На саміті НАТО, який відбудеться в червні цього року, обговорять дорожню карту для України
Президент Польщі Анджей Дуда на спільному з президентом України Володимиром Зеленським у Варшаві брифінгу заявив, що в Брюсселі цього літа на саміті НАТО піднімуть питання безпеки України та Центральної Європи. За його словами, там же буде обговорюватися Дорожня карта для України.
"По-перше, це питання безпеки України, а у зв'язку з цим і безпеки всієї Центральної Європи. А по-друге, це питання також формальної вказівки Україні шляху, по якому вона повинна йти в напрямку членства, дорожньої карти до цього членства, яке зараз має фундаментальне значення і за яке Україна бореться", - заявив президент Польщі.
За словами гаранта української Конституції Володимира Зеленського, Польща підтримує прагнення України стати членом НАТО. Він подякував Президенту Дуду за підтримку.
"Польща завжди підтримує Україну, український народ. Я також хочу подякувати Анджею Дуду, за те, що він ще раз запевнив Україну в підтримці, в адвокації нашої країни щодо членства в НАТО", - сказав він.
Раніше повідомлялося, що на саміті п'яти країн, який відбувся в понеділок, 3 травня в польській Варшаві, президент Литви Гітанас Науседа заявив, що його країна буде сприяти Україні в процесі деокупації її територій. Науседа підкреслив, що Литва не визнає і не визнає окупацію Росією українського Криму і частини територій Східної України.
Також президент України Володимир https://aspi.com.ua/news/politika/zelenskiy-na-samiti-pyati-krain-rozpoviv-pro-viynu-v-evropi#gsc.tab=0а словами глави України, сьогодні важливо, щоб всі країни, які беруть участь у саміті, були разом.
Пізніше 3 травня на сайті Офісу президента з'явився текст спільно декларації про союзництво Литви, Латвії, Естонії, Польщі та України. Під документом поставили підпис президенти Володимир Зеленський, Анджей Дуда, Керсті Кальюлайд, Егілс Левітс і Гітанас Науседа. резиденти висловили в декларації прихильність свободі, дотримання суверенітету держав, а також демократії, верховенству права, рівності та солідарності.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва нібито відмовилася від пропозиції України обмежити масштаби бойових дій та припинити частину ударів.
Російський лідер Володимир Путін може опинитися перед складним стратегічним рішенням через посилення українських ударів по окупованому Криму: або шукати шлях до переговорів, або піти на різке підвищення ставок у війні.
Речник Військово-Морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук заявив, що удари по російській логістиці в окупованому Криму є не окремими атаками, а частиною масштабної багаторівневої операції, яку Україна послідовно розвиває протягом кількох років.
Президент України Володимир Зеленський повідомив про встановлення погруддя видатного українського гетьмана Івана Мазепи на території Києво-Печерської лаври, назвавши цей крок відновленням історичної справедливості та поверненням постаті одного з найвизначніших діячів української історії до місця, з яким він був тісно пов’язаний.
Російські силовики затримали та взяли під варту ветерана, який публічно виступив із погрозами на адресу президента РФ Володимира Путіна.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що потенційні переговори з українським лідером Володимиром Зеленським можуть відбутися у Мінську.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара готова знову стати посередником у можливих мирних переговорах між Україною та Росією. Турецька сторона вважає, що дипломатичний процес необхідно активізувати, оскільки війна триває, а бойові дії дедалі більше визначають ситуацію на полі бою.
Служба безпеки України повідомила про нові деталі далекобійної операції проти російської інфраструктури, у межах якої було уражено Слов’янський нафтопереробний завод у Краснодарському краї.
Російське керівництво може готувати нову хвилю мобілізації після завершення виборчого періоду у вересні, оскільки потреба Кремля у поповненні армії продовжує зростати. За оцінками експертів та української розвідки, Москва намагається відкласти непопулярне рішення, щоб не посилювати внутрішнє невдоволення серед населення.
Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що російське керівництво не відмовиться від війни проти України лише через економічний тиск чи масштабні втрати на фронті. На його думку, справжнім фактором, здатним змусити Кремль змінити курс, може стати лише внутрішній спротив у самій Росії та зростання суспільного запиту на завершення війни.