На засіданні Ради Росія – НАТО представник Москви відмовився від зобов'язань відвести війська від України
Росія не зобов'язалася відвести війська від кордонів України. Обговорення ситуації відбулося на засіданні Ради Росія – НАТО 12 січня у Брюсселі.
Москва не озвучила і твердження про неможливість деескалації. Трансляція заходу велася на "Ютьюбі" Держдепу.
Венді Шерман, заступниця державного секретаря США, зазначила, що наразі важко зрозуміти, чому РФ відчуває загрозу від України. У російської влади нібито є побоювання щодо безпеки. Шерман нагадала, що це велика країна, постійний член Радбезу ООН, вона має найбільший військовий контингент в Європі, без урахування наявності ядерної зброї.
Перемовини у Брюсселі дали певний результат. Росія не прагнула домогтися цього і зовсім не очікувала, що своїми вимогами об'єднає усю Європу та НАТО. Держави, які не є членами Альянсу також отримали підтримку. Війська РФ й надалі зосереджуються для потенційного нападу на Україну з різних напрямків.
ASPI news повідомляло, керівництво НАТО назвало дії РФ провокаційними щодо безпеки у Європі. Політолог пояснив, чому Кремль не отримає гарантій невступу України до Альянсу.
Україна розширила санкційний список, включивши туди десятки фізичних та юридичних осіб, які підтримують російську агресію. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ,
Президент Володимир Зеленський розповів, що Україну просили не завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі, проте наголосив: Київ самостійно ухвалює рішення щодо захисту своєї держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не погодиться на мир без рішучого тиску з боку Сполучених Штатів. Він наголосив, що зміщення американського фокусу на Близький Схід послабило санкційний та дипломатичний тиск на Кремль, що створює ризик затягування війни.
Марія Захарова заявила, що Росія готова завершити війну проти Ураїни лише за умови прийняття низки ультимативних вимог, серед яких — нейтральний статус України, визнання окупованих територій та гарантії для російськомовного населення.
Європейський Союз розпочав консультації з Ізраїлем після виявлення краденого Росією українського зерна у місцевих портах. Брюссель наголосив, що легалізація таких поставок є неприпустимою та становить загрозу міжнародній продовольчій безпеці.
Майбутній прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр запропонував президенту Володимиру Зеленському зустрітися на початку червня у Берегові на Закарпатті. Він заявив, що така зустріч може стати символом перезапуску українсько-угорських відносин та вирішення питань угорської меншини.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до експорту власної зброї, перевіреної сучасною війною. Він запропонував партнерам формат Drone Deals і наголосив, що першочергово забезпечуватимуться потреби українських військових, а надлишки підуть на міжнародний ринок.
В Україні розпочали масштабне будівництво суцільної лінії оборони, яка має стати ключовим елементом захисту від російської агресії. Головнокомандувач Сирський наголосив, що фортифікаційні споруди створюються для стримування ворога та гарантування безпеки українських військових і цивільних.
Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив, що вибухи на нафтосховищах у Туапсе становлять серйозну загрозу для енергетичної безпеки Росії. Це перший офіційний коментар Москви щодо атак, які вже кілька разів вражали стратегічні об’єкти у регіоні.
Посол Сполучених Штатів в Україні залишає свою посаду після розбіжностей із президентом Дональдом Трампом щодо політики Вашингтона у війні проти Росії. Financial Times повідомляє, що рішення стало наслідком тривалих суперечок із Білим домом.
Україна розширила санкційний список, включивши туди десятки фізичних та юридичних осіб, які підтримують російську агресію. Президент Володимир Зеленський підписав відповідний указ,
Президент Володимир Зеленський розповів, що Україну просили не завдавати ударів по російській нафтовій інфраструктурі, проте наголосив: Київ самостійно ухвалює рішення щодо захисту своєї держави.
Президент Володимир Зеленський заявив, що Росія не погодиться на мир без рішучого тиску з боку Сполучених Штатів. Він наголосив, що зміщення американського фокусу на Близький Схід послабило санкційний та дипломатичний тиск на Кремль, що створює ризик затягування війни.
Марія Захарова заявила, що Росія готова завершити війну проти Ураїни лише за умови прийняття низки ультимативних вимог, серед яких — нейтральний статус України, визнання окупованих територій та гарантії для російськомовного населення.