампа, нині є спецпосланником США. Кушнер – зять президента та архітектор Авраамських угод під час першого терміну – не має офіційної урядової посади й не отримує зарплати, однак відіграє ключову роль у переговорах.
Підхід дуету називають "транзакційним": вони зосереджуються на укладанні угод і уникають публічних лекцій про права людини чи демократію. Деякі країни, зокрема Росія, Туреччина та держави Перської затоки, позитивно сприймають таку модель взаємодії. Російські співрозмовники навіть жартома охрестили їх "Вітков і Зятков", підкреслюючи родинний статус Кушнера.
В Ірані участь Кушнера також викликала резонанс. Місцеві медіа називають його "Дамад Трамп" ("зять Трампа"), а окремі аналітики відзначають його прагматизм.
Втім, експерти застерігають: дипломатія без класичних інституцій може мати обмеження. На нещодавній Мюнхенській конференції з безпеки учасники наголошували, що Росія не поспішає укладати угоду щодо України, вважаючи, що має перевагу на полі бою. Правитель РФ Володимир Путін переконаний, що час працює на Москву, зазначають західні чиновники.
Щодо Ірану, Трамп поєднує переговори з демонстрацією сили, стягуючи військово-морські сили США до регіону. Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї у відповідь заявив, що авіаносці є "небезпечними машинами", але існує зброя, здатна "відправити їх на дно моря".
Критики адміністрації також вказують на потенційний конфлікт інтересів: бізнес-зв’язки Кушнера та родини Віткоффа з країнами Близького Сходу викликають запитання щодо прозорості переговорів. Попри це, Трамп демонструє впевненість у своїй команді. За словами його союзників, саме особистий досвід укладання великих угод у бізнесі робить Віткоффа та Кушнера ефективними переговірниками у найскладніших міжнародних кризах.
Водночас президент періодично публічно звинувачує то Київ, то Москву у негнучкості, заявляючи, що Україна має враховувати реалії протистояння з ядерною державою. Таким чином, ставка Білого дому на "дипломатію без дипломатів" стає одним із ключових експериментів другого терміну Трампа.
The New York Times повідомляє, що ані Україна, ані Росія не мають чіткого плану перемоги чи тривалого миру. Президент Володимир Зеленський визнає, що результат вирішуватиметься на полі бою, тоді як Путін робить ставку на діалог із США. Європа тим часом готується до затяжної війни, ухвалюючи нові пакети допомоги та санкцій.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія з початку великої війни здійснила 155 атак на підстанції, які є критично важливими для ядерної безпеки України. Він наголосив, що ці удари становлять загрозу для всієї Європи та є прикладом ядерного тероризму Кремля.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія значно посилила удари по мостах та залізничних об’єктах, намагаючись підірвати логістику України. Він наголосив, що це є спробою Кремля компенсувати відсутність успіхів на фронті та створити додатковий тиск на міжнародних партнерів Києва.
Президент Володимир Зеленський заявив, що посилення російських ударів по Дніпру є відповіддю Кремля на розблокування ЄС кредиту у 90 мільярдів євро для України.
Президент США Дональд Трамп заявив, що регулярно спілкується з Володимиром Путіним та Володимиром Зеленським щодо завершення війни в Україні. Він назвав ненависть між двома лідерами «безумством» і висловив надію, що зусилля Вашингтона зрештою приведуть до миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна братиме участь у саміті НАТО, який відбудеться 7–8 липня в Анкарі. Він наголосив, що формат представництва ще узгоджується, але Київ розглядає цю подію як ключову для зміцнення партнерства з Альянсом та посилення міжнародної підтримки у війні проти Росії.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Запорізька атомна електростанція має повернутися під контроль України.
Президент Володимир Зеленський звернувся до сусідніх країн із закликом протидіяти російській агресії, наголосивши, що Москва несе війну за межі України й становить загрозу для всього регіону. Він підкреслив, що лише спільні дії можуть зупинити Кремль і гарантувати безпеку кожної держави.
Президент США Дональд Трамп заявив, що перебуває у постійних перемовинах із Володимиром Путіним щодо війни проти України. Він наголосив, що Вашингтон намагається знайти шлях до завершення конфлікту, хоча визнав, що ситуація залишається складною та потребує тривалих зусиль.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська армія поступово витісняє російські війська та утримує стратегічну ініціативу. Він наголосив, що мотивація військових і підтримка партнерів забезпечують перевагу ЗСУ на ключових напрямках фронту.
The New York Times повідомляє, що ані Україна, ані Росія не мають чіткого плану перемоги чи тривалого миру. Президент Володимир Зеленський визнає, що результат вирішуватиметься на полі бою, тоді як Путін робить ставку на діалог із США. Європа тим часом готується до затяжної війни, ухвалюючи нові пакети допомоги та санкцій.
Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Росія з початку великої війни здійснила 155 атак на підстанції, які є критично важливими для ядерної безпеки України. Він наголосив, що ці удари становлять загрозу для всієї Європи та є прикладом ядерного тероризму Кремля.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія значно посилила удари по мостах та залізничних об’єктах, намагаючись підірвати логістику України. Він наголосив, що це є спробою Кремля компенсувати відсутність успіхів на фронті та створити додатковий тиск на міжнародних партнерів Києва.
Президент Володимир Зеленський заявив, що посилення російських ударів по Дніпру є відповіддю Кремля на розблокування ЄС кредиту у 90 мільярдів євро для України.