На Вашингтонському саміті Україна отримає чітке повідомлення про членство в НАТО – Столтенберг
Під час саміту НАТО у Вашингтоні Україна не почує конкретних дат, коли зможе стати членом Північноатлантичного альянсу. Натомість очікується "чітке повідомлення про перспективи членства" нашої держави у цьому військово-політичному блоці.
Наразі тривають обговорення щодо формулювання цього повідомлення поміж країнами-членами. Про це заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. "Я очікую, що ми дійдемо згоди щодо формулювання, яке надішле чітке повідомлення про перспективи членства України, і про те, що Україна стане членом Альянсу", – сказав Столтенберг, додавши, що питання має бути "узгоджене серед союзників".
Водночас генсек НАТО уточнив, що під час саміту НАТО у Вашингтоні не буде озвучено "жодних дат" щодо членства України в Альянсі. Водночас стосовно того, чи є війна в Україні перешкодою для доєднання нашої держави до НАТО, Столтенберг зазначив, що "союзники не мають визначення конкретних перешкод". "Ми маємо певну дилему. Важко запросити Україну, поки триває війна. З іншого боку, також важко сказати, що ми не можемо цього зробити, поки існує конфлікт із Росією, тому що тоді Росія отримає стимул продовжувати конфлікт", – пояснив Столтенберг.
Генсек НАТО у виступі у Вашингтоні підкреслив, що союзники по Альянсу активно працюють над тим, щоб Україна відповідала стандартам блоку, а постачання західної зброї переводить українську армію в "оперативну сумісність" з військами НАТО. "Ми будемо зближати Україну з Альянсом, допомагаючи їй відповідати всім стандартам НАТО, бути дедалі більш оперативно сумісними з НАТО, скасувавши вимоги до Плану дій щодо членства, а також поглибивши політичну співпрацю в Раді НАТО-Україна. І тоді ми ухвалимо рішення, коли прийде час", – розповів Столтенберг.
Водночас генсек додав, що підготовка України зараз допоможе дуже швидко прийняти її до НАТО, щойно на це погодяться усі країни-члени. "Ми допомагаємо привести Україну у таку позицію, щоби вони змогли стати членом Альянсу одразу, щойно будуть необхідні політичні умови, коли буде консенсус між союзниками, – тоді для нас не залишиться перешкод, щоби просто запросити їх, і вони зможуть стати членом НАТО дуже швидко", – пояснив Столтенберг.
Від саміту НАТО генсек Альянсу очікує, що блоку перейе на себе координацію оборонної допомоги Україні. Нині цю роль відіграють США. Окрім того, Столтенберг висловив сподівання, що під час саміту лідери НАТО погодять щорічне фінансування оборони України. "Чим надійніша наша довгострокова підтримка, тим швидше Москва зрозуміє, що її не вдасться нас "перечекати", і тим швидше ця війна може закінчитися. Це може здатися парадоксом, але це шлях до миру, це більше зброї для України", – заявив він.
Аналітики Інституту вивчення війни пояснили, що погрози Кремля, озвучені напередодні параду в Москві, є спробою компенсувати провали на фронті. Вони наголошують, що риторика про «силу» Росії приховує реальні проблеми армії та демонструє прагнення залякати Україну й Європу.
Офіс президента України заявив, що процес збору доказів агресії Росії вже триває. Володимир Зеленський підкреслив, що ці матеріали стануть фундаментом для майбутнього міжнародного суду, який має притягнути Кремль до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна використала ситуацію з війною США проти Ірану для зміцнення власних позицій. Київ отримав додаткову увагу та підтримку від Вашингтона, наголошуючи, що глобальні конфлікти лише підтверджують важливість єдності у протидії агресії Росії.
Андрій Сибіга повідомив, що Росія порушила оголошений режим припинення вогню, продовживши атаки проти України. Він підкреслив, що такі дії Кремля свідчать про небажання дотримуватися домовленостей і ставлять під сумнів перспективи миру.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія порушила режим тиші, оголошений Україною, і тепер кожна атака отримає дзеркальну відповідь. Він підкреслив, що Кремль вкотре показав небажання дотримуватися домовленостей, а Україна готова діяти рішуче.
Президент США Дональд Трамп заявив, що симпатизує Володимиру Зеленському, назвавши його «хитрим хлопцем». Ця характеристика прозвучала на тлі дискусій про роль України у світовій політиці та особисті контакти між двома лідерами.
Кирило Буданов заявив, що оголошене президентом Володимиром Зеленським перемир’я стане реальним лише тоді, коли Росія припинить атаки. Він підкреслив, що українська армія готова дотримуватися режиму тиші, але у випадку порушень діятиме жорстко й рішуче.
Держсекретар США Марко Рубіо провів телефонні переговори з главою МЗС Росії Сергієм Лавровим, під час яких обговорювали війну проти України та двосторонні відносини. Розмова відбулася на прохання Москви, але у Вашингтоні наголосили: головна увага була зосереджена на агресії РФ.
Президент Володимир Зеленський заявив, що нові удари Росії по українських містах спричинили серйозні пошкодження, але не змогли підірвати стійкість країни. Він наголосив, що Україна продовжує боротися й відновлювати зруйноване, а кожна атака ворога отримує відповідь.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова запровадити режим тиші вже з 6 травня, а не з 9-го, як раніше обговорювалося.
Аналітики Інституту вивчення війни пояснили, що погрози Кремля, озвучені напередодні параду в Москві, є спробою компенсувати провали на фронті. Вони наголошують, що риторика про «силу» Росії приховує реальні проблеми армії та демонструє прагнення залякати Україну й Європу.
Офіс президента України заявив, що процес збору доказів агресії Росії вже триває. Володимир Зеленський підкреслив, що ці матеріали стануть фундаментом для майбутнього міжнародного суду, який має притягнути Кремль до відповідальності.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна використала ситуацію з війною США проти Ірану для зміцнення власних позицій. Київ отримав додаткову увагу та підтримку від Вашингтона, наголошуючи, що глобальні конфлікти лише підтверджують важливість єдності у протидії агресії Росії.
Андрій Сибіга повідомив, що Росія порушила оголошений режим припинення вогню, продовживши атаки проти України. Він підкреслив, що такі дії Кремля свідчать про небажання дотримуватися домовленостей і ставлять під сумнів перспективи миру.